Доброго дня панство, вискажу свою думку родичі є за перебриком і вмене, так склалася доля батьків не вибирають так само як їх батьків

а от батьківщину в розумінні того де живеш ти, твоя сім'я і діти інша справа. Є друзі котрі проходили службу в першій і другій чиченьскій компанії, там жили і працювали маючи рідню на Україні, після подій 14-го року повернулися на рідну землю і подивившись на все пішли добровольцями, не всі, де хто вернувся працювати на дядью, но і зараз такіх вистачає заробітчан.
рф як раніше пригнічувала інші народи так само і зараз хочуть показати себе ,,вищою пастою,,. Батько розповідав якось що було в магазинах в Сургуті та Хантемансійку і у нас на полках. Скількі вивозили всього і що повертали назад. Нависті до всього народу немає, а от бо окремих суб'єктів тільки рифлекс лишився. Знайомий проїздом був з Сургута, два дня по Львову день по Києву гуляли, він не вірив що спитавши у пересічного щось на російській мові його не арештують

до військових і поліції теж підходили

він питав і дивувався цьому факту. Поїхав до сім'ї дуже здивований після своїх новин з телевайзера, дружині з ранку і ввечорі звонин щоб не хвилювалася

думає з часом переїхати до Чехії, от і їздить бізнес налагоджує.
По темі хочу висловитися, не скоро вони зміняться тому і мови не може бути, є така приказка -віднося до людини так, як хочеш щоб відносились до тебе. Тому загарбникам треба платити їхньою монетою.