Из истории фотографии

[Влад Бевх]

Туристичний будиночок «Футуро» фінського архітектора Матті Сууронена.

[Warisdeath]

Фотограф Dmitry Igorson

[Lis1980]

[Warisdeath]

Фотограф Джордж Харрелл

В эпоху золотого Голливуда никто не владел мастерством гламурного портрета так, как Джордж Харрелл.

Его фотографии превращали звёзд кино в иконы, и его техника освещения и композиции подняли его на пьедестал «короля» портретной фотографии.

В его объективе знаменитости приобретали неописуемую привлекательность, великолепие и власть.

Джордж Харрелл, родившийся в 1904 году в Цинциннати, штат Огайо, был человеком, чьё искусство нашло своё воплощение в мире голливудских икон. Изначально занимавшийся живописью, он обратил свой взгляд на фотографию под влиянием Эдварда Стайхена.

Это решение привело к созданию уникальных портретов, которые стали его визитной карточкой.

Решающим моментом стало его взаимодействие с Нормой Ширер, звездой того времени. Его фотографии не только изменили общественное мнение о ней, но и обеспечили ей главную роль в фильме «Развод».

Этот успех поднял Харрелла на вершину, и с 1929 года он стал главным фотографом-портретистом в Metro-Goldwyn-Mayer.

[Warisdeath]

Фотограф Джордж Харрелл

Харрелл не просто фотографував знаменитостей, він створював витвори мистецтва.

Його методи освітлення, робота з тінями та увага до деталей дозволили створити портрети, де кожен промінь світла підкреслював вишуканість та таємничість моделей.

Він не просто ловив момент, він вибудовував чудову сцену.

[Warisdeath]

"Це ваша перемога!"

Балкон міністерства охорони здоров'я, Лондон 8 травня 1945 року.
Вінстон Черчілль махає рукою натовпу в Уайтхоллі в Лондоні.



Не чекаючи на спеціальне запрошення, весь Лондон вийшов на вулиці, щоб відсвяткувати перемогу. Черчілль з'явився на балконі міністерства охорони здоров'я зі своїми головними соратниками, щоб звернутися до величезного натовпу, що заповнив Уайтхолл. Коли Черчілль вимовив: «Це ваша перемога», натовп відразу проревів йому у відповідь: «Ні – ваша!» За словами історика Роберта Родса Джеймса, «це був незабутній момент взаємного кохання та подяки».

«Хай береже вас усіх Господь. Це ваша перемога! Це перемога, яка принесла волю кожній країні. Це найбільший день у нашій багатовіковій історії. Кожен, будь він чоловіком чи жінкою, намагався щосили. На кожного випали випробування. Але ні довгі роки війни, ні небезпеки, ні запеклі атаки ворога не змогли похитнути рішучість британської нації.»

[Lis1980]

Конкурсантки на первом конкурсе Мисс Мира, Лондон, 1951 год.

[Батька Пиночет]

1945-й, солдати США з трофейним самурайським холодняком

[Lis1980]

Один из немногих, кому удалось выжить в Андерсонвилле, лагере для военнопленных, организованном южанами во время Гражданской войны в США. Снимок сделан сразу же после освобождения в мае 1865 года.

[Lis1980]

1956. США. Мэрилин Монро после пресс–конференции.

[Lis1980]

Племя бубал – это загадочное
племя, которое кочует между Кенией и Сомали.

Племя верит, что вылизывание коровьих гениталий делает воинов сильнее и отважнее.

[Батька Пиночет]

Влучання снаряда в човен з солдатами, друга світова.

[Warisdeath]

"Зачаровані". Фотограф Стефано Корсо

[Lis1980]

Клаудия Шиффер, 1994 год.

[Warisdeath]

Лувр, Париж, 1970р.
Фотограф Алесіо де Андраде

[Warisdeath]

Усі художники поділяються на дві групи: живописців зовнішнього світу та внутрішнього.

30 грудня 1941 відбулася подія, про яку Елеонора Рузвельт жартівливо сказала: «Це, ймовірно, було першою серйозною поразкою Черчілля». І завдав цю поразку всесильному прем'єр-міністру Британії Юсуф Карш, який був у той час досить відомим в Канаді фотографом-портретистом, але не більше того.

Історія однієї фотографії

Багато хто знає це фото Уїнстона Черчілля, на якому проникливий погляд політика ніби читає душу глядача.

30 грудня 1941 року Черчілль виголосив промову в Оттаві, після чого йому запропонували сфотографуватися. "Мене ніхто не попередив", - насупився політик, але погодився.

Юсуф Карш дізнався про приїзд Черчілля за кілька днів до пам'ятної події - недарма він товаришував з Маккензі Кінгом - і мав час встановити обладнання і зробити всі необхідні приготування. Увечері 30 грудня він терпляче чекав, поки Черчілль закінчить свій виступ у палаті громад. В кінці-кінців, прем'єр-міністр у супроводі свого канадського колеги увійшов до кімнати для виступаючих. Черчілль зауважив приготоване обладнання і грізно насупився: «Що відбувається», - гаркнув він. Всі, включаючи Кінга, в страху мовчали і тоді Карш сказав: «Сер, сподіваюся, ви дозволите мені сфотографувати вас в цей історичний момент?». «Чому мене не попередили?» - Продовжував обурюватися Черчілль. Хтось із його оточення посміхнувся і фотограф на хвилину подумав, що його зараз виженуть з кімнати. Але мабуть Черчілль вирішив, що не варто нагнітати обстановку: «Добре. Дві хвилини і один знімок », - кинув він, закурюючи сигару.

Юсуф Карш швидко окинув поглядом свою «модель». Огляд цілком задовольнив його, тільки сигара здалася зайвою. А, може, фотограф згадав, що майже на всіх зображеннях у Черчілля була сигара в зубах, і не захотів, щоб його знімок був «одним із багатьох». Він почекав хвилину, потім підсунув прем'єр-міністру попільничку, але той не звернув на потуги фотографа жодної уваги. Тоді Карш підійшов до Черчілля і, пробурмотівши «Вибачте, сер», висмикнув сигару з губ не очікуючого такого нахабства прем'єра. «Коли я повернувся до камери він виглядав настільки агресивно і войовничо, немов хотів мене зжерти», - згадував Карш. У цей момент він і натиснув на кнопку.



"Ти, мабуть, навіть розлюченого лева змусиш завмерти перед камерою", - пробурчав Черчілль.
До речі, фотографія припала йому до душі.

Ця робота зробила фотографа Юсуфа Карша справді знаменитим. Вона була надрукована в журналі "Life" (до речі сказати, журнал заплатив фотографові всього 100 доларів), а потім з'явилася на плакатах, поштових марках і навіть сторінках книг з історії. На сьогоднішній день це один з найпоширеніших фотопортретів в світі, рідко яка книга з історії Великобританії, Другої світової війни або фотографії обходиться без нього.

Після цієї події Каршу не доводилося шукати роботу - вона сама його знаходила. За влучним висловом британського фельдмаршала Монтгомері кожен бажав бути «Karshed» (дієслово, яке можна перекласти як «Каршованим» або «сфотографований Каршем»). У фотографа в прямому сенсі слова не було відбою від замовників - він фотографував королів і президентів, римських пап і космонавтів, вчених і лікарів, художників і письменників, акторів і музикантів. З 100 найзнаменитіших людей XX століття, за версією видання «International Who's Who» (2000), Карш сфотографував 51 - цей рекорд вже ніколи не буде побито. Серед найбільш відомих його робіт були портрети Альберта Ейнштейна, Пабло Пікассо, Альберта Швейцера, Томаса Манна, Сомерсета Моема, Хуана Міро, Альберто Джакометті, Жана Кокто. Фіделя Кастро, Джона Кеннеді, Одрі Хепберн, Ернеста Хемінгуейя, Бернарда Шоу та Елеанор Рузвельт. При цьому два останніх, поряд з портретом Вінстона Черчілля, він вважав своїми кращими творами.

Ось що сам він говорив про свої роботи: "У кожній людині схована таємниця і моє завдання відкрити її".

[Bikini]

[Влад Бевх]

[Lis1980]

Интернет 80-х.. ;)

[Lis1980]

Кастинг на должность новой модели в парижском доме моды, Франция, 1910 год.