Фото по теме Югославской войны
-
- Сержант
- Сообщения: 150
- Зарегистрирован: 06 июл 2021
- Откуда: Чорний ліс
- Поблагодарили: 294 раза
- Карма: +0/-0
Фото по теме Югославской войны
Volunteers from Kutina as members of unit "ORAH", defending Lipik from Serbo-chetnik agressor. Christmas eve 1991.
-
- Сержант
- Сообщения: 150
- Зарегистрирован: 06 июл 2021
- Откуда: Чорний ліс
- Поблагодарили: 294 раза
- Карма: +0/-0
Фото по теме Югославской войны
A Canadian volunteer in the Croatian Army. (1992)
-
- Сержант
- Сообщения: 150
- Зарегистрирован: 06 июл 2021
- Откуда: Чорний ліс
- Поблагодарили: 294 раза
- Карма: +0/-0
Фото по теме Югославской войны
Матч Динамо Загреб-Црвена Звезда
-
- Генерал-майор
- Сообщения: 12598
- Зарегистрирован: 03 дек 2016
- Поблагодарили: 70535 раз
- Карма: +11/-0
Фото по теме Югославской войны
Загуглил. Интересный фрукт:
У войны, в отличие от мирной жизни, нет заднего хода. Стоит только начать, и дальше шестеренки провернут до конца, и от сделавших первые шаги ничего уже не зависит...
Ссылка: | |
BBcode: | |
HTML: | |
Скрыть ссылки на пост |
-
- Сержант
- Сообщения: 150
- Зарегистрирован: 06 июл 2021
- Откуда: Чорний ліс
- Поблагодарили: 294 раза
- Карма: +0/-0
Фото по теме Югославской войны
Там можна нарити дуже багато цікавих фруктів та овочів.
Були і наші овочі (якщо не помиляюсь було нардепів які верещали, що треба допомагати православним браткам)
Були і наші овочі (якщо не помиляюсь було нардепів які верещали, що треба допомагати православним браткам)
-
- Генерал-полковник
- Спонсор форума
- Сообщения: 25546
- Зарегистрирован: 01 дек 2016
- Поблагодарили: 107378 раз
- Карма: +10/-0
Фото по теме Югославской войны
Хорватский солдат на фоне граффити "Боже, если я умру молодым, пошли меня в рай. Я уже был в аду", 1991 год.
-
- Генерал-полковник
- Спонсор форума
- Сообщения: 25546
- Зарегистрирован: 01 дек 2016
- Поблагодарили: 107378 раз
- Карма: +10/-0
-
Автор темы - Полковник
- Сообщения: 8847
- Зарегистрирован: 23 май 2019
- Поблагодарили: 30281 раз
- Карма: +16/-0
Фото по теме Югославской войны
Про жахливу та неймовірно тривалу (майже 4 роки, 1992-1996) облогу Сараєва, столиці Боснії і Герцеговини. Облогу вели спочатку югославські, потім сербські війська, це був епізод війн, які супроводжували розпад Югославії.
Фрагмент із книги Озрена Кебо «Сараєво для початківців»:
КОЛИ З'ЯВЛЯЄТЬСЯ ЕЛЕКТРИКА. Що чотири або що п'ять місяців міжнародній спільноті вдається вмовити [лідера боснійських сербів] Караджича підключити місту електрику. З електрикою з'являлася й вода. Тоді, бувало, ми аж по п'ятнадцять днів могли жити, як усі нормальні люди. Саме стільки було потрібно, щоби пильність міжнародної спільноти дещо послабилася, і тоді Караджич знову занурював нас у багатомісячний морок. Коли по такому тривалому часі людина вмикає світло, телевізор, відеопрогравач і касетний магнітофон, вона просто не може не впасти в ейфорію. Цей стан триває коротко, до миті, коли людина зайде у ванну. Там умирали всі наші ейфорії. Уперше бозна-відколи освітлена, ванна вражала брудом. Тоді охоплювала паніка. Тяжко визначитися, що робити передусім - вимити під'їзд біля вхідних дверей, чи набрати води у весь наявний посуд, чи пропилососити квартиру, чи помитися, чи поголитися, чи наварити їжі, себто рису, на два дні, чи покласти білизну пратися в машинку, чи випрасувати те, що минулого разу, п'ять місяці тому, виправ, але не встиг попрасувати, чи спершу продезінфікувати й вимити ванну, чи пірнути в кухню й перемити там весь посуд, чи облишити всі ці муки й вагання і просто сісти перед телевізором?
Фото: Christian Maréchal / CC BY 3.0
Фрагмент із книги Озрена Кебо «Сараєво для початківців»:
КОЛИ З'ЯВЛЯЄТЬСЯ ЕЛЕКТРИКА. Що чотири або що п'ять місяців міжнародній спільноті вдається вмовити [лідера боснійських сербів] Караджича підключити місту електрику. З електрикою з'являлася й вода. Тоді, бувало, ми аж по п'ятнадцять днів могли жити, як усі нормальні люди. Саме стільки було потрібно, щоби пильність міжнародної спільноти дещо послабилася, і тоді Караджич знову занурював нас у багатомісячний морок. Коли по такому тривалому часі людина вмикає світло, телевізор, відеопрогравач і касетний магнітофон, вона просто не може не впасти в ейфорію. Цей стан триває коротко, до миті, коли людина зайде у ванну. Там умирали всі наші ейфорії. Уперше бозна-відколи освітлена, ванна вражала брудом. Тоді охоплювала паніка. Тяжко визначитися, що робити передусім - вимити під'їзд біля вхідних дверей, чи набрати води у весь наявний посуд, чи пропилососити квартиру, чи помитися, чи поголитися, чи наварити їжі, себто рису, на два дні, чи покласти білизну пратися в машинку, чи випрасувати те, що минулого разу, п'ять місяці тому, виправ, але не встиг попрасувати, чи спершу продезінфікувати й вимити ванну, чи пірнути в кухню й перемити там весь посуд, чи облишити всі ці муки й вагання і просто сісти перед телевізором?
Фото: Christian Maréchal / CC BY 3.0