Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
"У меня нет слов. Это пиздец. Гендина знаю лично. Уважаю его безмерно. Врать он не будет.
Это трэш. Что в голове у Коломойского?"
Борислав Береза
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Да, школы на Херсонщине уже получили команду готовить участки к референдуму.
Ага. Поки українці 2 місяці роздумують на часі чи не не часі виносити московских попів, російські окупанти в Херсоні провели переатестацію вчителів та запустили свої програми навчання.
Українське телебачення відключено було зразу. Пенсіонери, в яких кнопкові телефони - вже прозомбовані "украинцы обстреливают города, а русские людей спасают!". Ситуація в самому Херсоні економічно вкрай важка, якщо по початку гум допомогу від росіян не брали, вибивали з рук тих кто взяв і топтали то зараз за цієї російської допомогою велетенські черги. Трохи є волонтерства с сіл харчами, але це не вирішує проблему. Евакуація на українські територію - тільки з ризиком для життя. Це все по інформації в сітках звітам.
Армия РФ во время второй фазы «спецоперации» планирует установить полный контроль над Донбассом и Южной Украиной и обеспечить коридор в Крым - заявил заместитель командующего войсками ЦВО по военно-политической работе генерал-майор Рустам Миннекаев. Он добавил, что контроль над Югом Украины даст ВС РФ еще один выход в Приднестровье, где отмечаются факты притеснения русскоязычного населения.
Песков: Кремль не будет комментировать вопросы о "спецоперации", в том числе касающиеся целей на юге Украины.
У войны, в отличие от мирной жизни, нет заднего хода. Стоит только начать, и дальше шестеренки провернут до конца, и от сделавших первые шаги ничего уже не зависит...
Армия РФ во время второй фазы «спецоперации» планирует установить полный контроль над Донбассом и Южной Украиной
Это уже уменьшение аппетита. Против первоначального.
Единственное что непонятно - как славяно-краматорскую англомерацию они планируют охватывать - западнее или восточнее.
Пятьдесят седьмой день войны подошел к концу, а мы так и не поняли: русское наступление еще не началось или уже закончилось?
Пришедший к Путину в цивильном Шойгу что-то блеял про взятие Мариуполя, но все кончилось тем, что Путин вдруг вспомнил, что своих (как минимум - своих!) солдат надо бы расходовать поэкономнее... (Солдатам, наверное, это будет приятно услышать на пятьдесят седьмой день их бездумного расходования).
Но, так или иначе, за сегодня российская армия опять никуда толком не продвинулась и поэтому я опять напишу о вещах второстепенных. Например, сегодня я наконец отвечу на вопросы моих читателей о том, что я думаю относительно позиции Германии в войне России с Украиной.
Во первых, я сразу скажу, что по моим наблюдениям, большинство немцев, конечно же, на украинской стороне. Можно говорить о степени той поддержки, которую каждый немец считает правильной в данном вопросе, но в любом случае поддерживающих Путина в этой войне - очень мало.
Но 16 лет правления Меркель нанесли огромный вред Германии. Она всегда, выбирая между решением, которое принесет пользу Германии или принесет ей вред, выбирала то решение, которое хуже всего.
Она превратила Германию в заложника Путина в области энергетики с одной стороны отказавшись от строительства терминалов для сжиженного газа, а с другой приняв программу ускоренного отказа от атомной энергетики.
Положив все яйца в одну корзину и поставив немецкую экономику в зависимость от трубопроводного газа из России, она тихо ушла в отставку, оставив Германию в ситуации, когда она не может порвать с фашистским режимом Путина, не повергнув себя риску полномасштабной экономической катастрофы.
Она полностью развалила бундесвер, превратив его, с помощью своей подружки Урсулы фон дер Ляйен (с которой она расплатилась за это местом главы ЕС), из самой сильной сухопутной армии Европы в начале 2000-х, в площадку для дискуссий о правах сексуальных меньшинств, а под предлогом борьбы с правым экстремизмом, полностью выкорчевала у наших военных даже саму память о славных воинских традициях немецкой армии.
В результате ее бурной деятельности, победители в битвах при Росбахе, Лейпциге, Ватерлоо и Седане не могут по праву гордится своей военной историей, в то время как все остальные армии мира учатся по учебникам Мольтке, Клаузевица, Манштейна и Гудериана.
Сегодня новая министр обороны Кристина Ламбрехт фактически официально признала, что у бундесвера нет никакого исправного резерва по тяжелым вооружениям, которым он мог бы поделиться с Украиной. Это неслыханно! Довести ситуацию до такого состояния нельзя случайно. Это была тщательно спланированная и хладнокровно исполненная диверсия против своей собственной армии, а значит - своей страны.
Газеты уже давно писали, что у бундесвера нет ни одного исправного танка, БМП или вертолета и вот, наконец, это фактически признано официально.
Я уже не говорю про совершенно безумную политику относительно приема беженцев в середине 2010-х, когда первоначально отказав Турции в выделении запрашиваемых ею средств на обустройство сирийских беженцев, Меркель впустила в Германию 2 млн. беженцев, а потом все равно заплатила Эрдогану требуемую им сумму.
И вишенкой на торте является абсолютно дикая антиковидная компания с бессмысленным локдауном, вылившаяся в почти 10% инфляцию и достигшая тех же показателей смертности, что и Швеция без всякого локдауна.
Сегодня Германия слаба, зависима и дезориентирована. Она не может проводить никакой самостоятельной политики. И это крупнейшая экономика ЕС.
Важно отметить, что эта заслуга всех политических сил Германии. Это коллективное творчество и СДПГ, и блока ХДС/ХСС и Зеленых и даже СвДП.
Это наглядно было продемонстрировано сегодня, когда в ответ на упреки Мерца (ХДС/ХСС) в плачевной состоянии бундесвера, Ламбрехт (СДПГ) совершенно справедливо указала ему на то, что это результат работы его партии, чья представительница (Урсула фон дер Ляйен) возглавляла министерство обороны все последние годы.
Я верю, что Германия справится с наследием Меркель. Если Олаф Шольц не решится на радикальное увеличение поставок тяжелого вооружения в Украину до конца этой недели, то оппозиция внесет соотвествующий закон в бундестаг.
Фактически, это будет голосование о доверии правительству. И есть очень высокие шансы, что правительство Олафа Шольца получит вотум недоверия. А значит вместо "Светофора" у Германии будет "Ямайка". То есть коалиция из ХДС/ХСС + Зеленые +СвДП. А все эти три партии едины во мнении относительно необходимости радикально увеличить помощь Украине, в том числе - и тяжелым вооружением.
Я не хочу гадать, почему Щольц ведет ситуацию к такому обострению. Ходят слухи, что в связи с тем, что в молодости он был большим другом ГДР, а потом Герхарда Шредера, у Путина на него есть "папочка".
Если это так, то вотум недоверия - это для него неплохой выход из ситуации. Это лучше, чем позорное разоблачение. Но это я уже ухожу в сферу слухов и предположений. И хоть я и не люблю красных и леваков вообще, но не буду наговаривать лишнего на человека не имея на руках фактов.
Так или иначе, но скоро все будет понятно. На следующей неделе должна наступить ясность. И немецкое оружие обязательно пойдет в Украину.
По-другому быть не может потому, что наше дело - правое. Враг будет разбит. И победа будет за нами.
Слава Украине!
На дурака не нужен нож,
Ему с три короба наврешь
И делай с ним, что хошь!
Доля захисників Маріуполя залежала та залежить від наказів Верховного Головнокомандувача.
Володимир Зеленський багато критикував минулу владу за Іловайськ та Дебальцево, і зараз саме на ньому відповідальність за Маріуполь, драма якого в багато разів більша Іловайська, Донецького аеропорту та Дебальцево разом узятих.
Захисники Маріуполя виконували накази без вагань попри усю складність обстановки та розуміння, що з самого початку війни їм доведеться битися в оточенні.
Нагадаю:
24 лютого не були підірвані стратегічні мости через Чонгар - а тільки підрив мостів призвів би до зупинки оточення Маріуполя. Але мости не підірвали, і російські війська швидко замкнули кільце.
25 лютого російські війська зайняли Мелітополь після кількох перестрілок, оборону тут розгорнути не встигли. Це ключове місто, від якого залежить контроль Приазов'я та півдня Запоріжжя, та весь коридор з Криму до РФ, залишилось без серйозної оборони.
26 лютого російські війська зайшли у Бердянськ без бою. Одночасно російські війська підійшли до Токмаку, Пологів, Василівки, Оріхова, тобто основні магістралі до Маріуполя були перехоплені або стали під загрозою на третій день війни. Стало очевидно, що Маріуполь знаходиться у оперативному оточенні.
Керівництво полку "Азов" розуміло критичне становище та загрозу оточення, відкриті тили, і намагалось самостійно прикрити Бердянськ та мелітопольский напрямок. Але "Азов" отримав наказ діяти виключно в Маріуполі.
1 березня російські війська прорвали оборону 53-ї бригади військ ООС північніше Маріуполя та перерізали основні шляхи до міста. Одночасно почався штурм міста з півночі. На цей момент ще була можливість у разі отримання наказу на прорив вийти з міста та збергіти основні сили, та посилити південний фронт.
3 березня Маріуполь був повністю оточений і перехоплені усі шляхи, а російські війська почали штурм також і з заходу.
В цей момент ситуація стала критичною, оскільки бій в повному оточенні є найбільш небезпечним та невигідним за усіма статутами. Прорив вже вимагав значних втрат, бо кожен день в оточенні значно зменшував кількість боєприпасів та додавав кількість поранених, і значно зменшував боєздатність. Артилерійських складів у місті не було.
Близько 5,5 тисяч захисників Маріуполя у складі 36-ї бригади морської піхоти, полку "Азов" та інших підрозділів, мали отримати або наказ на прорив, або наказ триматись, тому що кільце мав би прорвати хтось інший ззовні. Але ініціативою володіли російські війська.
Підрозділи 53-ї механізованої бригади було відкинуто до Волновахи. Це вже 65 кілометрів від Маріуполя. На певний час оборона в цьому районі була стабілізована. Поки трималась Волноваха, ще був шанс на організований прорив з Маріуполя, хоча це призвело б вже до великих втрат. Але росіяни зосередили великі сили для штурму Волновахи.
12 березня російські війська захопили Волноваху. Це призвело до відходу українських військ до Вугледару та до Великої Новосілки, відстань збільшилась до 100 кілометрів.
З самого початку доля Маріуполя залежала і залежить від політичних рішень керівництва країни. Деблокади не було, але час для роздумів був.
З самого початку оборона в умовах оточення була свідомою самопожертвою тисяч героїв, які вмирали без можливості евакуювати більшість поранених, без можливості отримати боєприпаси. Вони розуміли, що оточення - це велика загроза, але вони виконували наказ, тому що були впевнені, що держава зробить все дл них належне поки вони будуть в силах тримати зброю та будуть мати чим відбиватись.
Кілька героїчних рейдів українських гелікоптерів врятували чимало життів, але в умовах оточення повітряний мост встановити було неможливо, і ворог повністю перекрив цей маршрут.
Захисники Маріуполя здійснили неможливе, коли протримались в неймовірно важких умовах 58 днів, складно усвідомити, які втрати вони понесли, які великі втрати завдали при цьому ворогу, та через які страждання та муки пройшли ті, хто досі залишається живим, ті сотні поранених, які страждають без належної допомоги, ті тисячі цивільних, які намагаються врятуватись.
Влада не може просто обмежитись закликами до світових лідерів. Це відповідальність Верховного Головнокомандувача, і усі можливі способи зберігти життя тим, хто досі тримає останній рубіж Маіруполя, в руках тієї людини, чиї накази виконують наші воїни.
Тому чекаємо від влади політичних та дипломатичних дій, які здатні забезпечити порятунок тих, хто за наказом зробив неможливе заради України та кожного з нас.
Апдейт: усім фанатам влади перед тим як кидатись у коменти, раджу подивитись, що цей текст репостять та підтримують реальні захисники Маріуполя, які безпосередньо захищають народ України там, на останньому рубежі, і які ще живі, тож у словах про відповідальність Верховного Головнокомандувача за життя підлеглих нічого критичного нема, це службовий обов'язок.
На дурака не нужен нож,
Ему с три короба наврешь
И делай с ним, что хошь!
У войны, в отличие от мирной жизни, нет заднего хода. Стоит только начать, и дальше шестеренки провернут до конца, и от сделавших первые шаги ничего уже не зависит...
У войны, в отличие от мирной жизни, нет заднего хода. Стоит только начать, и дальше шестеренки провернут до конца, и от сделавших первые шаги ничего уже не зависит...
Сегодня утром имел разговор с вахтой одного из владимирских НИИ (в котором до недавних пор квартировался). Это довольно гомогенная свора, большинство из которой ранее было уфсиновцами и служило во "Владимирском централе" или других заведениях системы. Таковых по всему городу наберётся дохренадцать тысяч и все они десятилетиями круговращаются по разным охранным агентствам. Интеллекта у большинства - ноль, менталитет дрессированной собаки. Многие записаны в местное кизячество. Однако, отдельные экземпляры, всё-же, проявляют интерес к окружающему миру. Вот с одним из таких персонажей у меня вышел диалог по поводу Украины (просто нереально было отвязаться). В сухом остатке: русские, конечно, победят. Но уже не за 3 дня, а за полгода-год и положив толпу народа. И шойгу уже не самый лучший в мире полководец, а тупой дегенерат. Идея подвесить путлера за яйца, как и надежда на скорое его издыхание внутреннего отторжения у них уже не вызывает. И ещё в одном они разительно отличаются от среднего российского обывателя. Несмотря на просмотр росТВ в течение 25 часов в сутки, этот контингент не мыслит выдержками из телепропаганды. Они довольно хорошо осведомлёны про объём западной помощи и реальные возможности ВСУ/РОА. Более того, они не рассказывают басен про бендеровцев-нацистов, утесняющих русский язык. Украинцы для них - просто противник, биологический враг, который занимает русский Lebensraum (это я уже сам на умные слова перевожу, но смысл, именно, такой). И этого противника надо мочить только по этой причине, невзирая на потери. Ибо потом это себя окупит. Вообщем, нормальный такой национал-социалистический подход. Похоже, сказываются прямые источники в виде кизяков-бобровольцев, воюющих "там". (с)
У войны, в отличие от мирной жизни, нет заднего хода. Стоит только начать, и дальше шестеренки провернут до конца, и от сделавших первые шаги ничего уже не зависит...
Д Е Н Ч И К
@Denis_S_L
Про Запорізьку область скромно мовчать майже усю війну. Більшість області окупована з перших днів війни і ніде ні слова про неї.
Про Запоріжжя майже не згадують, що це великий хаб для переселенців з області та Маріуполя і кожен день додаються нові переселенці
Якщо щось і пишуть, то дуже мало. Якщо взяти загалом, то під контролем росіян зараз в області Мелітополь, Бердянськ, Енергодар, Пологи та інші населені пункти центру та півдня
Основні шляхи до Маріуполя, які проходять Запорізькою областю, а це сотні км доріг, знаходяться під контролем росіян.
Леді На Велосипеді
@VynoTaDomino
·
4 ч
В ответ
@Denis_S_L
Так, якщо і згадують про потік людей - так це Старух щодня, в інших і не бачила цього. А от про захоплені території навіть він мовчить
Червона пігулка
@the_pill_is_red
·
4 ч
В ответ
@Denis_S_L
и
@Kotostrofik1
Взагалі, від Запорізької області залишилося передмістя та обласний центр. Ніде ніхто практично про це не говорить.
Руководство российской армии завершает определение выгодных мест для нанесения главных ударов на востоке Украины.
Источник: спикер Минобороны Александр Мотузяник на брифинге, сообщает пресс-служба министерства
Дословно: "Руководство российской армии завершает определение выгодных мест для нанесения главных ударов. Об этом свидетельствуют способы огневого поражения, форма построения боевых порядков, эшелонирование войск противника и непрерывные наступательные действия по отдельным направлениям.
Наибольшая активность оккупантов наблюдается в направлении Изюм – Барвенково, в районе узловой железнодорожной станции "Попасная", Северодонецкого урбанизированного района, города Мариуполя и на участке дороги Запорожье – Донецк.
Детали: Мотузяник также рассказал, что противник осуществляет подготовку к проведению т.н. "референдума" по присоединению оккупированных территорий в Херсонской и Запорожской областях к РФ. С этой целью идет активная информационная кампания на подконтрольных территориях.
Для восполнения потерь в личном составе осуществляется подготовка к мобилизации в Херсонской и Запорожской областях. Оккупационные войска блокируют выезд с оккупированных территорий местного населения, в том числе мужчин призывного возраста.