Справа у тому, що значна частина життя композитора пов’язана з Україною. Протягом майже трьох десятиліть він фактично щороку по кілька місяців мешкав у мальовничих українських містечках і написав тут близько 40 творів.
Прапрадід композитора Федір Опанасович Чайка походив з-під Кременчука, служив у Миргородському полку Війська Запорозького, який займав частину теперішньої Полтавської області. Його син Петро, народжений на Полтавщині (дід композитора), прийняв прізвище Чайковський (більш поширений на той час варіант звучання українських прізвищ), коли навчався у Києво-Могилянській академії. (До речі, до роду Чайковських належав і поет Євген Гребінка, автор романсу «Очі чорнії», найвідомішого російського романсу
)
Свій перший симфонічний твір – увертюру до драми О. Островського «Гроза»- Чайковський написав у 1864 р., коли ще студентом консерваторії вперше приїхав на канікули в Тростянець на запрошення свого друга князя Олесія Васильовича Голіцина.
Найчастіше бував у Кам'янці на Черкащині. Тут мешкала рідна сестра композитора Олександра та її родина. За словами брата, цей куточок України був «осяйним пунктом» для Петра Ілліча, який писав, що тут
«знайшов відчуття миру в душі, яке даремно шукав у Москві та Петербурзі». Як «обітованого раю» чекав він літа, коли міг туди поїхати. За спогадами сучасників, зазвичай стриманий композитор у товаристві сільської молоді змінювався, ставав веселим, навіть співав і танцював. Про Україну композитор писав:
«Ніколи за кордоном, навіть серед розкішної південної природи я не знаходив тих хвилин святого захоплення від споглядання природи, яке вище навіть від насолоди мистецтва».
Ще одним особливим місцем в Україні для композитора було Поділля, куди він попав на запрошення баронеси Надії фон Мекк.
У Браїлові написані перша оркестрова сюїта, опера «Орлеанська діва», п’єси для скрипки, сім романсів (зокрема «То було ранньою весною», «Серед шумного балу»), серенада Дон Жуана на слова Олексія Толстого «Піліпінелла».
Загалом понад 30 своїх творів Чайковський написав в Україні, серед яких дві симфонії (одну з них ще за його життя назвали «Українська»), опери «Євгеній Онєгін», «Черевички», «Орлеанська діва», «Мазепа», балет «Лебедине озеро». Тут виникли його романси на вірші Т.Г. Шевченка і
знаменитий Перший фортепіанний концерт (Ну, той, що вони обрали
)
В одній з мелодій цього Концерту звучить наспів лірників, а у фіналі Концерту звучить мелодія пісні «Вийди, вийди, Іванку».
В останній рік свого життя Чайковський диригував своїми симфоніями у великих містах України: Києві, Харкові, Одесі. У 1890 р. Чайковський відвідав Миколу Лисенка в Києві й слухав його оперу «Тарас Бульба». Домагався постановки «Тараса Бульби» Миколи Лисенка українською мовою.
У Харкові П.І. Чайковського просто обожнювали. У 1893 р. він приїхав на запрошення директора Харківського музичного училища І.І. Слатіна дати концерт у Харкові. Скрипковий концерт із симфонічним оркестром під керуванням Чайковського в залі Дворянського зібрання викликав небувалий фурор, квитки на концерт дістати було неможливо.
Після закінчення концерту композитора прямо на руках зі сцени винесли в фаетон, відвезли до майстерні фотографа Альфреда Федецького і зробили знаменитий фотопортрет, який Чайковський любив понад усе. Коли готові роботи А.К. Федецький приніс Чайковському, він їх викупив зі словами:
«Так, звичайно, дороговато, але фотограф – першокласний. Мене фотографували і в Росії, і в Європі, але краще, ніж мене сфотографували в Харкові, я поки що не бачив».
Це дуже коротко і стисло про Чайковського і Україну. Він дуже любив Україну, є багато спогадів його особистих, а також його рідних і друзів.