Про стан оборонно-промислового комплексу України, внесення змін до конструкції міномету "Молот", заміну російських комплектуючих у літаках Ан-124, перспективи виробництва в Україні бойових літаків у співпраці з країнами НАТО, ракети "Грім" та "Нептун", будівництво корвету, високоточні снаряди українського виробництва та кількість ПТРК Javelin у Збройних силах України, розповів у інтерв’ю на ток-шоу "Ехо України" перший заступник генерального директора ДК "Укроборонпром" Сергій Омельченко.
Пропоную на вибір)))) Хто хоче, може подивитись і послухати, хто хоче може почитати,
– А що у нас є? Розкажіть. Що таке зараз українська зброя? Тобто не Javelin, які дали, а наша, вітчизняна.
Насправді саме завдяки українській зброї вже протягом майже чотирьох років стримується військова агресія і забезпечується безпека української держави. І у нас дійсно за ці складні роки створені якісно нові Збройні сили. І що стосується виробництва зброї, за що відповідає державний концерн "Укроборонпром", то нарощені об’єми виробництва зброї, вона модернізується, ремонтується належним чином, створюються нові зразки зброї, які до цього в Україні не існували і взагалі не існували в старому Радянському Союзі. Через це ми можемо сказати, що ми дуже активно розвиваємося. Це і наш збройний щит нарощується.
Наприклад, за весь час військової агресії державний концерн, його підприємства передали до Збройних сил та інших наших силових відомств 25 800 одиниць зброї та військової техніки. Це те, що було створено з нуля, відремонтовано, знову введено до військового використання.
– Фактично армія у нас з’явилася після цих сумних подій. Але ж армія була всі ці роки. Що це була за армія? І що це? Роз’ясніть, чим відрізняється те, що було до того, з точки зори зброї, і тим, що зараз є?
Насправді, чим частіше використовується зброя, чим більше випробувань і складностей в армії на її шляху розвитку, тим сильніша і більш боєздатна вона є.
– А ті всі роки не робили нічого?
Всі ті роки так само розвивався оборонпром, він був по-іншому організований. Але, звичайно, коли Україна постала перед викликом свого існування і збройної агресії, потрібно було звернути увагу саме на ефективність такої організації. Звичайно, за ці роки сама організація державного концерну "Укроборонпром" змінилася докорінно.
Я, звичайно, можу казати про те, які здобутки відбулися за той рік, трошечки менше року, протягом якого нове керівництво ДК "Укроборонпром" продовжила цю роботу з реконструкції оборонної галузі. І за цей час ми змогли дійсно створити таку систему організації та кооперації всередині більше ніж 100 підприємств, що виробляють зброю, яка дозволяє більш ефективно використовувати і ті ресурси обмежені, які держава і платники податків виділяють на забезпечення обороноздатності.
З одного боку, може виглядати, що це колосальні цифри. З іншого боку, такі самі є витрати на створення зброї, на дослідження, на розробку нових зразків, на модернізацію. Через це, звичайно, потрібно було максимально ефективно використовувати ці кошти. Потрібно було оновлювати той парк обладнання, який відповідає за створення зброї. Зброя сучасна не передбачає можливості десь там на колінці рашпілем щось робити. Потрібне високоточне технологічне обладнання, високоточні станки, які обробляють відповідні матеріали, до яких досить підвищені вимоги. Військова техніка має відповідати більш посиленим стандартам якості та стійкості, ніж будь-яка інша техніка.
– Який у нас баланс в країні? Що, наприклад, нам потрібно купляти, а що, наприклад, робите ви?
Насправді Україна є в досить сильному становищі в цьому питанні. Тому що ми мали колишній радянський комплекс виробничий, який дійсно для інтересів нашої держави завеликий: завеликі масштаби заводів, завелика кількість всілякої нерухомості…
– Просто це було на території України.
Саме завдяки цьому Україна має і продовжує утримувати досить потужну інтелектуальну складову саме конструкторів.
– Так всі ж роз’їхалися, всі ж поїхали до Польщі працювати.
Цей, звичайно, процес існує. Але однією з наших задач так само є утримання висококваліфікованих працівників, і ми цим активно займаємося.
Тому, якщо повернутися до вашого запитання першого, то Україна мала досить непогану базу, яку вдалося утримати і за ці буремні роки розвити в найкращий стан. Він кращий, ніж будь-коли був в Україні, якщо ми візьмемо всі роки незалежності. І тому ми вважаємо, що Україна якраз не є споживачем чужих технологій. Україні є що запропонувати іншим нашим міжнародним партнерам в плані зброї і технологій, що використовуються в обороні. Тому що підприємства виробляють зброю українську, яка продається у більш ніж 100 країнах світу.
– Зараз?
Зараз.
– Авіація та засоби ППО. Що таке українська авіація зараз?
Виробництво авіаційної техніки, бойової авіації здебільшого було сконцентровано і є сконцентрованим в Російській Федерації. Але в той же час ми всі знаємо про те, що в Україні збережено, існує та функціонує ціла низка підприємств, що забезпечують сервісне обслуговування, ремонт і виробництво авіаційної техніки. Ми є лідерами у виробництві військових транспортних літаків. Оскільки літаки "Антонов" за своїми тактичними і технічними характеристиками до сих пір, не дивлячись на скрутне фінансове становище нашої держави і авіаційної галузі, є досить потрібними світу.
Той парк літаків, що створений в Україні, військово-транспортних, задіяний на 100% у перевезенні військових в інтересах блоку НАТО. І, звичайно, літаки, що існують в наших Військово-повітряних силах, отримують належне технічне забезпечення, модернізацію та ремонт з боку наших підприємств.
– Володимир Проценко пише в YouTube. Він нагадує: "По поводу минометов "Молот". Уже зафиксировано более десяти случаев взрывов этих минометов. В любых цивилизованных странах после трех таких инцидентов это оружие снимают и приостанавливают изготовление". Логічне нагадування. Що у нас з цим виробом?
Якщо взяти до уваги це питання, то, звичайно, техніка, яка раніше не вироблялася, і особливо міномет, якщо взяти цей 120-міліметровий міномет "Молот", що є зараз, то сама конструкція передбачає досить серйозні навантаження. Україна до цього часу не виробляла цей міномет. Але вимога часу вимагала від нас того, щоб цей міномет був поставлений на озброєння. Тому, звичайно, так само і в цивілізованих країнах, як і в Україні, будь-яка зброя, що застосовується, вона є небезпечною, в тому числі і для тих, хто її використовує. Дуже важливим є дотримання вимог безпеки використання зброї.
– Я прямо питаю. Ви вважаєте, що він абсолютно безпечний? Тобто ним неправильно користувались, чи все ж таким там треба щось доробляти?
Я вважаю, що міномет є потрібний з такими тактичними характеристиками нашим Збройним силам. Їх вироблено досить багато. Звичайно, ці прикрі випадки – кожен з них розслідується.
– І в них щось змінили?
Вже внесено більше декількох десятків змін конструктивних до конструкції міномету, а також само і до тих елементів її, що забезпечують захист від похибки користувача.
– Дмитро Шевченко питає: "Чи є в Україні патронний завод?"
В Україні існують патронні заводи. Звичайно, найбільший був в Луганську. Але є патронний завод, який не належить до сфери відповідальності державного концерну "Укроборонпром" і перебуває в сфері управління Міністерства внутрішніх справ, і він виробляє…
– Але він є?
Є. Звичайно, потреба в стрілецьких боєзапасах у нас більша, ніж може бути покрита виробництвом існуючого заводу. Ймовірно, є необхідність у створенні додаткових виробничих площ і додаткового виробництва патронів. Тим більше, що є потреба зараз не тільки в патронах радянського колишнього зразка, але і у патронах, що відповідають стандартам НАТО.
– А у нас є така зброя?
Звичайно.
– Сергій Семенко: "Чи може Україна робити Ан-124 "Руслан" без Росії"? От таке питання.
Питання заміни тих комплектуючих, які існували в цьому літаку, є дуже гострим для нашого підприємства "Антонов". І зараз активно співпрацюємо ми в цьому напрямку з декількома міжнародними компаніями, що здійснюють виробництво авіаційної техніки. Тому, звичайно, якщо не замінювати ті узли і агрегати, що вироблялися Російською Федерацією, то без Росії неможливо цей літак зібрати.
Але ми вже зараз на завершальній стадії того, що повністю перепрацьовується вся електронна складова цього транспортного літака. І ми сподіваємося, що вона буде остаточно прийнята інженерною групою і групою конструкторів ДП "Антонов" вже в цьому році, для того щоб почати збирання першого літака, який не буде мати жодного російського комплектуючого виробу.
– Є в Україні високотехнологічна зброя, якою "Укроборонпром" може пишатися, така сучасна? Тут смішно написали про цей міномет – що це просто "труба з бульбою"…
Насправді іноді високотехнологічна зброя може виглядати як "труба з бульбою". Але через обмеженість ресурсів і в той же час досить інтенсивні військові дії на сході нашої держави потреба у високоточній зброї у нас надзвичайно висока. І зараз ми можемо пишатися тим, що український оборонний комплекс промисловий здійснив модернізацію артилерійських снарядів, які можуть влучати в ціль на відстані 20 кілометрів розміром з аркуш А4.
– Це якесь автоматичне?
Це система автоматичного наведення на ціль.
– Це ваш начальник розповідав. Він десь півроку тому був у мене в гостях. Він це розповідав – що є у вас така штука. А воно є?
Абсолютно є. Воно вже пройшло державні випробування. І державний концерн очікує на замовлення з боку Міністерства оборона.
– А це альтернатива Javelin, якщо можна так сказати?
Javelin – це є переносний ракетний протитанковий комплекс.
– А це?
Якщо ми кажемо про 152 міліметри артилерійський снаряд, що використовується артилерійськими системами – що є високотехнологічним в цьому снаряді? Це система наведення. Це голівка самостійного наведення, яка може бути встановлена на декілька видів боєприпасів без будь-якої зміни. Це і 152 міліметри артилерійський снаряд, що зазвичай використовується в наших Збройних силах, 155 міліметрів артилерійський снаряд, що використовується в Збройних силах блоку НАТО. Без будь-яких доробок ця система встановлюється на снаряд, і він починає працювати не просто десь там в напрямку, а чітко наводиться на ціль за допомогою систем РЛС, навідника або системи безпілотного наведення і розвідки.
Київський завод "Луч", який входить до складу нашого концерну "Укроборонпром", розробив цілу серію переносних протитанкових ракетних комплексів, які забезпечується стовідсоткове ураження броньованої техніки на різних відстанях – від 2 кілометрів до 5,5 кілометрів. Так само з одного пострілу вражається ціль броньована – від легко броньованих цілей, таких як БМП, і до більш важко броньованих цілей, таких як танк. Тому Javelin виконує таке саме завдання. І зараз українські військові отримують сотнями ці системи.
– І воно працює?
Воно працює. Воно зараз знаходиться на передовій. Буквально 60 ракетних систем було передано наприкінці грудня. Разом з президентом і керівник державного концерну "Укроборонпром" передав чергові 60 систем, що вражають броньовані цілі. Це "Стугна-П", які працюють на відстані 5,5 кілометрів.
– Питання від Олексія Ковальчука. "Транспортники – це добре. А що, наприклад, з винищувачами, бомбардувальниками? На старих МіГах і "сушках" далеко не поїдеш". Є якісь плани щось таке зробити?
Виробництво військової авіації штурмової дійсно в Україні ніколи не існувало. Для цього потрібна серйозна школа, інженерна в тому числі. Звичайно, це питання зараз опрацьовується.
– Це ж сучасні літаки. Це ж неймовірно, що це таке.
Абсолютно. Але ідеї є і є плани. Поки що державний концерн "Укроборонпром" забезпечив сервісне обслуговування і ремонт, виробництво відповідних запасних частин для бойової авіації. А що стосується створення нових зразків і взагалі нових бойових літаків, то це питання потребує, звичайно, більшого часу. Але плани створення в Україні виробництва військової авіації є – можливо, я думаю, в кооперації з партнерами із того ж блоку НАТО.
– Як ви рахуєте гроші? А скільки коштує, наприклад, з тієї штуки, щоб воно попадало в ціль, скільки коштує така історія?
Один снаряд може коштувати і 20 тисяч доларів.
– Український?
Український.
– Доречне питання. Як ви контролюєте гроші, щоб потім не було скандалу?
Звичайно, корупційна складова – це важлива річ. І потрібно постійно працювати з цими ризиками. В "Укроборонпромі" дуже багато є нарікань на те, яким чином все це відбувалося. Але наразі ми вибудовуємо систему, яка унеможливить або зведе до мінімуму можливості втрат коштів при виробництві. Я вже не кажу про корупційні якісь випадки… Для цього ми переробили повністю, починаючи з лютого того року, систему закупівель, яка існувала в державному концерні.
Повністю переведено закупівлі наших підприємств на відкриті електронні майданчики. І вже більше ніж 43 тисячі тендерів були використані і здійснені протягом цього року саме через електронні системи. Це надає можливість нам і економити кошти при закупівлях складових, і позбутися нечесної конкуренції, яка можлива на таких тендерних заходах. Оскільки та система, яка прийнята в оборонпромі, передбачає забезпечення участі в тендері. Тобто будь-яка компанія, яка за собою не має ані людей, ані обладнання, ані грошей, не зможе прийняти участь у тендері. Це надає можливість нам обирати з кращих і обрати кращу ціну та кращу якість. Саме тендерні процедури і переведення систем закупівель на електронні майданчики є важливим кроком, і ми його вже зробили.
Також те, що зменшує можливості зловживань – це продаж майна, яке належить компаніям, що входять до складу оборонпрому. Ми так само запустили проект разом із "ProZorro.Продажі". Це електронний майданчик саме для цього і сконструйований. І вже відбулися перші торги, які показали, що завдяки електронному майданчику нам вдалося збільшити надходження коштів від проданого майна на 16%. Але оскільки цей проект запущений був лише наприкінці листопада 2018 року, я думаю, що в цьому році будуть ще кращі показники.
І, звичайно, відбувається координація роботи наших підприємств. Я нагадаю, що в державному концерні більше 100 підприємств, що виробляють зброю і військову техніку. Концерн побудував своє управління за так званою кластерною системою – коли в концерні згруповані кластери за спеціальними галузями виробництва зброєю. Це бронетанковий кластер, кластер високоточної зброї, кластер спеціальної техніки і радіоелектронних систем, Військово-морських сил.
І саме за цими напрямками побудована координація роботи відповідних підприємств, що працюють в цих галузях. Це надає нам можливість ефективно використовувати ресурси, що є всередині концерну, і виробничі ресурси, що є в кожного з підприємств. І таким чином ми і дозавантажуємо підприємства, і створюємо більш ефективне використання ресурсів, що є.
– Цікаво написав Артем Морозовський. "Стугна" навіть поряд не стоїть біля Javelin. У них різна система наведення. Javelin – вистрілив і забув. А "Стугна" – потрібно підсвічувати до самого попадання в ціль"… От скільки у нас Javelin – двадцять, сорок, сто?
Двісті.
Хочу сказати, що дійсно нас дописувач правий, що у цих систем різні системи наведення на ціль. Але це не означає, що одна гірша, а інша краща. Тому що саме та система, яка існує на Javelin, вона потребує знати від операторів, звідки з’явиться танк. А система, що стоїть у нас на "Стугні", дозволяє оператору з будь-якого напрямку більш оперативно відреагувати на загрозу і, звичайно, вцілити.
– "А что с ракетною технікою? ППО. Що відбвається з розробкою нових ракетних комплексів - наприклад, "Грім". Я нічого про це не знаю. Скажіть самі.
"Грім" – це передовий ракетний комплекс, який наразі проходить стадію розробки і доопрацювання. І ми очікуємо, що в цьому році ми вже вийдемо на випробування додаткових стадій дослідного розвитку цієї системи. Але те, що зроблено у 2018 році, є дійсно проривом для українського виробництва ракет, – це ракет "Нептун". Це українського виробництва, стовідсотково з українських комплектуючих. Це крилата ракета, яка забезпечує знищення цілей на відстані 280 кілометрів. Протягом 2018 року відбувалися активні доопрацювання і випробування цієї ракети, і вже чітко підтверджена абсолютна керованість, здатність цієї ракети здійснювати політ на відстань 280 кілометрів і знищувати ціль гарантовано одним пострілом.
Ця система дозволяє забезпечувати охорону берегової лінії, встановлюватися на кораблі. І вона, в принципі, розроблялася як протикорабельна система. Але її потенціал дозволяє використовувати її і для берегової охорони. Тобто встановлювати на стаціонарні або мобільні системи берегової охорони, забезпечувати охорону кордону і берегової лінії на відстані 280 кілометрів.
– "Петрович" пише: "А свои ракеты разве бесплатные? Так может, покупать лучшее, чем чуть дешевле, но свое средненькое?" От таке питання.
Насправді з усіх точок зору краще виробляти свою зброю. Тому що придбання зброї – це не просто те, що держава придбала якесь озброєння, яке краще, можливо, на даний момент. Це, в тому числі, виробляється система залежності від цього придбання зброї. Тому що існування держави і забезпечення її безпеки покладається вже на якихось сторонніх постачальників зброї.
Україна має можливість виробляти свою зброю в усіх напрямках військової науки і оборони, що дозволяє боронити нашу державу. Звичайно, ми перебували в такому стані, що потребували відновлення оборонно-промислового комплексу. Але це вже відбулося. Тепер краще ми можемо розробляти зброю, яка цікавить, в тому числі, і Сполучені Штати. І не тільки можемо, але й розробляємо.
– А чим ми можемо зацікавити Сполучені Штати?
Україна насправді має досить розвинуті торговельні військово-технічні стосунки зі Сполученими Штатами Америки. І наші радіолокаційні системи, системи попередження, наша ракетна зброя насправді є такою, що нічим не поступається тим самим Javelin, як вже було сказано, і так само й іншим системам, які є аналогічні. Я вже не кажу про бронетехніку. Оскільки виробництво бронетехніки є дуже важливим. І в Україні дуже розвинута ця галузь.
Використання бронетехніки у військових конфліктах є дуже частим, і тому потреба військових і збройних сил будь-якої країни в броньованій техніці висока. А Україна має можливість виробляти для будь-яких тактичних дій будь-яку техніку: починаючи від дозорного патрульного броньованого автомобіля, закінчуючи високотехнологічним танком, таким як "Оплот".
– Багато глядачів питають про те, чи добудують якийсь корвет, а інші питають про наші Військово-морські сили. Ви берете участь? Бо росіяни знущаються, що вони затримали "три байдарки". Що у нас з цим?
Та маленька "байдарка", яку вони двома криголамними крейсерами намагалися зупинити, залишила величезну дірку в одному з них. Бо вони стикнулися разом один з одним. Тому, звичайно, тут є над чим насміхатися і нам.
Але, дійсно, оновлення військового флоту українського є важливим завданням. І йшлося про добудову корвету, який будувався на одному з приватних суднобудівних заводів, який, на жаль, став банкрутом. Але вже розроблено державним концерном "Укроборонпром" і нашими підприємствами, що входять до складу і відповідають за створення та ремонт морської техніки, план добудови цього корвету.
Зараз Кабінетом Міністрів розглядається питання, яке саме підприємство і за якою моделлю буде добудовувати цей корвет, виходячи з вимог Військово-морських сил України. Після цього рішення, звичайно, державний концерн готовий приступити до добудови корвету.
ожоги и проблемы со здоровьем.
