Президент Зеленский
-
- Капитан
- Спонсор форума
- Сообщения: 1749
- Зарегистрирован: 04 мар 2017
- Поблагодарили: 6593 раза
- Карма: +5/-1
Президент Зеленский
Warisdeath, благодарю.Хоть и занесло,зато вижу,что я не один.Благодарю.И много раз благодарю.
-
- Генерал-майор
- Сообщения: 12614
- Зарегистрирован: 03 дек 2016
- Поблагодарили: 70626 раз
- Карма: +11/-0
Президент Зеленский
Я еще неделю понаблюдаю за этим конченным беспределом, до которого не дошел даже Порошенко (с) Шариков


У войны, в отличие от мирной жизни, нет заднего хода. Стоит только начать, и дальше шестеренки провернут до конца, и от сделавших первые шаги ничего уже не зависит...
Ссылка: | |
BBcode: | |
HTML: | |
Скрыть ссылки на пост |
-
- Генерал-майор
- Сообщения: 12614
- Зарегистрирован: 03 дек 2016
- Поблагодарили: 70626 раз
- Карма: +11/-0
У войны, в отличие от мирной жизни, нет заднего хода. Стоит только начать, и дальше шестеренки провернут до конца, и от сделавших первые шаги ничего уже не зависит...
Ссылка: | |
BBcode: | |
HTML: | |
Скрыть ссылки на пост |
-
- Полковник
- Сообщения: 3999
- Зарегистрирован: 28 сен 2017
- Откуда: Днепропетровск
- Поблагодарили: 5543 раза
- Карма: +7/-12
Президент Зеленский
У меня к Вам предлложение - начните писать в этой теме на МОВЕ. Потому как в моем понимании истинному украинскому националисту - говорить и писать на языке врага - западло.Warisdeath писал(а): ↑18 ноя 2019, 23:44Это объясняет очень многое и я больше не буду к Вам приставать с вопросами.
-
- Полковник
- Сообщения: 3999
- Зарегистрирован: 28 сен 2017
- Откуда: Днепропетровск
- Поблагодарили: 5543 раза
- Карма: +7/-12
Президент Зеленский
А скоро вернут праздник 9 мая и 23 февраля. Памятники Ленину и прочим мне лично не нужны - снесли и ладно. Но вообще - совок он и не умирал - поэтому он и смог вернуться - потому что провели декоммунизацию памятники названия поменяли - а в головах все осталось. Даже в головах у тех кто собственно самого совка и не видел никогда.
-
Автор темы - Генерал-полковник
- Спонсор форума
- Сообщения: 25546
- Зарегистрирован: 01 дек 2016
- Поблагодарили: 107383 раза
- Карма: +10/-0
Президент Зеленский
Дык 9 мая и НЕ отменяли... он даже выходной... проснитесь уже наконец!

Ага, все вернут... вы уже тут в теме столько напророчили...


И совок бессмертный...


Вы о себе, молодой человек?
-
- Генерал-майор
- Сообщения: 10824
- Зарегистрирован: 05 дек 2016
- Поблагодарили: 37366 раз
- Карма: +19/-5
Президент Зеленский
Вопрос: "Зачем помнить по сути своей простого "парня с большой дороги"? Это я так, в американской терминологии, что бы не применять нашей ))) Идеализировать анархиста (опять слова подбираю)? Зачем?Warisdeath писал(а): ↑19 ноя 2019, 00:05Вот этой своей цитатой Вы подтвердили, что
Warisdeath писал(а): ↑18 ноя 2019, 02:09
Нам всё время вытирали память
Теперь о том, что "память стирали"... Помните, я как-то однажды писал про то, что в нашем Николаеве, в советское время, как раз вовсю прививали все украинское!? Это опровергает в корне Вашу теорию о "стирании памяти" и "малороссии". Вы меня извините, но получается по сути абсурдная ситуация - большевики слепили Украину в современных границах (присоединили к этнической Украине земли, которые таковыми по сути не являлись), дали народу населяющему эти земли украинский язык (ибо практически заставляли его учить население в тех местах), вывели Украину, как отдельный субъект права в ООН, объединили население населяющее Украину в один народ, создали на этой территории промышленный потенциал, а теперь украинцы в яростном угаре отвержения всего до постмодернового украинского сумели проеб..ть те земли, которые им дали, разъединить народ на истинных украинцев и малороссов, профукать промышленный потенциал и довести страну до ручки (((. путин конечно виноват. Но поверьте - он воспользовался моментом! Можно прятаться за фразеологию типа "стирали память", но это не скроет того, что 28 лет новейшей истории Украины прошли бездарно!
-
Автор темы - Генерал-полковник
- Спонсор форума
- Сообщения: 25546
- Зарегистрирован: 01 дек 2016
- Поблагодарили: 107383 раза
- Карма: +10/-0
Президент Зеленский
Ну это вы загнули...Профайлер2016 писал(а): ↑19 ноя 2019, 23:30присоединили к этнической Украине земли, которые таковыми по сути не являлись

Выбирая земли, отходившие той или иной республике, большевики не в последнюю очередь рассматривали национальный фактор - большинство населения вошедших в УССР губерний были по национальности украинцами, даже на Донбассе "малороссов" было более 60 процентов на начало ХХ века. Посмотрите на фотографии местных жителей того времени, особенно сельских - сплошь вышиванки и прочие проявления украинской культуры.
-
Автор темы - Генерал-полковник
- Спонсор форума
- Сообщения: 25546
- Зарегистрирован: 01 дек 2016
- Поблагодарили: 107383 раза
- Карма: +10/-0
Президент Зеленский
Это прекрасно! Нужно делить и дальше, причем все глубше и ширше... бо лебедь, рак и щука... а телега на месте


Канэшно... и закономерно... см. выше про телегу.
-
- Генерал-майор
- Сообщения: 10824
- Зарегистрирован: 05 дек 2016
- Поблагодарили: 37366 раз
- Карма: +19/-5
Президент Зеленский
Вы сами то статью прочитали, которую привели? В ней черным по белому экрану зафиксирован следующий вывод: "Большевики сделали гораздо большее - они создали ее территориально, окончательно очертив границы УССР."! Вот я именно об этом.
Теперь перехожу к другому выводу. Известно, что сколько людей - столько и мнений. Кто написал эту статью? Чей сайт? Каждый кулик свое болото хвалит! Но сколько бы не хвалил...есть Черкащина, Винничина, Полтавщина, Черниговщина, где в большинстве своем жили этнические украинцы, а есть Одесса, Николаев, Херсон, где население создано сборно-соляночным методом.. и у которого в большинстве своем русские фамилии. Про Крым я вообще молчу. А западные край страны вообще отдельная тема. Так что уж - не придирайтесь, плиз. Ибо все так и есть - 28 бездарных лет!
-
- Генерал-майор
- Сообщения: 10824
- Зарегистрирован: 05 дек 2016
- Поблагодарили: 37366 раз
- Карма: +19/-5
Президент Зеленский
Сэр! Вы ошибаетесь! Такого не будет))) Ибо вся история Украины свидетельствует об обратном. Внутренняя философия украинца гласит - моя хата с краю! И ее, к сожалению, не изменить, как бы Тягнибок с Фарион не старались. Все их потуги заканчиваются противоположным эффектом - развалом страны (((
-
- Полковник
- Сообщения: 9895
- Зарегистрирован: 23 май 2019
- Поблагодарили: 32054 раза
- Карма: +16/-0
Президент Зеленский
Это Вы про себя?
Вы какого кстати года рождения?
Как уже ответили 9 мая праздник. Цивилизация сумела замкнуть два социализма - национальная и интернационльн йодин на другой для взаимной аннигиляции.
А в чем праздничность 23 февраля?
В тот день попытка большевиков выдвинуть против немцев свои банды закончилась позорным бегством их. ОТ тыловых частей немцев из гимназистов и дряхлых стариков.
Ночь 24 го совнарком принял решение капитулировать.
Большевиков спасло то что немцы уже не имели сил для оккупации россии. НО контрибуцию большевики немцам платили исправно до последних дней войны.
-
Автор темы - Генерал-полковник
- Спонсор форума
- Сообщения: 25546
- Зарегистрирован: 01 дек 2016
- Поблагодарили: 107383 раза
- Карма: +10/-0
Президент Зеленский
Как!? Никто не победит... даже малоросы?...

-
- Генерал-майор
- Сообщения: 10824
- Зарегистрирован: 05 дек 2016
- Поблагодарили: 37366 раз
- Карма: +19/-5
-
Автор темы - Генерал-полковник
- Спонсор форума
- Сообщения: 25546
- Зарегистрирован: 01 дек 2016
- Поблагодарили: 107383 раза
- Карма: +10/-0
Президент Зеленский
Нельзя разъединить изначально НЕ ЕДИНОЕ... или вы до сих пор не поняли?
Да и разъединение ли это? Так... играшки, ладошкой по пи%де... вот если вешать и расстреливать начнут, тогда да!

-
- Генерал-полковник
- Спонсор форума
- Сообщения: 28230
- Зарегистрирован: 22 мар 2017
- Поблагодарили: 78012 раз
- Карма: +14/-0
Президент Зеленский
dnepr7, Мне Профайлер2016, уже это предлагал. Я ему объяснил. И Вам объясню, мне совсем не трудно это повторить. Я общаюсь на языке собеседника. В моём понимании это правила приличия и уважения при общении. А когда я не обращаюсь к кому-то конкретно, то пишу мовою. Вы, просто, этого не заметили.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Ссылка: | |
BBcode: | |
HTML: | |
Скрыть ссылки на пост |
-
- Полковник
- Сообщения: 9895
- Зарегистрирован: 23 май 2019
- Поблагодарили: 32054 раза
- Карма: +16/-0
Президент Зеленский
Taras Chornovil
Пригадуєте, який шквал звинувачень прозвучав проти Порошенка після однієї абсолютно невнятної фрази путлєрівського прес-секретаря Усов Пескова. Той розгубився, коли його під час прес-конференції хтось запитав, чи були останнім часом якісь неоголошені контакти Путіна й Порошенка. А Пєсков відповіді не знав, бо "нє царскоє ето дєло пєрєд дворовимі отчітиваться". І щоб вийти з дурної ситуації, наплів міх полови. Не сказав ні так, ні ні. А розводився, що бувають переговори явні, бувають і неявні... Потім МЗС РФії пояснювало, що Пєскова неправильно зрозуміли й непідтверджених телефонних переговорів не було. Сам перебіг подій у той час ідеально свідчив, що жодних таємних договорняків бути не могло. Путін відверто розігрував антипорошенківську карту й не крився, що ні поступок, ні переговорів, ні зустрічей у будь-якому форматі з цим президентом він вести не буде. Але кілька тижнів наш тупий інфопростір аж гудів від чергової фальшивої "зради".
У дійсності, в Порошенка було кілька телефонних розмов з Путіним, їх не приховували. Але незабаром, коли Путлєр зрозумів, що своїм стилем удава нічого не доб'ється, сам відмовився від такого спілкування. Згадайте, Порошенко під час російського нападу на наші кораблі в Керчинській протоці наполегливо добивався переговорів, але отримав відмову.
А зараз Путін чітко сказав, що він має повне порозуміння із Зеленським. І це на фоні доволі численних витоків про те, що персональний діалог ведеться. Навіть і сам Зеленський аж язичка собі прикушує, щоб не сказати прямо, що це "мы с Владимиром Владимирычем на прошлой неделе договорились, а сегодня нам корабли возвращают..." Так само він уже не криється, що паралельно з Нормандським форматом, планує особисту зустріч з президентом-агресором.
А всі наші викривачі, журнашлюшки, крикуни немов у рота якоїсь субстанції набрали. А ви знаєте, що якщо взяти перелік усіх тих, хто так раптово змінив формат своєї активності від гучних обурень до повної відключки, відкинути абсолютних ідіотів, то отримаєте чіткий список тих, хто не погребували отримувати гроші з країни-агресора за свою діяльність в Україні. Звісно, якщо раптом у Москві вирішать, що "мальчик сделал своё дело, мальчик может уйти", вони теж миттєво активізуються...
А тепер коротко про головне. Телефонні переговори Зеленського з Путіним з імовірністю понад 90% таки ведуться. І їх приховують. Не лише їх зміст, а навіть сам факт таких переговорів. І це головна ознака, що домовляються про щось абсолютно неприйнятне та зрадницьке.
Пригадуєте, який шквал звинувачень прозвучав проти Порошенка після однієї абсолютно невнятної фрази путлєрівського прес-секретаря Усов Пескова. Той розгубився, коли його під час прес-конференції хтось запитав, чи були останнім часом якісь неоголошені контакти Путіна й Порошенка. А Пєсков відповіді не знав, бо "нє царскоє ето дєло пєрєд дворовимі отчітиваться". І щоб вийти з дурної ситуації, наплів міх полови. Не сказав ні так, ні ні. А розводився, що бувають переговори явні, бувають і неявні... Потім МЗС РФії пояснювало, що Пєскова неправильно зрозуміли й непідтверджених телефонних переговорів не було. Сам перебіг подій у той час ідеально свідчив, що жодних таємних договорняків бути не могло. Путін відверто розігрував антипорошенківську карту й не крився, що ні поступок, ні переговорів, ні зустрічей у будь-якому форматі з цим президентом він вести не буде. Але кілька тижнів наш тупий інфопростір аж гудів від чергової фальшивої "зради".
У дійсності, в Порошенка було кілька телефонних розмов з Путіним, їх не приховували. Але незабаром, коли Путлєр зрозумів, що своїм стилем удава нічого не доб'ється, сам відмовився від такого спілкування. Згадайте, Порошенко під час російського нападу на наші кораблі в Керчинській протоці наполегливо добивався переговорів, але отримав відмову.
А зараз Путін чітко сказав, що він має повне порозуміння із Зеленським. І це на фоні доволі численних витоків про те, що персональний діалог ведеться. Навіть і сам Зеленський аж язичка собі прикушує, щоб не сказати прямо, що це "мы с Владимиром Владимирычем на прошлой неделе договорились, а сегодня нам корабли возвращают..." Так само він уже не криється, що паралельно з Нормандським форматом, планує особисту зустріч з президентом-агресором.
А всі наші викривачі, журнашлюшки, крикуни немов у рота якоїсь субстанції набрали. А ви знаєте, що якщо взяти перелік усіх тих, хто так раптово змінив формат своєї активності від гучних обурень до повної відключки, відкинути абсолютних ідіотів, то отримаєте чіткий список тих, хто не погребували отримувати гроші з країни-агресора за свою діяльність в Україні. Звісно, якщо раптом у Москві вирішать, що "мальчик сделал своё дело, мальчик может уйти", вони теж миттєво активізуються...
А тепер коротко про головне. Телефонні переговори Зеленського з Путіним з імовірністю понад 90% таки ведуться. І їх приховують. Не лише їх зміст, а навіть сам факт таких переговорів. І це головна ознака, що домовляються про щось абсолютно неприйнятне та зрадницьке.
-
- Полковник
- Сообщения: 3999
- Зарегистрирован: 28 сен 2017
- Откуда: Днепропетровск
- Поблагодарили: 5543 раза
- Карма: +7/-12
-
- Генерал-полковник
- Спонсор форума
- Сообщения: 28230
- Зарегистрирован: 22 мар 2017
- Поблагодарили: 78012 раз
- Карма: +14/-0
Президент Зеленский
Профайлер2016, Вы ещё спойте оду большевизму, ну честное слово! Остановитесь.
Когда они присоединяли земли, то меньше всего думали об украинцах, белорусах, армянах, грузинах и т. д. Они расширяли границы своей империи.
Конечно, они так украинизировали, что никто не знал ни своих героев, ни антигероев, ни анархистов своих, ни своих гетьманов. При поступлении в ВУЗы писали сочинения, а не твори, обучение в ВУЗах на русском и только. Те, кто переезжал из сёл в города, стеснялись того, что разговаривают на украинском. От уроков украинского языка и литературы можно было получить освобождение наравне с пением и физкультурой. Вот от урока труда нельзя, а от украинского можно! Да вспомните учебник истории Украины! Тоненькая книжечка с изучением один академический час в неделю, где-то в классе 7-8, не помню точно. Мы все знали, что Павлик Морозов герой, а Мазепа - предатель. Голодомор - запрет, голод 46-47 годов - запрет, об УНР несколько слов.
Советы во всех республиках разрешали разговаривать на своём языке. Но если ты хотел делать хоть какую-то карьеру в своей же республике, то будь добр, только на русском.

Когда они присоединяли земли, то меньше всего думали об украинцах, белорусах, армянах, грузинах и т. д. Они расширяли границы своей империи.
Конечно, они так украинизировали, что никто не знал ни своих героев, ни антигероев, ни анархистов своих, ни своих гетьманов. При поступлении в ВУЗы писали сочинения, а не твори, обучение в ВУЗах на русском и только. Те, кто переезжал из сёл в города, стеснялись того, что разговаривают на украинском. От уроков украинского языка и литературы можно было получить освобождение наравне с пением и физкультурой. Вот от урока труда нельзя, а от украинского можно! Да вспомните учебник истории Украины! Тоненькая книжечка с изучением один академический час в неделю, где-то в классе 7-8, не помню точно. Мы все знали, что Павлик Морозов герой, а Мазепа - предатель. Голодомор - запрет, голод 46-47 годов - запрет, об УНР несколько слов.
Советы во всех республиках разрешали разговаривать на своём языке. Но если ты хотел делать хоть какую-то карьеру в своей же республике, то будь добр, только на русском.
У контексті нашої розмови згадався дуже цікавий випадок. Про нього теж мало хто знає, а багато хто і не чув і не здогадуэться навіть Я вперше про це дізнався з роману Оксани Забужко "Музей покинутих секретів".
Наведу уривок. Цей випадок красномовніше всіх слів.
Палац закінчили будувати восени 1970-го, і ми всією родиною були на врочистому відкритті — то був перший палац, у моєму житті, який нарешті наклався на саме це, донесене з казок слово — «палац», повністю злився з його сліпучим сяйвом і запаморочливою просторовою неосяжністю й вихлюпнувся за межі слова, затопивши благеньке коритечко дитячої уяви (звідтоді я подумки незмінно селила всіх королів і принцес саме там, у Палаці «Україна», в тому, найпрекраснішому з усіх, бачених і донині, зразка 1970-го року, — Кловський на таку місію не тягнув, Маріїнський тоді був закритий для публіки, а всякі там новітні «палаци щастя» були, на мій тодішній погляд, чистим обманом, бо нічим не різнилися від колгоспних критих ринків, та й на сьогоднішній не різняться…).
Невиразно пам'ятаю (кадром здалеку, позаяк жінкам і дітям при такому високодержавному ділі належалося стояти осторонь) батька в безберегому світляному морі фойє, в гурті високих (з погляду п'ятирічної) розсміяних чоловіків, які тисли собі навзаєм руки, і власну горду свідомість його тодішньої важливости: «Це мій тато будував!», — хоч він, звичайно, не будував, він тільки брав участь в інженерних розрахунках у складі групи експертів: новоспечений кандидат наук із дисертацією на потрібну тему, властиво, скромна собі шестьорка, — якби вчасно пригнувся, замість непрохано висовуватись, його б і не помітили, — а той, хто справді будував, хто був головним архітектором проекту і хто, мабуть, також стояв у тому гурті Дуже Важливих Мужчин і промінився, приймаючи вітання, — той через кілька днів по тому вийшов з кабінету секретаря ЦК, зайшов до туалету, замкнувся в кабінці й повісився на власному паскові: його Палац, виявився занадто добрим для Києва, він затьмарював Кремлівський Дворец Сьездов, а це було вже не тільки нечемством і викликом, а й грубою політичною помилкою, за яку українському керівництву мусили з Москви добряче спарити задницю.
І керівництву треба було притьмом оту спарену задницю рятувати, вживати заходів, шукати винуватців, найліпше б розпочати кримінальну справу за розтрату будматеріалів, але що кандидат на роль головного розтратця так навідріз був від ролі відмовився, нахабно повісившись у самому будинкові ЦК, то справи, дякувать Богові (та й небіжчику ж!), відкривати не стали, її взагалі не стало, цілої тої справи, — її немов змили, спустили в унітаз у цековському клозеті, заглушивши шумом води з бачка, так що невдовзі ніхто про неї вже не пам'ятав. Та й скільки їх було, таких справ, чи ж за всіма встежиш…
Просто, нововідкритий Палац «Україна» відразу ж зачинився «на ремонт», інтер'єри були спішно обдерті з декору, з делікатно тонованих букових паркетів, горлично-сірої обшивки крісел, кунштовних світильників, — з усього, що давалось обдерти: все було замінене на грубіше, дешевше й простецькіше, і через місяць-другий, коли його відкрили наново, — з тими кислотно-лазуровими дерматиновими кріслами, що стоять і донині, — я вже не впізнала чарівного палацу своїх казок: його так само не стало, він розчинився в повітрі, як, зрештою, й роблять у казках всі чарівні палаци, за ніч перенесені джином кудись за море, одначе по тих бодай лишається порожнеча, котра одна тільки й може бути гідним пам'ятником загиблій споруді (так, як лишились Нью-Йоркські Вежі — раненою вирвою серед хмарочосів нижнього Мангеттена, а ми на таке були надивилися задовго перед тим — скільки вибитих зубів зяяло в київській забудові на місці висаджених у повітря церков, і тільки по тих і заціліла пам'ять, чия відсутність не була замінена — ні зерновим елеватором, ні Будинком-піонерів-та-школярів…), — а тут палац, уже цілком чемно та шкарадно переряджений за зразком стандартного обласного кінотеатру, стояв цілісінький, і називався так само, і можна було подумати, що той, попередній, першим відвідувачам узагалі привидівся, — що, приміром, усі вони тоді були на радощах упилися й заглючили, а тепер протверезіли, і ось, значить, як воно все виглядає наяву, уважаємиє товаріщі: абсолютно банальна історія, та й яка там історія, жодної історії не було, — так, невеличкий господарський недогляд, винуватці покарані, працюємо далі…
Мама згадувала, що попервах їх була чималенька-таки група — батькових колег з інституту і з Академії, з НДІ будівництва й архітектури, кому доручили скласти новий кошторис, щоб обґрунтувати буцімто перевитрату матеріалів, і хто відмовився це робити, обстоюючи правильність попередніх розрахунків. Десь через рік, одначе, — а за той рік ментреґа й геть уже зам'ялась, курява осіла, в новому Палаці відгуляли черговий партійний з'їзд, тим остаточно освятивши його провінційно поскромнілі нутрощі, і хтось із упертюхів одержав догану, когось пригрозили звільнити за скороченням штатів, хтось (либонь, незахищені аспіранти, найслабша ланка!) навіть мусив виїхати з Києва й будувати далі по райцентрах кінотеатри, і добре ще, як не корівники, ..
Наведу уривок. Цей випадок красномовніше всіх слів.
Палац закінчили будувати восени 1970-го, і ми всією родиною були на врочистому відкритті — то був перший палац, у моєму житті, який нарешті наклався на саме це, донесене з казок слово — «палац», повністю злився з його сліпучим сяйвом і запаморочливою просторовою неосяжністю й вихлюпнувся за межі слова, затопивши благеньке коритечко дитячої уяви (звідтоді я подумки незмінно селила всіх королів і принцес саме там, у Палаці «Україна», в тому, найпрекраснішому з усіх, бачених і донині, зразка 1970-го року, — Кловський на таку місію не тягнув, Маріїнський тоді був закритий для публіки, а всякі там новітні «палаци щастя» були, на мій тодішній погляд, чистим обманом, бо нічим не різнилися від колгоспних критих ринків, та й на сьогоднішній не різняться…).
Невиразно пам'ятаю (кадром здалеку, позаяк жінкам і дітям при такому високодержавному ділі належалося стояти осторонь) батька в безберегому світляному морі фойє, в гурті високих (з погляду п'ятирічної) розсміяних чоловіків, які тисли собі навзаєм руки, і власну горду свідомість його тодішньої важливости: «Це мій тато будував!», — хоч він, звичайно, не будував, він тільки брав участь в інженерних розрахунках у складі групи експертів: новоспечений кандидат наук із дисертацією на потрібну тему, властиво, скромна собі шестьорка, — якби вчасно пригнувся, замість непрохано висовуватись, його б і не помітили, — а той, хто справді будував, хто був головним архітектором проекту і хто, мабуть, також стояв у тому гурті Дуже Важливих Мужчин і промінився, приймаючи вітання, — той через кілька днів по тому вийшов з кабінету секретаря ЦК, зайшов до туалету, замкнувся в кабінці й повісився на власному паскові: його Палац, виявився занадто добрим для Києва, він затьмарював Кремлівський Дворец Сьездов, а це було вже не тільки нечемством і викликом, а й грубою політичною помилкою, за яку українському керівництву мусили з Москви добряче спарити задницю.
І керівництву треба було притьмом оту спарену задницю рятувати, вживати заходів, шукати винуватців, найліпше б розпочати кримінальну справу за розтрату будматеріалів, але що кандидат на роль головного розтратця так навідріз був від ролі відмовився, нахабно повісившись у самому будинкові ЦК, то справи, дякувать Богові (та й небіжчику ж!), відкривати не стали, її взагалі не стало, цілої тої справи, — її немов змили, спустили в унітаз у цековському клозеті, заглушивши шумом води з бачка, так що невдовзі ніхто про неї вже не пам'ятав. Та й скільки їх було, таких справ, чи ж за всіма встежиш…
Просто, нововідкритий Палац «Україна» відразу ж зачинився «на ремонт», інтер'єри були спішно обдерті з декору, з делікатно тонованих букових паркетів, горлично-сірої обшивки крісел, кунштовних світильників, — з усього, що давалось обдерти: все було замінене на грубіше, дешевше й простецькіше, і через місяць-другий, коли його відкрили наново, — з тими кислотно-лазуровими дерматиновими кріслами, що стоять і донині, — я вже не впізнала чарівного палацу своїх казок: його так само не стало, він розчинився в повітрі, як, зрештою, й роблять у казках всі чарівні палаци, за ніч перенесені джином кудись за море, одначе по тих бодай лишається порожнеча, котра одна тільки й може бути гідним пам'ятником загиблій споруді (так, як лишились Нью-Йоркські Вежі — раненою вирвою серед хмарочосів нижнього Мангеттена, а ми на таке були надивилися задовго перед тим — скільки вибитих зубів зяяло в київській забудові на місці висаджених у повітря церков, і тільки по тих і заціліла пам'ять, чия відсутність не була замінена — ні зерновим елеватором, ні Будинком-піонерів-та-школярів…), — а тут палац, уже цілком чемно та шкарадно переряджений за зразком стандартного обласного кінотеатру, стояв цілісінький, і називався так само, і можна було подумати, що той, попередній, першим відвідувачам узагалі привидівся, — що, приміром, усі вони тоді були на радощах упилися й заглючили, а тепер протверезіли, і ось, значить, як воно все виглядає наяву, уважаємиє товаріщі: абсолютно банальна історія, та й яка там історія, жодної історії не було, — так, невеличкий господарський недогляд, винуватці покарані, працюємо далі…
Мама згадувала, що попервах їх була чималенька-таки група — батькових колег з інституту і з Академії, з НДІ будівництва й архітектури, кому доручили скласти новий кошторис, щоб обґрунтувати буцімто перевитрату матеріалів, і хто відмовився це робити, обстоюючи правильність попередніх розрахунків. Десь через рік, одначе, — а за той рік ментреґа й геть уже зам'ялась, курява осіла, в новому Палаці відгуляли черговий партійний з'їзд, тим остаточно освятивши його провінційно поскромнілі нутрощі, і хтось із упертюхів одержав догану, когось пригрозили звільнити за скороченням штатів, хтось (либонь, незахищені аспіранти, найслабша ланка!) навіть мусив виїхати з Києва й будувати далі по райцентрах кінотеатри, і добре ще, як не корівники, ..
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Ссылка: | |
BBcode: | |
HTML: | |
Скрыть ссылки на пост |
-
Автор темы - Генерал-полковник
- Спонсор форума
- Сообщения: 25546
- Зарегистрирован: 01 дек 2016
- Поблагодарили: 107383 раза
- Карма: +10/-0
Президент Зеленский
Как-то тема о Зе перешла в историческую... форум такой 
