Михайло Ведмідь
18 апрель 2020 г. ·
Чудовий опис початку Другої світової, на мій смак:
"Усi поляки були тої думки, що німці тільки страшать Польщу, а, в разі чого, присядуть і тихо сидітимуть, як уже двадцять років сиділи, приглядаючись до розросту польскої потуги. Хе, поляки, прошен паньства! Поляки - не тхори-чехи, що без єдиного стрілу віддали Гітлєрові свою державу! Польща, прошу не забувати, має 32 міліони населення, чудово озброєне військо і незрівняну авіяцію в світі. Сама Польща, прошен паньства, може з німцями ради собі й не дасть. Але в союзі з могутньою Англією і Америкою - пхе, вона покаже себе німцям!
Щодо українців, то всі були однозгідної думки, що від Польщі, якщо вона встрягне у війну, не лишиться і мокрого сліду. Щоб хто воював? Польща, прошу панів? Та ж на 32 мілioни населення (ще питання, чи є його стільки) чотирнадцять міліонів припадає на гноблені національні меншини - ну, а ці меншини воювати за Польщу не будуть. Що ж до польського війська з його бляшаними танкетами й оперетковою, здатною лише на паради, армією, то це ж, прошу панів, сама бутафоpія! Що Англія і Америка можуть побити Гітлера - це інша справа. Але щодо самої Польці, то про це ж навіть говорити смішно! Єдиний, хто у війні може допомогти Польщі - це хіба вірний, прошу панів, її союзник - недавно коронований у Варшаві циганський король Квєк..." (с)
23 августа отмечается День Харькова.*
прожив три роки, а зараз деже болячи дивитися як його нищать 
ще побачимося обов'язково 
