Авторська тема. Різне ножове від «Майора»

[Влад Бевх]

Різну коротку цікаву інформацію про клинкові буду писати сюди. Щоб не перевантажувати темами розділ.

«»»»»»»»»»
Сколы ультрадорогих ножей Рокстед Корпорейшн.
Владелец ножа KOU-ZDP заявляет что такое появилось после того, как кончиком вскрывались всего лишь скорлупки фисташек. Причем нужно было вскрыть кончиком 7 фисташек, чтоб появились такие сколы.
ZDP189 Рокстед калит примерно на 67 единиц по Роквеллу.

Тому не ризикуйте, відкривайте цих «звірів» потужним ножем

[Bikini]

Сколы ультрадорогих ножей Рокстед Корпорейшн.

Не специалист я, но не может ли это быть показателем китайской подделки ножа? Ведь где "ультрадорогое" там это очень распространено.

[Влад Бевх]

Не специалист я, но не может ли это быть показателем китайской подделки ножа?

Ні в якому разі.
Рокстід - відомий серійний дуже дорогий ножовий «хай енд» першого покоління статей «порошкової металургії».
Його самі різючі рекордні властивості забеспечувалися простими рішеннями - топова сталь на той час + термічка на вверх твердості до максимуму плюс ультра тонке зведення в ноль (спуски лінзою) .
Звісно ж таким ножем можно лише різати. Длубати і колупати категорично не рекомендуется.
Над тим бідолахою з фісташками на форумі Рокстіда лише поржалі.

В мене є ножик з zdp 189 термічений на 67 одиниць по роквеллу.
Не Рокстід.
В ламінаті, три слойка як ця сталь і задумувалася (її створювали для дорогих японських кухонних ножів).
Я знаю як з таким клинком поводитися і для чого він.

«круглоокий північний дикун, не пізнавший Дао - може не лише розбити нефритовий жезл кохання а і порізати при тому собі руки»

А ось Спайдерко прокляла себе за цю Калі 3 з zdp 189 - 67 одиниць і саме тонке в їхній серійці (не спрінтрани) зведення (десь 0.3 мм спуски на ріжучу крайку) . Бо ніхто не вважає Спайдерко достойною делікатності, Спаі не Рокстіди.

«Спайдерко на барбекю мʼясо на решітці перевертають!»

Калі 3,5 при тій же твердості вже звели товстіше. Ендуру з zdp189 ще товстіше і калили на значно нижчу твердість. На ютуб один з майстрів України регриндив ендуру з здп (щоб краще різала на прохання клієнта знімав спуск щоб було тоньше зведення) і був приємно вражений невисокою твердістью.

[Влад Бевх]

Діаграма Лінна Томпсона.
Догори - міцність , направо - тривалість утримання ріжучої крайки від абразивного зносу.
Тести стійкості до зносу на машині CATRA.
Як бачимо сталі у яких ні міцності ні стійкості загострення є, а от сталі які добре тримають ріжучу крайку в роботі і дуже міцні - ще не створили. (мʼясники наприклад типово працюють ножами з сталей які дозволяють вивести ультратонку ріжучу крайку і часто правлять ніж в роботі (не точать, тільки правлять).
У сталюк у яких ні міцності ні абразивної стійкості можуть бути інші чесноти. Дешевизна, чи велика корозійна стійкість чи здатність сформувати дуже тонку робочу крайку то що.
про машину CATRA і як проходять тести можете нагуглити.
На жаль не вказано яка міцність і як міряли. Підозрюю що міряли ударну вʼязкість бо це відносно просто - бойковим методом. Але це трохи не то що міцність до статичних навантажень. Для визначення загальної міцності тре робити тестові пластинки, термічити їх як цікаво дослідити та гнути і ломати на відповідному обладнанні. Це складно і дорого .

[Влад Бевх]

Про «модні» зараз фронталки - ножі з фронтальним викидом клинка пружиною.
Протирати тре любий ніж якщо ми різали щось неприємне для сталі. Сік фруктів наприклад вельми сприяє корозії.
Тому що навіть нержавіючі сталі не є повністью нержавіючими. Вони є корозійно стійкі. До речі у різних марок нержавіючих сталей опір корозії різний. Але всі вони не повністью нержавійки . І в першу чергу корозія «чіпляється» до самої виступаючої частини клинка. А це ріжуча крайка. І ваш ніж забруднений чимось агресивним навіть якщо не отримає корозію по всьому клинку чи піттінг «чомусь» сам по собі підтупиться.
Також аналогічно що тре протирати ніж який забруднений чимось що може заклинити конструкцію (умовно - різали тортик)
Але проблема в тому що навіть якщо оператор грамотний - бувають ситуації коли ніж тре скласти чи прибрати в піхви алярмово. Без можливості витерти чи добре витерти.
На американських ножевих форумах люблять цитувати історію одного мисливця який був змушений закрити складний ніж в крові (не в людській) далі ніж замерз , через короткий час ніж знову став потрібний мисливцю як інструмент і він «розклинив» ніж попісявши на нього.
І тут у фронталок все дуже дуже погано. Бо якщо я склав и заклинив ніж наприклад з фреймом - я можу його легко промити і відновити працездатність.
Фронталки зараз не мають системи для швидкого очищення без розбирання (наприклад відкидних плашок на защіпці які б відкинуті давали доступ до внутрішнього механізму).
Також як неодноразово вказувалося ріжуть компактні і відносно компактні фронталки не дуже. Бо клинок вузький і спуски під великими кутами. Якщо матеріал який ми ріжемо дає опір - в нас різ буде не комфортний. Яка б сталь у якій термічці не була на клинку . І навіть тонке зведення при «сокирних» спусках допомогає дуже мало.
Таким чином резюме.
Практичний сенс в сучасних дорогих фронталках лише збройова роль. Точніше недозбройова. В групі я детально розповідав чому мінімальна довжина короткого клинка саме зброї - 143..145 мм і більше.
Але також є психологічний сенс фронталки - щось типу чоток. Предмет який приємно крутити в руках і клацати без практичної мети, просто для задоволення при перегляді наприклад бойовика про Дж. Уіка
Тепер ви можете купляти чи не купляти ніж з фронтальним викидом свідомо …

[Влад Бевх]

Спайдерко Милитари
Это военный ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЙ нож.
Отсюда все особенности дизайна.
1. Клин чисто под рез ибо это нож для человека у которого на поясе «тупое ковыряло» типа КаБар или штык нож.
Классическая мировая историческая концепция «двух ножей» но на современном техногенном уровне и для военных.
2. Изогнутая форма ибо примат «рез на весу» чего то.
3. Рукоять большая ибо под руку в тактический перчатке.
Поскольку нож вспомогательный - минимум металла, плоский и легкий. Но большой - смотри предыдущие пункты. Первые Мили были еще тоньше в рукояти и она «поигрывала» при работе. Пользователей это нервировало и хотя ни у кого рукоять не сломалась раньше клинка - рукоять вскоре усилили.
Миля мощно «взлетела» в гражданском секторе ибо после ее появления еще долго не было такого большого легкого сильно резучего удобного в ношениии из за плоской формы качественного ножа за такие деньги.

[Влад Бевх]

на первом витке ножемании (20 лет назад) я Милю как то «скипнул» - поверил куму что не очень нож - он такой имел и продал. Купил пару лет назад «проверить легенду» - б. у. (но еще были остатки заводской заточки на гриндере, нож немного поработал у владельца или владельцев). Классика с клинком из тридцатки 2010 года производства.
Сейчас самый у меня работающий нож из складных .
Легенда не на пустом месте.
Про картошку улыбнуло.
Двадцать лет назад прочел на Ганзе молодого человека что купил тогда Милитари на 440V. И когда ему поручили чистить картошку - с гордостью достал свою Милитари и стал чистить ею. Начистив за 20 минут прилично, потом взял копеечную малую кухонную трамонтину и понял что зря так долго мучился милей.
Есть кстати Ультимат решение с картохой.
Лучший друг (увы уже покойный) когда то водил группы молодежи в тур походы выходного дня. Варили они там похлебку. Друг таскал картофелечистку из Икеи ибо почти ничего не весит а время и усилия экономит колоссально.
Пример «спец инструмент под одну задачу».
А у кума потом надолго стал любимым ножом на карман как раз 710 Бенч. К клинком из Д2. Даже естетически он его кастомизировал. До сих пор не продал и владеет. Хоть нож ушатан. Бизнес кума связан с строительством он ножом немало поработал. Много позже его сменил Спай Стрендж (первый) .
У другого хорошего знакомого нож на карман вот этот. Ибо спайдерки «оскорбляют мои понятия про прекрасное». Все спайдерки.
Каждый выбирает по себе …