ЩО ЗМІНИЛОСЬ ЧЕРЕЗ 100 РОКІВ ПОДІЙ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917-1921 РОКІВ
Відразу, після проголошення Україною своєї автономії - тоді, 100 років тому у ці дні – Росія, як і нині, не визнавала своє пряме військове втручання. Вона декларувала підтримку Харківської Народної Республіки і куди Росія спрямувала десятки тисяч солдат. Тільки в ті роки воювали УНР та РРФСР.
Так само Росія наголошувала, що в Україні йде громадянська війна. Як і сьогодні, нашу державу підтримували країни Західної і Центральної Європи і росіяни битву за битвою програвали. Втім, розвиток подій на тлі соціально-економічних проблем, призвів до повалення Центральної Ради, підписання 1918-го попереднього договору про мир, внутрішньої політичної кризи в Україні, скидання опозиціонерами гетьмана Скоропадського. І кризою влади вирішили користатися не лише Росія, а й Польща, яку підтримувала Франція. Спроби в 1919-му дипломатичними шляхами зупинити агресію не увінчались успіхом. Акцентами чергової хвилі розколу у владі, в армії стають звинувачення і в зраді на користь Росії, і безхарактерність, і попадання під вплив колаборантів Росії.
А тим часом Польща захоплювала міста на заході України, а Росія на сході. Після підписання миру із Польщею на невигідних умовах у 1920-му, певний час воюють разом проти Росії, проти неї ж в цей час воювали на боці білої армії Британія, Франція та США. Однак Польща вже восени цього ж року підписує мир з Росією…
Майже дзеркальне відображення 100-річної минувщини – невизнання агресії з боку Росії, колабораціонізм в українській владі, що змінює думку Заходу, відсутність політичної та суспільної консолідації всередині української держави стали чинниками остаточної поразки УНР в березні 1921-го. Тоді, водночас із Білорусією, Україну розділили між Польщею та Росією. 1922-го вона стала частиною СРСР. Майже всі провідні патріоти, які намагалися відстоювати вільну, самостійну та незалежну державу Україну – з часом були вбиті більшовиками, навіть якщо були в еміграції.
Про події 100-річної давнини, паралелі та висновки уроків історії говорили і в Командуванні Повітряних Сил ЗС України – в ході виступу Богдана Галайка, начальника Центрального міжнародного відділу Управління реалізації політики національної пам'яті. Особливої нюансації роздумам додали світлини виставки «Українське військо 1917-1921 років» .
За это сообщение автора Профайлер2016 поблагодарили (всего 4):
У войны, в отличие от мирной жизни, нет заднего хода. Стоит только начать, и дальше шестеренки провернут до конца, и от сделавших первые шаги ничего уже не зависит...