Може хоч через це, що зараз сталося, через реакцію суспільства, кварталівці хоч трохи почнуть бути більш обережними? Ні, я не сподіваюся, що вони порозумнішають, або зрозуміють за що саме на них зараз йде таке обурення, ні, вони не зміняться. Але для того, щоб бути на коні і заробляти на тупих українцях вони змушені будуть хоч трішечки думати що і як вони ляпають своїми язиками.
До речі, у грудні читав що майже так прославилися в Дізелі. Теж була сценка про окупованих. Там було про Донецьк. І про паспорти. Я читав журналістку з "Детектор Медіа", яка розписала той номер так, наче я його подивився. Її так само розлютило зневажливе ставлення до людей, які живуть в окупації. Якщо знайду, то принесу посилання.
Який висновок? Нам дуже треба дорослішати. Дуже. Нам треба навчитися любити і поважати один одного. І нам дуже необхідна культура, освіта, щоб наш запит був на якість, а не на дешевий ширпотреб.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Треба. Ми це робимо але повільно .
Бо раніше була цензура оце можна казати а оце вже ні .
До речі у Європі у Америці вона існує.
Звичайно там теж бувають свої ",зради ".
Як написав один наш політолог : бо коли ви щось пишете є те що баче автор ,а є те що потрібно писати з точки зору уряду .
Мовляв ну от тому автору доводиться редагувати свій твір але така версія не дуже цікавить публіку ..
Але там дійсно є свої обмеження .
А вот в Крыму отдыхать все последние годы патриотизм актрисе не мешал... ;)
Звичайно вона може пояснити це тим, що Крим - це Україна. І це, дійсно, так.
Але після 14-го року їхати в Крим відпочивати і міняти гривні на рублі, це все-таки з морально-етичних міркувань геть не морально і геть не етично. Тим більше, якщо ти відома артистка.
Тим більше, коли дууууууже багато відомих, як, власне, і не відомих кримчан не можуть поїхати в Крим і побачити свої рідні місця, де вони народилися і жили.
Ні Олег Сенцов, ні Рафат Чубаров, ні Ахтем Чийгоз, ні Мустафа Джемільов, ні Тарас Березовець ... ні багато інших не менш відомих і не дуже українців-кримчаків не мають можливості поїхати в Крим. Не відпочивати. А додому.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
У Вови якийсь "хист" з тупими та образливими жартами .
На превеликий жаль його ментальність совєтська. І він так її і не позбувся.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Warisdeath, Але ж він союза не бачів і тоді була дуже жорстка цензура .
Навіть колись футбольтий коментатор похвалив команду київського Динамо і його викликали щоб зробити зауваження .
Здається вони грали з московською командою .
Розповідав родич що цікавився футболом .
Гумор Вови це гумор 90-х коли у книгах почали писати лайку ..ненормативну лексику.
Ну що ж це усе на їхній совісті .
Не розумію хто ходе на них дивитися ..
Скоро два роки, як Бубочці змінили сценарій і надоумили грати патріота-державника. І ось він перед нами у всій величі - Черчіль і Бандера в одній склянці.
Та й публіка його, котру ми узагальнено кличемо 73 відсотками, здається, за АрМоВір, НАТО і ЄС готова зубами гризти…
А потім виходить Квартал - плоть від плоті цієї влади - і здає всю бригаду з тельбухами.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
За останні дні росіяни здійснили два наймасовіші обстріли України з початку повномасштабного вторгнення.
29 грудня росіяни запустили понад 120 ракет різних типів та понад 20 безпілотників по об’єктах інфраструктури та житлових кварталах українських міст. 2 січня українські сили ППО знищили 72 ворожі повітряні цілі, зокрема 10 аеробалістичних ракет Х-47М2 "Кинджал".
Внаслідок атаки 29 грудня загинуло 29 киян. 2 січня теж були жертви.
Але якщо про жертви, принаймні цивільні, ми знаємо. Якщо про влучення у пологові будинки, багатоповерхівки, торгові центри, влада говорить вголос, якщо про ураження критичної інфраструктури ми здогадуємось по відсутності світла, води і тепла в домівках, то про ураження воєнних об’єктів ми не знаємо подробиць ніколи.
Цей текст теж буде не про те, що уразили, а про те, наскільки в нас надійно захищена інформація про воєнну інфраструктуру.
Будьмо чесні, росіянам не треба був google – вони зайшли в Україну за картами доріг Другої світової. Автор бачила це наочно, перебуваючи місяць в окупації.
В росіян є вся інформація про наші воєнні підприємства, які працювали за часів СРСР. Так само і про критичну інфраструктуру.
Ми пам’ятаємо, як у березні 2022 було ракетно-бомбовим ударом знищено виробничі потужності КБ "Луч" у Києві.
Через місяць, 15 квітня "Укроборонпром" підтвердив повідомлення, що росіяни завдали удару по цехах ДП "Жулянський машинобудівний завод "Візар", розташованих у Київській області. Цей завод виробляв комплектуючі до крилатих ракет Р-360 протикорабельного комплексу "Нептун".
30 липня РФ обстріляла територію заводу Малишева, що спеціалізується на випуску та модернізації важкої й легкої бронетехніки. Це був не перший обстріл.
19 серпня 2022 росіяни завдали удару по цехах Мотор-Січі, попри те, що власник заводу продовжував їм постачати комплектуючі вже під час війни і за що був затриманий СБУ.
Звісно ж, заводи мусили змінювати свою локацію, щоправда по деяких з них прилітало одразу після запуску.
Тут найперше не можна виключати людський фактор і конкретних зрадників.
Автору за останні місяці довелось чути як на один аеродром прилетіло саме в той ангар, де мало стояти пальне. І тільки якимсь дивом за дві години до того його звідти вивезли.
А на інше підприємство критичної інфраструктури шпигунка зайшла у вигляді прибиральниці від клінінгової компанії.
Влітку цього року були знищені потужності одного з приватних виробників дронів, які мали б полетіти на 40 км.
І якщо 2 січня наші сили ППО спрацювали як боги, то 29 вдалось врятувати не всіх і не все. На жаль.
Незважаючи на атаки ворога і набіги Держаудитслужби, виробничі потужності оборонно-промислового комплексу цього року зросли втричі, а по окремих напрямках - в десятки разів.
Про це 27 грудня на брифінгу повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін.
За даними міністерства, нині оборонно-промисловий комплекс України охоплює 500 підприємств, на яких задіяно 300 тисяч працівників.
"Попри бойові дії, економіка нашої країни розвивається. І ОПК робить свій вагомий внесок: з 4,9% зростання ВВП України 1,5% дала оборонна галузь у 2023 році", - йдеться в повідомленні міністерства.
"Виробництво на державних підприємствах у грошовому еквіваленті зросло на 92% (порівняно з 2022 роком) і становить понад 79 млрд грн", повідомив генеральний директор АТ "Українська оборонна промисловість" Герман Сметанін.
Це понад 637 тисяч одиниць виробленої і відремонтованої продукції, що становить 1 117% від минулого року.
Слід зауважити, що деякі з підприємств робили релокацію і відбудову без допомоги уряду. Їм в цьому скоріше допомагав "цех", за яким бігало ДАСУ і кричало, що вони незаконно мають 3% прибутку (бо його забули включити в 335 постанову).
В результаті аудиту ДАСУ було порушено 44 провадження. Але головне не це. А те, що ДАСУ навіщось вимагало від деяких виробників ВПК документи про реальне розташування складів, виробничих потужностей та співвиконавців договорів.
Але це не найгірше – в Україні досить просто знайти дані про багато підприємств. Для цього навіть не треба особливо лізти у відкриті реєстри. В деяких випадках google видає значно більше інформації.
Зараз в Міноборони просять змінити постанову Кабміну, щоб під час публічних закупівель не оприлюднювати дані щодо виконавців договорів. І це логічно з міркувань безпеки армії.
Але, захищаючи тилові закупівлі, Кабміну та СБУ треба було б ще сильніше дбати про оборонку.
Натомість головний сюр полягає в тому, що є сайт, де можна побачити всіх підрядників і контракти державних воєнних підприємств. При цьому, як виявилось, багато хто взагалі не знав, що такий треш можливий на 10-му році війни.
Виявляється, скласти боєприпаси ялинкою і сфоткати на білому фоні для листівки – це загрожує безпеці. А от відкрита інформація про виробника – це нормально.
Це приблизно як спорядити бійця, а замість бронижилету одягти на нього паперову білу мішень.
Для того, щоб вирішити цю ситуацію, достатньо просто обмежити доступ до інформації про таких виробників.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
68% гостей програм марафону в 2023-му році - це депутати правлячої партії Слуга народу (посилання на дані моніторингу Детектор Медіа, цифра явно відображає заангажованість)
Телеведуча Олена Фроляк заперечує що марафон показує ситуацію через рожеві окуляри. Але вона додала, що новини про обстріли чи про ситуацію на фронті не повідомляються поки уряд не прокомунікує. “Ми повинні чекати на офіційну позицію”, - сказала вона. (Фактично це визнання цензури)
А тепер до хороших новин:
Довіра до телемарафону складала 69% в травні 2022-го, в грудні 2023-го - 43% (дані опитування КМІС)
Аудиторія телемарафону складала 40% всієї телеаудиторії в березні 2022-го року, наприкінці 2022-го року впала до 14%, наприкінці 2023-го - до 10%.
Для балансу репортери представили точку зору і самих творців контенту для марафону, серед яких телеведуча Олена Фроляк, керівник StarLight Media Олександр Богуцький, редактор Суспільного Христина Гаврилюк, направили запит до Ткаченка, той не відповів.
Загалом цікава стаття, переважно побудована на інтерв’ю із нашими медіа-експертами. Спікери там - Оксана Романюк (ІМІ), Світлана Остапа (Детектор Медіа), Ігор Куляс, нардеп Ярослав Юрчишин.
У The New York Times вийшла стаття «Це державна пропаганда»: українці уникають телевізійних новин». І це діагноз інформаційній політиці Офісу президента.
▪З лютого 2022 року жителі України мали доступ до єдиного джерела телевізійних новин — цілодобового мовлення, насиченого кадрами, на яких українські танки підривають російські позиції, медики працюють на лінії фронту, а політичні лідери збирають підтримку за кордоном. Ця передача, телемарафон «Єдині новини», стала одним із головних інструментів інформаційної війни.
▪Урядові чиновники, які там регулярно виступають, хвалять телемарафон за успіхи у протидії російській дезінформації та підтримці бойового духу. «Ця зброя»,— сказав у січні минулого року Володимир Зеленський про програму, яка спільно виробляється та цілодобово транслюється найбільшими телеканалами країни.
▪Але післч двох років глядачі втомилися від такого формату. Те, що колись вважалося найважливішим інструментом для згуртування народу, тепер частіше називають рупором уряду.
▪Глядачі скаржилися, що програма часто малює надто райдужну картину, приховуючи тривожні події на фронті та ослаблення підтримки України з боку Заходу, і не готує громадян до тривалого конфлікту. «Усім набридла ця картинка: ми перемагаємо, ми всім подобаємось і всі дають нам гроші… Це державна пропаганда»,— каже голова київського Інституту масової інформації Оксана Романюк.
▪ Поки не зрозуміло, наскільки сильно українська влада контролює редакційну політику «Єдиних новин». Ряд експертів та журналістів, які брали участь у програмі, розповіли, що Олександр Ткаченко, коли був міністром культури та інформації України до липня, то брав участь у нарадах з координації висвітлення новин. А от зараз...
▪ Побоювання щодо впливу держави також виникли після того, як кількох каналів, керованих політичними опонентами Володимира Зеленського, заборонили приєднуватися до телемарафону.
▪Кількість українців, які довіряють «Єдиним новинам» різко скоротилася з 69% у травні 2022 року до 43% минулого місяця, згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології. Інше дослідження показало, що понад два п'яті українці виступають за припинення програми. Багато критиків говорять, що телемарафон зараз приносить більше шкоди, ніж користі. «У нього є небезпечна сторона — він створює оптимістичний погляд на ситуацію, а потім призводить до розчарування»,— сказав голова комітету українського парламенту зі свободи слова Ярослав Юрчишин.
Борислав Береза
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Колись він погодився на слова Коломойського на його адресу, що він дебіл. Мабуть то був той єдиний випадок, коли з цим важко сперечатися!
Нам терміново треба робити декварталізацію суспільства, інакше нам гаплик.
П.С.
Знаю, що колись таке було в США, Канаді, та інших країнах.
Ми не США, не Канада. Жеребкування і лотереї не наш випадок.
Свій щасливий лотерейний квиток ми вже витягли 21 квітня 2019 року... Щастя стільки, що аж діватися нікуди
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Lis1980, Класне відео!
Все-таки еволюція з нами сталася! І це надихає!
Мамарідна, який шлак ми вживали)))
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Щось я дуже поторопився з висновками у попередньому пості, який я зробив кілька годин тому.
Тут мені попалося ось це відео. І від почутого і побаченого у мене ступор. Це пипець. Одебілювання мас йде повним ходом. А я, наївно, вірю у культуру. Яка культура, коли ось таким годують на тому марафоні? І саме головне, що все це на фоні корупції у величезних масштабах та ще й на війську.
Прикро, жахливо і, взагалі, це злочин.
Послухайте фаховий розбір відвертої крінжатини. Я в шоці
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
А що, imgur знову не працює? Не зміг загрузити скрін
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Кілька місяців тому в ДБР порушили кримінальне провадження за фактом оборудок із закупівлями одягу та білизни для Збройних сил України. Тоді компанії львівського бізнесмена виграли 23 тендери на постачання Міністерству оборони одягу на понад 1,5 млрд грн. Однак самі підприємства раніше займались будівництвом та не мали жодних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання одягу та білизни для потреб Міністерства оборони України.
Правоохоронці виявили повне невиконання шести контрактів, а ще за семи договорами підприємства поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов'язань. При цьому вісім договорів виконані із запізненням від 3 до 5 місяців. Це призвело до збитків бюджету за попередніми оцінками на 1,2 млрд грн та відповідно зриву постачання.
Також слідство встановило, що компанії перекуповували товар у Туреччині, значно завищуючи ціни при поставці товарів Міноборони. Попередньо націнка компанії бізнесмена складала 60%.
В ДБР зазначили, що за попередніми оцінками сума збитків діяльності бізнесмена може сягати понад 1 млрд грн. При цьому перевіряється причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів.
Днями, а саме 29 грудня 2023 р., Державне бюро розслідувань повідомило про затримання у Львові бізнесмена, одного з найбільших постачальників Міністерства оборони, який пропонував 500 тисяч доларів США одному із керівників Головного слідчого управління ДБР за сприяння у поверненні майна, вилученого у підконтрольних йому компаній в ході розслідування кримінального провадження.
Мова йдеться про львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, родина якого володіє низкою будівельних компаній: ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ», ТОВ «Будівельна компанія СІТІГРАД», ТОВ «Будівельний Альянс МОНТАЖПРОЕКТ».
Вище я викладав відео про наречену сина Ігоря Гринкевича. В ньому Марина, авторка відео, більш подробніше розповідає про це сімейство: Украина-реалии New (Пост Warisdeath №233413)
Перевірю ще раз. У мене чомусь не працювало Вчора, до речі, теж так було кілька разів, але потім все було нормально.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Warisdeath писал(а):Вище я викладав відео про наречену сина Ігоря Гринкевича. В ньому Марина, авторка відео, більш подробніше розповідає про це сімейство
Оху..ть.. просто наша класика!!
На дурака не нужен нож,
Ему с три короба наврешь
И делай с ним, что хошь!