Украина-реалии New

Warisdeath · Где **Warisdeath** » 23 июл 2025, 01:35

Lis1980, Рівно шість років тому у нас були гасла "Ги-Ги", "По-приколу" і "А то путін нападьот"

А ще буяло зубожіння і дуууууууууууже багато корупції.

Як добре, що новиє ліца все це виправили.

Lis1980 · Где **Lis1980** » 23 июл 2025, 01:36

Есть звернення..

Lis1980 · Где **Lis1980** » 23 июл 2025, 01:37

Warisdeath писал(а):А ще буяло зубожіння і дуууууууууууже багато корупції.

Это да.. помню.. ;)

Warisdeath · Где **Warisdeath** » 23 июл 2025, 01:51

Lis1980 писал(а): ↑
23 июл 2025, 01:36
Есть звернення..

Не зміг прочитати. Перший абзац навіть не дочитав.

Warisdeath · Где **Warisdeath** » 23 июл 2025, 01:53

Lis1980 · Где **Lis1980** » 23 июл 2025, 08:11

Warisdeath · Где **Warisdeath** » 23 июл 2025, 23:25

Чітко Портников все розклав. Власне, як завжди. Але є у нього відео, які дуже дуже змістовні. І це одне з таких.

Warisdeath · Где **Warisdeath** » 23 июл 2025, 23:25

Warisdeath · Где **Warisdeath** » 23 июл 2025, 23:45

Кажете, НАБУ і САП нічого не робили?
Ось топ гучних корупційних скандалів та розслідувань, про які ми дізналися завдяки роботі НАБУ І САП.

Підкреслюю: якби НАБУ і САП підпорядковувались «на всі 100% своєму» генпрокурору, ми б навіть не дізналися про ці історії:

Всеволод Князєв (голова Верховного Суду)
• 2023 — хабар 2,7 млн $.
• Справа у суді, звинувачення тривають.

Дмитро Сенниченко (ексглава Фонду держмайна)
• 2022–2023 — відмивання понад 10 млрд ₴, збитки ~500 млн ₴.
• Заочний арешт, слідство завершено 2024.

Кирило Шевченко (ексглава НБУ)
• 2014–2019 — розкрадання 206 млн ₴ із «Укргазбанку».
• Підозра — жовтень 2022, заочний арешт, обвинувальний акт подано до суду у лютому 2025.

Сергій Кузьміних (СН, Житомирщина)
• 2021 — отримання 558 000 ₴ хабаря за тендер.
• 28 січня 2022 — затримання «на гарячому».
• 2022 — досудове розслідування завершене, справа передана до ВАКС.
• Станом на 2024 — під судом, вироку ще немає.

Анатолій Гунько (СН, нардеп)
• 2023 — хабар 85 000 $ за виділення земельних ділянок.
• Підозра, затримання, запобіжний захід.
• 2025 — вирок: 7 років ув’язнення і конфіскація.

Віктор Бондар (СН, нардеп)
• 2025 — заволодіння 140 млн ₴ на закупівлях «Укрзалізниці».
• Підозра у січні 2025, справа вже в суді.

Ірина Кормишкіна (Колишня Аллахвердієва, СН, нардепка)
2021–2022 – незаконне збагачення на понад 20 млн ₴ (купівля будинку)
Жовтень 2024 – підозра, запобіжний засіб – особиста порука
Справа в провадженні ВАКС, вироку ще немає

Андрій Одарченко (СН, Харків)
• 2023 — спроба підкупу биткоїном (~50 000 $) посадовця Держреконструкції.
• Справу завершили у січні 2024, передано до суду.

Микола Задорожній (СН, Сумщина)
• 2023–2024 — вимагання 3,4 млн ₴ за «не заважання» тендеру водогону.
• 2024 — підозра, сплачена застава, справа в процесі слідства.

Олег Татаров (заступник керівника ОП) — махінації з експертизами для УкрБуд.
2021 — справу забрали з НАБУ і закрили через СБУ. Тобто, класика.

Денис Комарницький (КМДА, смотрящий за Києвом від ОП) — афери із землею. 2025 — після обшуків втік з України.

Ніколай Чаус, екссуддя Дніпровського райсуду Києва
– Спійманий на хабарі $150 000 у 2016 році, затриманий детективами НАБУ під час отримання грошей. Справу довели у 2021, активне розслідування щодо його втечі до Криму. Засуджений у 2023 до 10 років в’язниці.

Олександр Тупицький, колишній глава Конституційного Суду
– НАБУ фіксувало розмови та аудіодокази щодо зловживань у КСУ, спроба затримати його справу успіхом не увінчалась. Проти нього США ввели санкції за корупцію.

Ольга Стефанішина – ексвіцепрем’єрка
САП відкрила справу за можливі зловживання в АРМА, пов’язані з її колишнім чоловіком. Провадження порушено в червні 2025, підозри ще немає.

Вадим Альперін (бізнесмен)
Схема: хабар $800 000 детективу НАБУ.
Затримання — листопад 2019, вийшов під заставу, справа в ВАКС.

Андрій Смирнов (ексзаст. голови ОПУ) – травень 2024 – підозра у незаконному збагаченні на 15,7 млн грн, внесено заставу в $250 000

Артем Шило (радник ОП) – квітень 2024 – викрито схему розкрадання 94,8 млн грн для УЗ при закупівлі трансформаторів

Микола Солський (ексмін. агрополітики) – квітень 2024 – підозра у крадіжці землі на 291 млн грн, намагався захопити ще на 190 млн грн

Олександр Юрченко, депутат від «Слуги народу», у 2020 році був викритий НАБУ у справі про хабар $13 000 за внесення правок до закону про «зелений тариф» і планування $200 000 для підкупу комітету Ради. У 2021 справу передано до ВАКС, вироку досі немає.

Олександр Трухін, депутат від «Слуги народу», у 2021 році після ДТП намагався підкупити поліцейських. У 2022 НАБУ і САП повідомили йому про підозру, а у 2023 Трухін визнав провину, уклав угоду зі слідством, сплатив 6 млн грн на ЗСУ та 68 тис. грн штрафу. ВАКС затвердив угоду, тюремного покарання не призначено.

Людмила Марченко, депутатка від «Слуги народу», у 2023 році стала фігуранткою справи НАБУ і САП про 11 300 $ хабаря за сприяння у виїзді через «Шлях». Під час обшуку її зафільмували, як вона, будучи вагітною, викидає гроші через паркан. У грудні 2023 обвинувальний акт передано до ВАКС, вироку поки немає.

Геннадій Касай, народний депутат від «Слуги народу», фігурує у справі НАБУ та САП щодо корупції в оборонній сфері. У 2024 році підозру отримав його помічник Дмитро Пархісенко, який, за версією слідства, сприяв реалізації схеми через зв’язки в Міноборони. Сам Касай фігурує в матеріалах справи, триває розслідування, вироків поки немає.

Апд. Забула останню "зірку".
Олексій Чернишов, колишній міністр розвитку громад та територій і тимчасовий глава Нафтогазу, у червні 2025 року отримав підозру від НАБУ і САП у масштабній корупційній справі: його звинувачують в умисному заниженні вартості земель, які мали використовуватися для забудови, в результаті чого державі завдано шкоди у понад ₴1 млрд, а він власноруч отримав хабар із знижкою на нерухомість приблизно на ₴14,5 млн. Влітку 2025 суд заборонив йому виїзд за кордон та обрав заставу в ₴120 млн.

Анна Оскоміна

Warisdeath · Где **Warisdeath** » 23 июл 2025, 23:52

Сьогодні. Київ.

Ех, Вова, Вова! Дурак ти Вова!

Warisdeath · Где **Warisdeath** » 24 июл 2025, 01:01

Низка українських телеграм-каналів з мільйонами підписників не висвітлювала акції протесту, які пройшли в Україні після ухвалення законопроєкту, що фактично нівелює незалежність антикорупційних органів НАБУ та САП.

"Українська правда" промоніторила популярні серед українців телеграм-канали й виявила, що вони не написали про це новин й не публікували відео.

Серед них такі як: "Труха Україна" (понад 3 млн підписників), "Всевидящее ОКО: Україна" (1,1 млн), "Реальна війна" (1,5 млн), "Times of Ukraine: Новини Україна" (2,5 млн), "Інсайдер UA" (2,1 млн).

Зокрема канал "Times of Ukraine: Новини Україна" опублікував відео з акції без підпису й згодом видалив його.

Оновлено в 23:12: Після публікації новини "Української правди" на всіх названих вище каналах почали з'являтися новини щодо мітингів.

Lis1980 · Где **Lis1980** » 24 июл 2025, 22:57

Warisdeath · Где **Warisdeath** » 25 июл 2025, 01:59

Настав час для перших висновків (можливо, згодом виявиться, що вони помилкові, адже краще аналізувати події не в процесі, а по завершенні). Вибачте, якщо певні речі будуть повторенням, бо хочеться зібрати думки докупи.

1. Почнемо з протесту як такого. Для молоді, що становить його основу, це перша "революція". Це їхня ініціація -- входження в дорослість і суб'єктність.

Попередня Революція Гідності для них є історією й легендою. Тож певною мірою вони відчувають себе продовжувачами традиції, і про це свідчать гасла попередніх Майданів, що час від часу виринають з-поміж нових: не лише помаранчеве "Разом нас багато, нас не подолати", а й навіть з Революції на граніті. Ну і, звичайно, "Одна, єдина, соборна Україна".

Легкі, радісні настрої, впевненість у силі контрастують з першими днями Євромайдану, коли в повітрі висіло відчуття втрачених шансів та "безнадійних сподівань".

Неймовірною новою рисою "революції картонок" є те, що майже кожна людина є носієм власного креативного гасла, і їх хочеться фотографувати й записувати. Це проявлення вищої суб’єктності, отого українського "я крапля в океані".

(Старих святенників шокує нецензурна мовна експресія, але в час війни в нас інша мовна культура, розслабтеся.)

2. Нарешті ми маємо молоде покоління, що відчуває цінність держави й інституцій. Помаранчева революція була за імена, Революція Гідності за цивілізаційний вибір, нині за інституції. Величезний прогрес. Як тут не згадати сентенцію Елеонори Рузвельт про обговорення людей, подій та ідей. Ростемо.

(Тут сильно дивують окремі дописувачі, що побачили в протестах антидержавницьку позицію. В таких випадках варто протирати окуляри спеціальною ганчірочкою.)

Окремо зазначу, що прогрес поліції (від рядових до генералів) за 11 років видимий неозброєним оком.

Додам, що протести врятували імідж України на Заході, що є для нас життєво важливим (реально питання життя і смерті). Замість враження, що Україна відхилила боротьбу з корупцією та звернула з європейського шляху, є розуміння, що соціум та політикум розійшлися у позиціях в демократичний спосіб і тепер намагаються владнати проблему.

3. Молодь отримала й продовжує отримувати реальний кайф. І це означає, що само собою воно не "розсмокчеться". Будуть з'являтися нові й нові гасла й вимоги, що відповідають ненаписаному, але всіма (трохи туманно) усвідомленому порядку денному країни. Владна команда випустила демона, що загнав її у пастку: бикування призведе до масштабування протестів, поступки призведуть до наступних вимог. Наскільки я розумію мислення владної команди, вони намагатимуться спустити на гальмах і заговорити, а не вийде -- бикувати, і це буде жахлива помилка. А не треба було перетинати червону лінію.

І роздача тисяч гривень чи чогось подібного не допоможе: молодь цим не купиш, радше навпаки. Що робити з вільними людьми, народженими не в рабстві, а на волі, старі політтехнологи не знають. Щирість неможливо підробити, або вона є, або нема.

Якби я міг щось порадити тим, хто на пагорбі, я би порадив стати президентом народної любові: самому оголосити й очолити порядок денний потрібних реформ, і не на словах, а реально. Тоді й перемога буде ближчою, і добра згадка в підручнику історії гарантована, та й до кінця життя можна збирати оплески, промовляючи з найвищих трибун світу. Але в такому разі доведеться повністю змінити підходи: почати слухати й розуміти, відкрити систему управління для кращих людей, делегувати й масштабувати, обмежити апетити "любих друзів", припинити думати про вибори тощо. Чи може людина пройти таку трансформацію? Теоретично так, але лише через сильний стрес і когнітивний дисонанс, які поки що не відчуваються. Янукович свого часу виявився нездатним до трансформації, але ж він був тупим. Теорія каже, що ключовим фактором тут є відкритість/закритість до нового.

4. Легальність Президента (юридичне право керувати) залишається незмінною в умовах війни, а от легітимність (суспільне визнання морального права керувати) сильно постраждала. Спроба піти на конфлікт обнулить легітимність моментально, тож, сподіваюся, цю загрозу добре розуміють.

А соціологія може й не показати нічого. Бо без спеціальних зусиль не розрізнить інституційну довіру (як до очільника держави, символу незалежності та фронтмену національного спротиву) та персональну довіру як до політика. Загалом за великими цифрами пасивної більшості можна не помітити активної меншості.

Не буду оцінювати перспективи виборів, бо їх ще нема на горизонті. Спочатку перемога (знову повторю: ми навіть не маємо публічної дискусії, що це таке), а потім вже буде видно. Перемога не гарантована (незабаром опублікую аналіз сценарного поля "перемога/поразка", який наша команда завершує).

І тут виникають два нові важливі виклики.

По-перше, Захід вперше побачив у Зеленському того, кого бачимо ми, -- не фантастичного героя, що уособлює всі чесноти й подвиги нації, а живу людину з особистими перевагами й недоліками, якій випало очолити спротив мільйонів героїв. У західній свідомості почав відбуватися decoupling (розщеплення) України та Володимира Зеленського. Для них це культурний шок. Наслідки наразі не беруся прогнозувати.

По-друге, падіння легітимності ставить під загрозу мирні переговори, які колись таки почнуться. І справа не в тому, що говоритимуть мешканці Кремля, -- на це ми чхали. Справа в тому, що переговорник повинен мати довіру. Відсутність довіри призведе як до обмеження можливостей самого переговорника, так і до викривленого сприйняття його здобутків вдома. А це вже серйозна загроза.

Тож єдиним виходом я бачу термінове збільшення легітимності, як описано вище.

5. Окремі рядки варто присвятити Парламенту. Там є порядні люди, там є залякані, там є безнадійні ідіоти, там є неприховані злочинці. Але також є люди, які не розібралися, і їм я раджу дуже швидко розібратися. Бо шанс лише один, і все подальше життя може піти не так.

І ще є люди, які дуже сильно застаріли. Ментально вони застрягли на початку століття, відстали на 20 років. Ці люди не обов'язково старі, можливо, просто останні 20 років невдало обрали собі оточення і внаслідок цього все пропустили: два Майдани, війну, все на світі. Розрив у часі між соціумом (точніше, його активною меншістю) та політикумом був ясно видимим 22 липня, у день голосування та перших протестів. Суспільство виросло, а ці люди залишилися де були. Що з цим робить?

6. Два слова щодо Уряду. Там чимало молодих порядних високопрофесійних людей. Я їх знаю особисто. Звертаюся до вас: в якийсь момент вам запропонують стати на бік неправди, і у вас буде ціла купа причин і пояснень, чому треба так зробити. Будь ласка, в цей момент знайдіть в собі сили не робити цього, не ставати на бік неправди. Покладіть на стіл заяву і вийдіть. Життя довге, все ще попереду.

7. Росія в шоці, поки не перетравила побачене. Перед їхніми очами постав їхній найбільший страх. Але хочу попередити: вони оговтаються швидко.

8. Суспільний договір у нас таки є. І це не папірці з печаткою.

А ще в нас величезний незадоволений запит на справедливість. У 2019 його обіцяли задовольнити. Не зробили цього. З того часу він тільки виріс. Не грайтеся з вогнем.

Наче все. Може, потім ще щось згадаю.

На цей текст вплинуло читання дописів певних найрозумніших людей України, на кшталт Olga Dukhnich Олексій Панич Vitaliy Rudenky Roman Vybranovskyy та інших, дякую їм.
(Валерій Пекар)