Президент Зеленский

[dnepr7]

А если эти источники из "разных лагерей", то наверное один на тысячу.. ;)

[dnepr7]

[Александр Сергеевич Перижняк]

Bikini, работы то нет ...разносчики курьеры .клерки

[Александр Сергеевич Перижняк]

dnepr7, очень токсично и не логично ..Охота вам слушать эту муть...зеля не путен .
путен мразь но не актер он сотрудник тайной полиции ,а кто захватит власть ?значит мастер многоходовок .
зеля не хозяин ни себе ни своим ..как их назвать ..
О боги ...второе видео если все так то какой смысл в этом захвате власти ???
Тогда он калиф на час ..смысл такой власти ..
Он банкрот ..
Из этих предсказаний ни черта не сбывается ..
Соскин и то забавен местами ...

[Warisdeath]

Всі вже прочитали? Що скажете?

Журнал Time випустив велику статтю з коментарями Зеленського та представників його оточення про війну в Україні та її перспективи з виносом на обкладинку із назвою:
«Ніхто не вірить у перемогу України так як я. Ніхто».

Під фото Зеленського на обкладинці міститься підзаголовок "Самотня боротьба Володимира Зеленського".

Автор Саймон Шустер

Видання bukvy.com зробило переклад.

Володимир Зеленський запізнювався.
Запрошення на його виступ у Національному архіві у Вашингтоні надійшло кільком сотням гостей, включаючи лідерів Конгресу та високопосадовців адміністрації Байдена. Оголошене як головна подія його візиту наприкінці вересня, це дасть йому шанс надихнути США на підтримку боротьби з Росією за допомогою ораторського мистецтва, якого світ звик очікувати від президента України часів війни. Все пішло не так, як планувалося.

Того дня зустрічі Зеленського в Білому домі та Пентагоні затримали  більш ніж на годину, і коли він нарешті прибув, щоб почати свою промову о 18:41, виглядав відстороненим і схвильованим. Він покладався на свою дружину, першу леді Олену Зеленську, щоб нести його послання стійкості на сцені поруч із ним, тоді як його власний виступ здавався хитим, наче він хотів покінчити з цим. Роздаючи медалі після виступу, він закликав організатора поквапитися.

Причиною, як він пізніше сказав, було виснаження, яке він відчував тієї ночі, не лише через вимоги керівництва під час війни, але й наполегливу потребу переконати своїх союзників, що з їхньою допомогою Україна може перемогти. «Ніхто так не вірить у нашу перемогу, як я. Ніхто», – сказав Зеленський в інтерв’ю TIME після своєї поїздки. Вселяючи цю віру своїм союзникам, він сказав, що «Забирає всю вашу силу, вашу енергію. Ти розумієш? Потрібно так багато всього».

Стає тільки важче. За двадцять місяців війни приблизно п’ята частина території України залишається під російською окупацією. Десятки тисяч солдатів і цивільних були вбиті, і Зеленський відчуває під час своїх подорожей, що глобальний інтерес до війни впав. Як і рівень міжнародної підтримки. «Найстрашніше, що частина світу звикла до війни в Україні», — каже він. «Втома війною накочується хвилею. Ви бачите це в Сполучених Штатах, у Європі. І ми бачимо, що як тільки вони починають трохи втомлюватися, це стає для них схожим на шоу: «Я не можу дивитися цей повтор в 10-й раз».

Суспільна підтримка допомоги Україні в Сполучених Штатах падає протягом кількох місяців, і візит Зеленського не допоміг її пожвавити. Близько 41% американців хочуть, щоб Конгрес надав Києву більше зброї, порівняно з 65% у червні, коли Україна почала великий контрнаступ, згідно з опитуванням Reuters, проведеним незабаром після відходу Зеленського. Цей наступ тривав нестерпним темпом і з величезними втратами, через що Зеленському все важче переконувати партнерів, що перемога не за горами. З початком війни в Ізраїлі навіть утримати увагу світу на Україні стало серйозною проблемою.

Після його візиту до Вашингтона, TIME простежив за президентом та його командою назад до Києва, сподіваючись зрозуміти, як вони відреагують на отримані сигнали, особливо на наполегливі заклики до Зеленського боротися з корупцією у власному уряді та згасаючий ентузіазм щодо війни, якій не видно кінця. У перший день у Києві я запитав одного з його оточення, як почувається президент. Відповідь пролунала без секунди вагань: «Злий».
Звичайний блиск його оптимізму, його почуття гумору, його схильність оживляти зустріч у бойовій кімнаті трохи жартами чи непристойним жартом — нічого з цього не збереглося до другого року повної війни. «Тепер він заходить, отримує оновлення, віддає накази та виходить», — каже один із давніх членів його команди. Інший каже мені, що найбільше Зеленський почувається зрадженим своїми західними союзниками. Вони залишили його без засобів, щоб виграти війну,  а лише із засобами, щоб пережити її.

Але його переконання не змінилися. Незважаючи на останні невдачі на полі бою, він не має наміру відмовлятися від боротьби або домагатися будь-якого миру. Навпаки, його віра в остаточну перемогу України над Росією затверділа в формі, яка турбує деяких його радників. Воно непорушне, межує з месіанським. «Він обманює себе», — розчаровано каже мені один із його найближчих помічників. «У нас немає варіантів. Ми не виграємо. Але спробуй йому це сказати».

Деякі з його помічників кажуть, що впертість Зеленського зашкодила зусиллям їх команди розробити нову стратегію, нове повідомлення. Поки вони обговорювали майбутнє війни, одне питання залишалося табу: можливість домовитися про мирну угоду з росіянами. Судячи з останніх опитувань, більшість українців відмовилися б від такого кроку, особливо якщо б він передбачав втрату будь-якої окупованої території.
Зеленський залишається категорично проти навіть тимчасового перемир’я. «Для нас це означало б залишити цю рану відкритою для майбутніх поколінь», — сказав мені президент. «Можливо, це заспокоїть когось і всередині нашої країни, і за її межами, принаймні тих, хто хоче за будь-яку ціну обернутись.  Але для мене це проблема, тому що ми залишилися з цією вибуховою силою. Ми лише затримуємо його детонацію».

Поки що він має намір виграти війну на українських умовах і змінює тактику, щоб досягти цього. Усвідомлюючи, що потік західної зброї з часом може вичерпатися, українці нарощували виробництво безпілотників і ракет, які вони використовували для нападу на російські шляхи постачання, командні центри та склади боєприпасів далеко за лінією ворога. Росіяни відповіли новими бомбардуваннями мирних жителів, ракетними ударами по інфраструктурі, яка потрібна Україні для опалення будинків і утримання світла взимку.

Зеленський називає це війною воль і побоюється, що якщо росіян не зупинити в Україні, бойові дії поширяться за її межі. «Я довго жив із цим страхом», — каже він.

Продовження тут:
https://bykvu.com/ua/bukvy/nikhto-ne-vi ... u-borotbi/


Цікаво, що що Голова Офісу президента, Андрій Єрмак, спочатку опублікував пост у Telegram, в якому порекомендував прочитати цей матеріал у Time, але згодом видалив його. Чому?

Схиляюся, що це заказуха. А от від кого важко сказати і з якою метою?

[Влад Бевх]

(с)
Прочитала статтю в Тайм.
Стаття мерзотна. Але не Саймон Шустер її зробив мерзотною. Вона мерзотна, бо була написана про мерзотників.
Перше враження: Зє явно вказують на його місце і вочевидь тикають носом в його власні пройоби. Він виглядає немічем, який психує від нестачі допінгу у вигляді овацій і не здатен проконтролювати власну вертикаль, яку так старанно під себе підгрібав всю каденцію. Його оточення виглядає просто паскудами, і це червоною ниткою проходить через всю статтю.
Отже, що ми вичитали проміж строк:
1. П'єдестал Зє сильно потьмянів і завалюється на бік. Красиві палкі слова більше не справляють враження.
2. Зє не авторитет для крадійкуватої чиновницької системи, яку він створював всю свою каденцію. Вони його не бояться, його чайка-стайл менеджмент на них вже не працює.
3. Зє не авторитет для армії. Його намагання продавити самовбивчі воєнні авантюри натикаються на неприйняття та спротив.
4. Зє більше не авторитет для союзників, його відкрито тикають в корупційні скандали як кошеня в калюжу власної сечі.
5. Більше за все Зє боїться не програти війну, а народного гніву та звинувачення у програші війни. Бо знає, що згадають все.
6. Його "радники" чи хто там та безпосереднє оточення шкодять Зє в інтерв'ю більше, ніж ситуація на фронті. Що ми дізналися від оточення зі статті? Що перемоги ревно прагне тільки він, а його оточення в неї не вірить. Бо без перемоги Зє – політично кранти, а оточення норм випливе і поза політикою (як норм себе почуває Люсінда, до прикладу). Що чиновники крадуть як в останнє в житті, і чхати хотіли на немічні погрози Зє, бо за скажену корупцію нікого не тільки не посадили, а навіть не затримали в країні. Просто звільняють і все, ще й за кордон випускають. Що призов провалено, бо всі не сліпі. А ще виявляється, що черги в військомати в перші дні війни встали не тому, що були готові виборювати рідну землю, а тому, що “Багато хто думав, що можна записатися на швидкий тур і стати учасником героїчної перемоги„. Це ПРЯМА цитата, щоб ви розуміли. Перечитайте її ті, хто пішли в військомат рано вранці 24.02.22. Ви зрозуміли, що вами рухало на думку команди преЗє? Вам ця фраза не тхне?
7. Зє вочевидь звинувачує саме союзників у недостатній результаттвності контрнаступу.
Не себе і свою команду, які створили надмірнв очікування напередодні.
Не себе та свою команду за нестачу боєприпасів, зброї та провал призову.
Не себе та свою команду за надмірні вимоги до військових (підіть і візьміть мені Горлівку! - а ви не охуїли, братці?)
Не себе та свою команду в корупції, яка тирить як востаннє в житті.
А саме союзників! І він їх морально шантажує. "Якщо ви нам не допоможете – ми програємо". Це перекладання відповідальності. Пам'ятаєте слова Голди Меїр, коли вона зверталася до багатих американських євреїв за грошима? "Якщо в нас буде зброя, ми воюватимемо зброєю. Якщо в нас її не буде, ми будемо воювати камінням".
Порівняйте ці месиджі.
Той месидж, що звучить у Зє, огидний і нікчемний. Це месидж лузера.
І ось ще дивне відчуття.
Коли в статті Байден каже про Україну, в його тексті я чую "українська нація". Коли Зє в статті каже про Україну, я чую "моя влада".
Я упереджена, я знаю. Але ось так я читаю написане внутрішнім голосом.
І ні, його не нищать. Якби його нищили, у тексті був би згаданий нововідремонтований літак з "оновленою розважальною системою". Є відчуття, що хана йому б настала одразу, як про це прочитала б американська аудиторія.
Йому дають останній шанс. Розігнати токсичне оточення і дати можливість НАБУ затримати одіозних корупціонерів. Впровадити нагальні зміни в законодавстві. Перестати тиснути на військовиків і втручатися в роботу армії. Почати жорстко контролювати кошти та карати за зловживання не на словах. Змінити тон в спілкуванні з союзниками і перестати себе поводити як розбещена дитина. Змінити імідж і перестати ліпити з себе найбільшого воюваку в Україні, без якого прямо рухне світ. Це не непідйомні вимоги, вони йому по силах.
От тільки навряд чи по бажанню.
Якщо він нічого не вдіє, в наступних статтях буде розважальний літак і розікрадена гуманітарка. Поки що луплять по оточенню. Не зробить висновки, лупитимуть прицільно по ньому.
Стаття мерзотна. Але всеодно в ній звучить підтримка і щире співчуття народу України. Нас не кинуть. Точніше так: партнери шукають всі можливості для цього, не кинути нас, не зрадити. Але під лежачий камінь вода не тече.
ЦЕ МОЇ ОСОБИСТІ ВРАЖЕННЯ І ДУМКИ.
Якщо вам щось не до вподоби і ви нидітимете, що це все "проіскі крємля", йдіть лісом одразу. Жоден Кремль чи скажені бабки не змусять редакцію видання з репутацією поставити на обкладинку статтю, з якою вона не згодна.
США втрачають терпіння. Найвеличнішому дають останній шанс.

[Warisdeath]

Саймон Шустер - мерзотне лайно, з яким, якби у нас хоч трохи працював інститут репутації, після його шкідницьких статей про "АЗОВ", не мав би би говорити взагалі ніхто в країні. Навіть колеги-журналісти - не те що президент. Я би взагалі його персоною нон-грата оголосив.

Ну, але жадібні і тупі імбецили, які працюють в ОП, купилися на обіцянку отримати обкладинку в "Тайм". І пустили цю істоту на Банкову.

За своїм звичаєм, тіло відплатило подолякам-зарівним величезною купою лайна. Ну, але якщо ти пускаєш лайножера - ти отримуєш лайно.
Здається, нескладна максима. Але що ж ви хочете від бездарних потвор, які єдине чим вміють займатися - це мірятися своїми телеграм-помийками та просирати все на світі?

Стаття Шустера, який хоч і гнида, але гнида досить спостережлива, дає чітке розуміння сутності Зеленського.
Вона актуалізувала найголовніше питання, яке переслідує все президентство Зеленського. Звучить воно так:
Вдавати чи бути?
Зеленський - майстер вдавати із себе когось.
Але коли справа доходить до необхідності щось робити - він сиплеться.
Він майже посипався восени 2021-го. Але тоді гарне вдавання із себе лідера спротиву на початку вторгнення врятувало його.

Та тепер ситуація, рівно за 2 роки, прийшла в набагато більш гіршу точку. І ця стаття, ким би вона не була написана, дуже добре дає відчути цю точку. Точку, з якої є 2 шляхи.
Перший - лишити все як є. Продовжувати вдавати. І тоді в кінці очікує неодмінна поразка.
Другий - треба почати дійсно БУТИ лідером воюючої країни. А не вдавати його.
Це складно і дуже неприємно. Це - розігнати єрмачню, яка краде як в останній день, зробити уряд національної єдності, який має керувати країною, не лізти у війну, розгорнути воєнну економіку, не брехати західним союзникам тощо. Ми всі прекрасно знаємо, що він має робити і не робить. Нормальні люди розуміють ціну цього - в людьских життях.

Власне, від відповіді на це питання залежить і його, і наше майбутнє. Адже він, на жаль, президент.
І - хочемо ми цього чи ні - але саме через його призму на нас дивиться весь світ. Й те, що він побачив у статті цього гівно-хайпожора, змушує цей світ в нас не вірити. При чому - по ділу.

Богдан Буткевич

[Влад Бевх]

[Warisdeath]

Знову Порох в штани насцяв зеленим.
Як вони заіпали

[Warisdeath]

Валерій Чалий:

Так - неприємно читати. Так - зіграє проти України. Так, треба розуміти, як працюють західні медіа і кого ти пустив "в свою хату"...

Але ж це був особливий формат
співпраці. Спеціально підготовлений, з наданням інсайдів, з організацією всього процесу.

Обіцянка розмістити фото Президента України на обкладинці виконана! Які претензії?

Але більше так не треба!

[Влад Бевх]

(с)

Тобто стаття в Time - нісенітниця, і саме тому Данілов пропонує органам займатись нісенітницями.
Л - логіка Данілова.

[Warisdeath]

Смішні вони, наші можновладці. Смішні до болю і якоїсь безвиході.

Те, що в статті вони аноніми, зовсім не означає, що вони аноніми насправді. Саймон Шустер не папірцем же у блокнотик записував ці бесіди, а писав він їх на пристрій, на якому чітко можна дізнатися ім'я і прізвище. Більше того, ця стаття пройшла погодження з редакцією журналу. А саме цікаве, що цей Шустер анонсує продовження.

[Warisdeath]

Микола Княжицький

Мене не тішить , а лякає стаття в “Time”. Вона демотивує українців , бо передрукована в українських медіа. Вона показує Зеленського впертим самодуром на Заході, а це погано для України .

Поява статті - результат двох помилок Зеленського і його офісу : комунікаційної і , управлінської .
Перша. Не всіх пускають в офіс . Журналістів, які б мріяли поговорити з Зеленським, Єрмаком, Шурмою тисячі. Дозволяють одиницям. Тим, хто на думку офісу творитиме портрет «найвизначнішого лідера сучасності». Але не можна вічно створювати те, що не бачиш . Зеленський давно не Давид, який перемагає Голіафа і не лідер народу стражденника після Бучі у свідомості іноземців. . Він і його офіс мислять кінематографічно, годинними серіями , які повинні набрати рейтинг сьогодні і вийти з ефіру з найбільшими цифрами, принісши герою популярність, яка втримається до наступної серії або шоу.

Але справжня політика - це безконечне реаліті шоу, де сьогодні ти герой - коханець і до тебе прикута увага, а за місяць тебе виганяють з шоу , бо ти виявився зрадником, а героїня вибрала іншого.

От на такому етапі, не відчуваючи, що він настав і запросили в офіс Саймона Шустера. Він журналіст з імʼям , для нього його текст , його сенсаційність , провокативність і літературна краса важливіші від наслідків для України, а тим більше для Зеленського. Шустер пише, що бачить і не розбирається , описує він дійсність, чи ту дійсність, яку йому показують. Офіс створює з Зеленського єдиного героя, який командує наступом і звільняє генералів. Це не так. Але комусь в офісі хочеться, щоб так було написано про величного Зеленського. Шустер це пише і для українців і Заходу. Але Шустер не аналітик, а сенсаційний репортер. Цього в офісі не враховують. Зеленський виглядає карикатурним наполеоном- невдахою. І це жахливо для України.

До питання управлінського, яке має ті самі коріння. Замість створення складної, але ефективної системи звʼязків із союзниками, все замкнуто на Зеленського, який кожен день може перетворитися на колосса на глиняних ноганах. Немає системи міжпарламентських стосунків, мережі співпраці громадських організацій, культурної дипломатії, іномовлення. Ну, правда: парламентарям забороняють діяльність у політичних колах інших країн ( окрім рідких поїздок за «височайшим» дозволом), за кордоном сидять проросійські зірки, а вивезти виставу геніального театру неможливо, якісне кіно , яке можна показати на заході знімати припинили, іномовлення- годівниця для хороших русскіх і
інструмент крадіжки грошей через дурні серіали.

З персоніфікацією України через Зеленського давно пора завершувати.
Ніхто не каже, що світ захищає Нетаньяху, Нетаньяху найвеличніший лідер, та й Нетаньяху зараз не забороняє візити ізраїльської опозиції за допомогою своїй країні у Конгрес, а створює уряд національної довіри . Навіть прихильники антиізраїльської політики не все ставлять на «найвеличнішого» лідера Хамасу.

Уроком з цього комунікаційного провалу мали б стати серйозні зміни і у політиці і у способах подачі інформації.

[dnepr7]

Всі вже прочитали? Що скажете?

Журнал Time випустив велику статтю з коментарями Зеленського та представників його оточення про війну в Україні та її перспективи з виносом на обкладинку із назвою:
«Ніхто не вірить у перемогу України так як я. Ніхто».



Схиляюся, що це заказуха. А от від кого важко сказати і з якою метою?

Статья заказная, заказчик - ЦРУ. Серьезно. Цель - подготовка общественного мнения в США к тому что украину мы сливаем. Не прямо сейчас и не сразу - а постепенно и плавно.

[Bikini]

Статья заказная, заказчик - ЦРУ.

Бери выше

[Warisdeath]

заказчик - ЦРУ.

А це хто зробив? Боххх?

"За значні особисті заслуги у зміцненні міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий внесок у популяризацію Української держави у світі постановляю:

Нагородити орденом «За заслуги» ІІІ ступеня

ШУСТЕРА Саймона — кореспондента журналу «TIME», Сполучені Штати Америки"

Указ Президента України N 595/2022 від 23 серпня 2022 року.

https://www.president.gov.ua/documents/5952022-43765

[dnepr7]

Всі вже прочитали? Що скажете?

Журнал Time випустив велику статтю з коментарями Зеленського та представників його оточення про війну в Україні та її перспективи з виносом на обкладинку із назвою:
«Ніхто не вірить у перемогу України так як я. Ніхто».



Під фото Зеленського на обкладинці міститься підзаголовок "Самотня боротьба Володимира Зеленського".

Автор Саймон Шустер

Отличная статья. А кому не нравиться то есть поговорка - Нечего на зеркало пинять коли рожа крива. Взгляд на ситуацию со стороны из другого из ПРАВИЛЬНОГО мира где уже давно построили и свободу и демократию и гражданское общество - взгляд на БЕРЕГ СЛОНОВОЙ КОСТИ где дикие люди дерутся за банан.

[Александр Сергеевич Перижняк]

Олена спешит на помощь ..
Олена во Франции . Ее готовят на замену ему ..
Ну это вряд ли ..она не справится . Но почему то слухи

[Lis1980]

Ленку Зеленскую на замену Вовке?? Это как?? Что за чушь?? Откуда??

[Warisdeath]

Президент у нас виборча посада. Його обирають на виборах громадяни. Якщо з ним щось трапилось, то його обов'язки виконує спікер ВРУ до наступних позачергових виборів. Це все прописано в статті 5 конституції України. Інших варіантів у нас немає.