Восени 1956 р. з Гданська до фінського пору Котка відплив банановоз. Окрім вантажу бананів він віз також два АК з запасом набоїв. Як до цього дійшло?
Станом на 1951 р. Збройні сили Фінляндії мали до 50 000 машинових пістолетів Суомі М / 31, також - коло 10 000 M / 44. Цей машиновий пістолет подобався фінським призовникам, він був легший за «Суомі», його прозвали «пелті-конепістоле» (олов’яний автомат). Але, до 1954 р. у фінів не було надійних магазинів до цієї зброї – доки не запозичили шведські, від М/45 «Карл Густав». Машиновий пістолет – проста зброя, але магазин, власне – подача набоїв з нього, її найслабше місце. Також, М/44 не мав режиму вогню поодинокими пострілами, а в режимі автоматичного вогню дуло тягло вгору… Коли перша-друга кулі потрапляли до цілі з 50 м, то вже четверта-п’ята з черги лягали вище.
Тому, 1956 року перший фінський контингент ООН на Суеці був озброєний машиновими пістолетами М/44 – версією ППС під набій 9 мм Люгер, ще воєнного виробництва, всього 269 од. Фіни доволі безтактно з’явилися перед ізраїльтянами в німецьких сталевих шоломах, що їх швидко поміняли на американські пластикові… Того ж 1956 року фінські військові розглядали питання відновлення виробництва М/44, їх мали виробити 11 000, але не склалося…
В повоєнне десятиліття Фінляндію вважали на Заході сателітом СРСР. Ви будете сміятися, але за угодою «за дружбу, співробітництво та взаємну допомогу», підписаною 6-го квітня 1948 р. – пут загрозою комуністичного путчу, Фінляндія зобов’язувалася до військового союзу з СРСК, коли «Німеччина, чи зв’язана з нею країна вторгнеться до Фінляндії». Цю угоду було продовжено 1955 р.
По війні британська місія чуйно спостерігала за озброєнням фінського війська. Самі британці на силу продали фінам трохи старих танків… Лише в лютому 1957 року фінам вдалося купити в «Інтерармс» 76 115 машинових пістолетів «Стен» та 379 500 магазинів – по 5 на один, в обмін на різний мотлох зброї на кшталт 75 тис. італійських гвинтівок М 38… З цими «Стенами» фіни мали «зупиняти Німеччину, чи зв’язану з нею країну», хоча швидше, «Стени» використали б для партизанки проти СРСР.
В 1954 - 1955 р. фінські військові досліджували різні зразки зброї: АК, СТГ-44, американську АР-10, чеську Вз. 52. Обрали набій 7,62х39 як більш відповідний вимогам фінського ТВД, ніж .308, бо стріляти в лісі доводилося, переважно зблизька – не далі 60 м. Тому на озброєнні й лишили старі випробувані «Суомі», на ближчій відстані вони нічим не поступалися «Калашніковим». Навіть мали більшу інтенсивність вогню. Цікаво, що подібні вражіння радянських вояків з групи військ в Австрії передає звіт ЦРУ з 1954 року. Мовляв, ППШ був кращий… Утєчка відбулася з 735-го окремого батальону зв’язку, котрий в березні 1954 р. переозброїли з карабінів зр. 1944 р. на СКС та 24 од. АК.
В червні 1957 року до Фінляндії завезли 100 од. АК третьої моделі. Це була радянська зброя. Польщу, як і у випадку з продажем військових кораблів до Єгипту використовували в якості «прокладки»… З утворенням Варшавського пакту в СРСР планували розділити виробництво стрілецької зброї між окремими країнами. Так, Румунія мала виробляти СКС. Польща – АК, в Угорщину мали передати виробництво ротних кулеметів – 12 000 од. Виробництво зброї в Чехословаччині мало бути фактично знищене, та перетворене на ліцензійне. Але в червні 1955 р. чеські військові експерти негативно оцінили АК. Доки АК доводили до рівня АКМ чехи встигли впровадити свій Вз. 58…. Також, фіни мали інтерес до чеського кулемету вз. 52, що з нього зробили свій
1958 року фінські військові визначилися що наступною зброєю буде штурмовий карабін. Зброю з першої радянської партії в Збройних силах Фінляндії перевірялив бригаді Саво рік. Цікаво, що радянські АК Фінляндія купувала ще на початку 1960 рр, коли власне виробництво затрималося. Ця зброя – «7,62 мм штурмова гвинтівка М 54 (РК-54)» призначалась для навчання війська. Зокрема, 1964 року радянськими АК/РК 54 озброїли фінський батальйон контингенту ООН на Кипрі. В подальшому Фінляндія закупала радянські АКМС для парашутних десантників та панцерягерів.
Жодних креслень АК фінська сторона не отримала, тому зброю копіювали шляхом обміру. З 1958 р. всі роботи перенесли на нову фабрику Valmet Torula, де постав прототип Valmet m / 58. Над проектом працювали інженер Лаури Оксанен та техніки А. Пулліайнен, П. Нарінен, Т. Лаусамо, Л. Імоонен. Кажуть, що фактичним творцем 762 РК 62 був технік Ааро Пулліайнен.
Першу дослідну серію зробили на заводі «Вальмет» в Торулі 1960 р. – 762 РК 60 № 1001-1350. По результатам іспитів до конструкції внесли певні зміни. Перше замовлення на нову зброю Сили Оборони Фінляндії зробили 19-го грудня 1962 р. Виробництво почали 1963 р., на «Вальмет» - з № 100 001, на «Сако» – з № 200 001. Першу партію зробили на кінець 1964 р. Нову зброю назвали 762 РК (Rynnäkkökivääri фін. - штурмова гвинтівка) 62. На озброєння їх передали лише 1965 р. Першим отримав РК 62 гвардійський полк в Гельсінки.
Зброя вийшла доволі вдалою. Головний недолік АК 3-ї моделі – кріплення дерев’яного прикладу шурупами, в моделі 1960 року подолали радикально - приклад заступили сталевим трубчастим. Модель 1958 року мала ще дерев’яний приклад. Цівка мала ресурс в 20 000 пострілів, фрезована замкова комора – дещо менші допуски, ніж штампована. Вироби «Сако» не мали спускової скоби – щоб стріляти взимку в рукавичках. Вироби «Вальмет» мали збільшену скобу. Також – під зиму, збільшили затиск магазину. Темп стрільби фінської зброї був дещо вищім ніж а АКМ – коло 650-700 постр./хв., через відсутність затримки курка, котру встановили в АКМ. Прицільні пристрої – кращі за радянські, з підсвітленням вночі. Також, кращим був і дульний тормоз.
Фінський варіант АК – з фрезованою замковою коморою був задорогий для масового виробництва та фінського оборонного бюджету, щоб озброїти ним п’ятисоттисячне військо воєнного часу. Було вирішено озброювати ними лише панцирягерів (поруч з АКМС) та ягерів.
Цікаво, що Фінляндію, як нейтральну державу, дуже хотіли відвернути від прийняття на озброєння радянського зразка. Вже 1957 р. – за іншими данними – 1959 р., на данській фірмі «Мадсен» (DISA-Dansk Industri Syndikat A.S.) постав штурмовий карабін (Madsen Assault Carbine) під набій 7,62х39. Зброя призначалась для конкурсу в Фінляндії. Головним конструктором був Marius Gunnergaard-Poulsen, пізніше відомий патентами з царини точного литва. Карабін мав автоматику з довгим ходом пістону, обертовим замком, як в АК. Ресівер з алюмінієвого сплаву був покладений в дерев’яну ложу. В січні 1060 р. для Фінляндії зробили 10 одиниць зброї.
На той час Фінляндії вже продавали з СРСР танки Т-55, та башти з них для берегової оборони. За угодою, вони мали нищити, ймовірні десанти з нацистських зомбі… Але битва двох видатних танкових гармат - Д-10 проти Л-7 відбувалася вже в Ізраілі.
