а есть ли у РФ ракеты на регулярные удары с 80% потерь крылаток??
Нет.
По правилам, сначала выносится ПВО, занимается господство в воздухе, и дальше идет плановая работа по уничтожению нужных объектов.
Но ВС РФ по правилам воевать не умеют
Во-первых, как оказалось, у России нет нормальной авиации. Ни для выноса ПВО, ни для прифронтовой работы, ни для действий на глубину. Вообще нет! Поэтому использовать авиацию и ракеты в комплексе по западному образцу Россия не может. Приходится кидаться через забор шпулять издалека только ракетами.
Но ракетами не вынести ПВО, поэтому хоть оружие и высокоточное, но до цели долетает меньшая часть.
Для сравнения:
Война в Персидском заливе. Американцы выпускают за всю операцию 297 "томагавков", в цель попадают 282, остальные не долетели из-за поломок при старте и в полете. Эффективность почти 100%.
Удары по Ираку в 1998 году. Всего было применено 370 крылатых ракет, из которых только 13 не поразили цели.
Югославия - 700 крылаток, то же самое...
Россия уже отсреляла больше, чем США, но процент попаданий гораздо, в разы меньше. Как бы арифметика говорит о том, что эффективность таких ударов относительно низкая, а запас ракет не бесконечен, даже учитывая их выпуск. Это все-таки не болванку снаряда выточить, а изделие по технологичности сродни самолету.
Вот поэтому не идут удары день за днем. При неподавленном ПВО нужно пускать много ракет, чтобы хоть что-то поразить. А их безграничного запаса нет, судя по паузам между ударами.
Есть много желающих убивать за деньги, но нет ни одного желающего умирать за деньги...
Німеччина передала Україні чергову партію допомоги для фронту, про що свідчить оновлений перелік допомоги на сайті Федерального Уряду Німеччини.
До України доставлено:
- боєприпаси для реактивної системи залпового вогню MARS II;
- 3 великовантажні напівпричепи M1070 Oshkosh (загалом уже 8);
- 17 одиниць автомобілів для прикордонної служби (загалом уже 39);
- 1 навантажувач (загалом уже 4);
- запасні частини для великокаліберного кулемета М2;
- 24 MG3 для броньованих евакуаційних машин (загалом уже 30);
- 10 датчиків захисту від дронів )загалом уже 28);
- 20 спеціальних приладів для електронних пристроїв для захисту від дронів;
- 116 польових обігрівачів.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
А теперь открываем первоисточник и понимаем, что кацапы как всегда сбрехали. Статья совсем не об этом.
Оригинал:
If you’ve worried that the conflict in Ukraine might escalate into a spasm of nuclear war — and what sane person hasn’t? — the past few weeks have been chilling. But they have also demonstrated some important U.S. efforts to communicate about risks and avert catastrophe.
The baseline for President Biden is that an overall peace settlement between Russia and Ukraine doesn’t appear possible now. The two sides are simply too far apart, and the United States couldn’t dictate terms to Kyiv even if it thought it was time to end the conflict. Instead, the administration has focused its diplomacy on Russia — and averting any escalation into nuclear war.
Take a look at recent U.S. crisis management efforts, to get a sense of how the Biden administration is playing this game of measured confrontation. They have the common theme of helping Ukraine while also containing the conflict.
Let’s first review this week’s travels by CIA Director William J. Burns. He met Monday in Ankara, Turkey, with his Russian counterpart, Sergei Naryshkin, head of Russia’s foreign intelligence service, the SVR. Burns was “conveying a message on the consequences of the use of nuclear weapons by Russia, and the risks of escalation to strategic stability,” said a spokesman for the National Security Council. U.S. officials believe that Russia took Burns’s message quite seriously.
Follow David Ignatius's opinionsFollow
Burns then traveled to Kyiv for a Wednesday meeting with Ukrainian President Volodymyr Zelensky. “While there, he discussed the U.S. warning he delivered to the head of Russia’s SVR not to use nuclear weapons and reinforced the U.S. commitment to provide support to Ukraine in its fight against Russian aggression,” a U.S. official said. This meeting seemed partly an effort to reassure Zelensky that the United States wasn’t operating behind his back with Moscow.
In describing Burns’s travels, officials have stressed he wasn’t on a secret mission to jump-start peace talks. “He is not conducting negotiations of any kind. He is not discussing settlement of the war in Ukraine,” the NSC spokesman stressed. Instead, said the spokesman, “we have channels to communicate with Russia on managing risk, especially nuclear risk and risks to strategic stability.”
Burns has played a crucial role since the crisis began, traveling to Moscow before the war and to Kyiv repeatedly since then. He is the character a Hollywood director would cast for the role: reserved, modest, fluent in Russian, deeply experienced as a back-channel emissary. His demeanor makes the phrase “gray man” a compliment.
Second, let’s look at the U.S. response to the missile that struck Poland on Tuesday, near its border with Ukraine. This was the kind of scenario that U.S. commanders have feared could lead to nuclear war: A NATO ally is attacked; analysts assume that the attack came from Russia; NATO launches a counterattack under its self-defense treaty; and so on, up the ladder to disaster.
The Biden administration instead did what generations of crisis managers have recommended. In a hot moment, it cooled down. Despite pressure for action, the administration realized it lacked reliable information. It waited to gather facts. Poland, too, resisted the urge to immediately blame its historic adversary, Russia.
And it turned out that initial assumptions that Russia fired the missile were probably wrong. “Ukraine’s defense was launching their missiles in various directions, and it is highly probable that one of these missiles unfortunately fell on Polish territory,” Polish President Andrzej Duda said on Wednesday. “There is nothing, absolutely nothing, to suggest that it was an intentional attack on Poland.”
Third, let’s think about the delicate relationship between Washington and Kyiv. Zelensky has the power of a brave, charismatic leader to pressure his superpower patron into actions that might not be in the United States’ interests. The Biden administration has tried to strike a balance between strong military support for Ukraine and avoiding anything that might trigger a direct Russian-American conflict.
The United States has pushed back when it thinks Ukrainian actions are too risky, or too rigid. According to an Oct. 5 story in the New York Times, U.S. intelligence decided that Ukrainian operatives were responsible for an August car bombing that killed the daughter of a Russian ultra-nationalist — and warned Kyiv that it strongly opposed such attacks. A Nov. 5 Post article reported that national security adviser Jake Sullivan went to Kyiv partly to press Zelensky to drop his refusal to negotiate with Russian President Vladimir Putin. Soon after, Zelensky adjusted his public policy.
The administration has been careful not to jam Zelensky and his generals, even as it has tried to contain the conflict. The latest example was the statement last week from Gen. Mark A. Milley, chairman of the Joint Chiefs of Staff, that Russia’s withdrawal this month from Kherson might provide an opening for diplomacy. “When there’s an opportunity to negotiate, when peace can be achieved, seize it,” he said. Milley, who has argued that more diplomacy is needed to find a settlement, didn’t retreat. But other administration officials repeated their no-pressure litany: “Nothing about Kyiv without Kyiv.”
Biden’s ultimate responsibility is to protect the United States, and that means avoiding any drift toward a nuclear conflict with Russia. The past few weeks have been a case study in how to support a war and prevent one at the same time.
Перевод:
Если вы беспокоились, что конфликт на Украине может перерасти в спазм ядерной войны — а кто в здравом уме не переживал? — последние несколько недель были пугающими. Но они также продемонстрировали некоторые важные усилия США по информированию о рисках и предотвращению катастрофы.
Исходной точкой для президента Байдена является то, что полное мирное урегулирование между Россией и Украиной сейчас не представляется возможным. Стороны просто слишком далеко друг от друга, и США не могли бы диктовать условия Киеву, даже если бы считали, что конфликт пора заканчивать. Вместо этого администрация сосредоточила свою дипломатию на России и предотвращении любой эскалации ядерной войны.
Взгляните на недавние усилия США по управлению кризисом, чтобы понять, как администрация Байдена играет в эту игру взвешенной конфронтации. Их объединяет общая тема помощи Украине, а также сдерживания конфликта.
Давайте сначала рассмотрим путешествия на этой неделе директора ЦРУ Уильяма Дж. Бернса. В понедельник он встретился в Анкаре, Турция, со своим российским коллегой Сергеем Нарышкиным, главой российской службы внешней разведки, СВР. Бернс «доносил сообщение о последствиях применения Россией ядерного оружия и рисках эскалации стратегической стабильности», — заявил представитель Совета национальной безопасности. Официальные лица США считают, что Россия восприняла сообщение Бернса достаточно серьезно.
Следите за мнением Дэвида ИгнатиусаПодписаться
Затем Бернс отправился в Киев на встречу в среду с президентом Украины Владимиром Зеленским. «Находясь там, он обсудил предупреждение США, которое он сделал главе СВР России, не применять ядерное оружие, и подтвердил обязательство США оказывать поддержку Украине в ее борьбе против российской агрессии», — сказал официальный представитель США. Эта встреча отчасти казалась попыткой заверить Зеленского в том, что Соединенные Штаты не действуют за его спиной с Москвой.
Описывая поездки Бернса, официальные лица подчеркивают, что он не выполнял секретную миссию по инициированию мирных переговоров. «Он не ведет никаких переговоров. Он не обсуждает урегулирование войны в Украине», — подчеркнул представитель КНБ. Вместо этого, сказал пресс-секретарь, «у нас есть каналы для связи с Россией по вопросам управления рисками, особенно ядерными рисками и рисками для стратегической стабильности».
Бернс играл решающую роль с самого начала кризиса, побывав в Москве до войны и с тех пор неоднократно приезжая в Киев. Это персонаж, которого выбрал бы на эту роль голливудский режиссер: сдержанный, скромный, бегло говорящий по-русски, имеющий большой опыт работы в качестве тайного эмиссара. Его поведение делает фразу «серый человек» комплиментом.
Во-вторых, давайте посмотрим на реакцию США на ракету, поразившую Польшу во вторник недалеко от ее границы с Украиной. Это был тот сценарий, который, как опасались американское командование, может привести к ядерной войне: союзник НАТО подвергается нападению; аналитики предполагают, что атака исходила из России; НАТО начинает контратаку в соответствии со своим договором о самообороне; и так далее, вверх по лестнице к катастрофе.
Вместо этого администрация Байдена сделала то, что рекомендовали поколения кризисных менеджеров. В жаркий миг он остыл. Несмотря на призыв к действию, администрация осознала, что ей не хватает достоверной информации. Он ждал, чтобы собрать факты. Польша тоже сопротивлялась желанию немедленно обвинить своего исторического противника, Россию.
И оказалось, что первоначальные предположения о том, что ракету запустила Россия, скорее всего, были ошибочными. «Оборона Украины запускала свои ракеты в разных направлениях, и весьма вероятно, что одна из этих ракет, к сожалению, упала на территорию Польши», — заявил в среду президент Польши Анджей Дуда. «Нет ничего, абсолютно ничего, чтобы предположить, что это было преднамеренное нападение на Польшу».
В-третьих, давайте подумаем о деликатных отношениях между Вашингтоном и Киевом. Зеленский обладает силой смелого, харизматичного лидера, чтобы заставить своего сверхдержавного покровителя совершать действия, которые могут противоречить интересам Соединенных Штатов. Администрация Байдена пыталась найти баланс между мощной военной поддержкой Украины и недопущением всего, что могло бы спровоцировать прямой российско-американский конфликт.
Соединенные Штаты сопротивлялись, когда считали действия Украины слишком рискованными или слишком жесткими. Согласно сообщению New York Times от 5 октября, разведка США решила, что украинские оперативники несут ответственность за взрыв автомобиля в августе, в результате которого погибла дочь российского ультранационалиста, и предупредила Киев, что решительно выступает против таких нападений. В статье Post от 5 ноября сообщалось, что советник по национальной безопасности Джейк Салливан отправился в Киев отчасти для того, чтобы оказать давление на Зеленского, чтобы он отказался от переговоров с президентом России Владимиром Путиным. Вскоре после этого Зеленский скорректировал свою публичную политику.
Администрация старалась не мешать Зеленскому и его генералам, хотя и пыталась сдержать конфликт. Последним примером стало заявление на прошлой неделе генерала Марка А. Милли, председателя Объединенного комитета начальников штабов, о том, что уход России в этом месяце из Херсона может открыть возможность для дипломатии. «Когда есть возможность вести переговоры, когда можно достичь мира, воспользуйтесь ею», — сказал он. Милли, который утверждал, что для достижения урегулирования требуется больше дипломатии, не отступил. Но другие чиновники администрации повторили свою литанию без давления: «Ничего о Киеве без Киева».
Конечная ответственность Байдена состоит в том, чтобы защищать Соединенные Штаты, а это означает недопущение любого сползания к ядерному конфликту с Россией. Последние несколько недель стали примером того, как поддержать войну и предотвратить ее одновременно.
Есть много желающих убивать за деньги, но нет ни одного желающего умирать за деньги...
В-третьих, давайте подумаем о деликатных отношениях между Вашингтоном и Киевом. Зеленский обладает силой смелого, харизматичного лидера, чтобы заставить своего сверхдержавного покровителя совершать действия, которые могут противоречить интересам Соединенных Штатов. Администрация Байдена пыталась найти баланс между мощной военной поддержкой Украины и недопущением всего, что могло бы спровоцировать прямой российско-американский конфликт.
Причем в сокращенном варианте, изменив "чтобы заставить" на "заставляет" и с троеточиями
«Давайте поразмышляем о деликатных отношениях между Вашингтоном и Киевом. Зеленский <...> заставляет своего покровителя-сверхдержаву совершать действия, которые могут не отвечать интересам Соединенных Штатов», - отметил журналист.
И все. Больше ничего, кроме громкого заголовка и этой цитаты с вводным текстом:
Президент Украины Владимир Зеленский манипулирует властями США и заставляет их принимать решения, которые противоречат национальным интересам официального Вашингтона. Таким мнением с читателями газеты Washington Post поделился обозреватель Дэвид Игнатиус.
Сука, какие они все-таки жалкие клоуны!
Есть много желающих убивать за деньги, но нет ни одного желающего умирать за деньги...
A Nov. 5 Post article reported that national security adviser Jake Sullivan went to Kyiv partly to press Zelensky to drop his refusal to negotiate with Russian President Vladimir Putin. Soon after, Zelensky adjusted his public policy.
Тобто?
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Да. В одном абзаце пишем, что приструнили за резкие действия вроде убийства Дугиной. И тут же, отговорили Зеленского от переговоров с Путиным. Интересно...
Есть много желающих убивать за деньги, но нет ни одного желающего умирать за деньги...
В статье Post от 5 ноября сообщалось, что советник по национальной безопасности Джейк Салливан отправился в Киев отчасти для того, чтобы оказать давление на Зеленского, чтобы он отказался от переговоров с президентом России Владимиром Путиным. Вскоре после этого Зеленский скорректировал свою публичную политику.
А насправді в статті написано, що навпаки Саліван відправився частково для того, щоб Зеленський перестав відмовлятися від переговорів "to drop his refusal to negotiate with"...
Все треба перевіряти! Буквально все!
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Bikini, Lis1980, Я вже написав що то помилка перекладу.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
На Донбассе всегда с 2014 основные бои шли зимой, когда промерзнет земля и становится возможным свободное маневрирование бронетанковыми силами (кроме компании лета 2014).
думаю и тепер те 500 000 ...600 000 русни что мобилизовано кинут в зерг раш.
Им просто нерационально дальше держать такую орду в стационарной фазе
Будет ли массовая мобилизация после нового года на России и последний массовый наступ русни примерно миллионной армией весной -летом следующего года не знаю..
На Донбассе всегда с 2014 основные бои шли зимой, когда промерзнет земля и становится возможным свободное маневрирование бронетанковыми силами (кроме компании лета 2014).
Бои на Донбассе были "компания лета 2014" и зима 2014-15. И все! Откуда вы взяли "всегда"?
думаю и тепер те 500 000 ...600 000 русни что мобилизовано кинут в зерг раш.
Вы наблюдаете эшелоны техники, идущей к нашим границам? Накопление сил? Подготовка к Зерг Рашу всегда заметна. Пока ее нет. И ваши цифры насчет 500 - 600.000 мобилизованных очень преувеличены.
Есть много желающих убивать за деньги, но нет ни одного желающего умирать за деньги...