Президент США Дональд Трамп після зустрічі з Володимиром Зеленським у Ватикані нарешті розкритикував дії росії, а не України, у нинішній війні.
«Це змушує мене думати, що, можливо, Путін не хоче припиняти війну, а просто тягне мене за собою, і з ним потрібно діяти інакше, через "банківські" або "вторинні санкції"?» — написав Трамп.
Втім, більша частина сьогоднішнього допису Трампа була присвячена не путіну, а звинуваченням на адресу американських ЗМІ, які критикують його за проросійську позицію на переговорах щодо України. Як зазвичай, Трамп також звинуватив своїх попередників Барака Обаму і Джо Байдена в тому, що вони допустили путінську агресію, і заявив, що це «не його війна». Але він намагається її зупинити.
П.С.
Зверніть увагу на одяг Зеленського.
І це добре.
До речі, це київський бренд чоловічого одягу VIKTORANISIMOV
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Рядовий Холодков Сергій Анатолійович, військовослужбовець-контрактник 34 омсбр, 2 мсб, 2 мср, в/ч 01485. Історія про захмарну і цілком нічим не обґрунтовану жорстокість з боку солдатів КНДР, яка, за словами Холодкова, зачепила не тільки російських військових та іноземних найманців, а й своїх власних товаришів по службі. «Корейцям байдуже кого вбивати, чужих чи своїх», - каже Холодков.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Дойдет ли - бооольшой вопрос.. лично я очень сомневаюсь.. ;)
До Зеленського дійшло ж. І до Трампа дійде. Трамп зараз - це Зеленський зразка до 24.02.2022. Його повне дзеркальне відображення. Правда з набагато більшими можливостями, які він не хоче використовувати. Але він буде змушений хоч через велике "не хочу", або навпаки через "тепер хочу", зробити висновки і робити дії.
Ми всі маємо справу з росією. Ти можеш мільйон разів розповідати про росію, про путіна, про них всіх і тебе майже ніхто не почує. А ті, хто почують, геть не зрозуміють про що ти їм розповідаєш. Але росія завжди прийде на поміч і сама яскраво пояснить і продемонструє всі твої розповіді.
Наприклад ось так. TEXTY.ORG.UA зробили аналіз і прийшли до висновку що:
За Трампа влучань стало більше. Аналіз прильотів у прифронтових областях (інфографіка)
З моменту свого обрання Дональд Трамп не втомлюється розповідати про мирні переговори. Ми проаналізували удари росіян ракетами і «Шахедами» по 12 прифронтових та сусідніх із Росією областях. Після інавгурації кількість влучань не лише не зменшилася, а, навпаки, збільшилася.
Дональд Трамп ще під час президентської кампанії обіцяв дуже швидко зупинити війну, акцентуючи особливу увагу на тому, що, на відміну від свого попередника Джо Байдена, йому вдасться досягти миру. Чимала частина українців повірила у якісь суперздатності американського президента в боротьбі за мир.
Крім того, усе оточення Трампа розповідає про успіхи в постійних перемовинах із росіянами. Одні ініціативи приходять на зміну іншим, ми вже чули про якесь «енергетичне перемир’я». Але, на жаль, від того, що хтось постійно повторює слово «мир», стріляти на перестають.
Радше навпаки. Реальність не просто інша, ніж змальовують її Трамп і його оточення, вона кардинально йде врозріз із заявами американського істеблішменту.
Але при цьому ми бачимо, що з моменту інавгурації Трампа інтенсивність ударів по українській території посилилася, про це свідчать дані зібрані користувачем Х, котрий аналізує офіційні звіти про запуски та збиття Шахедів.
Ми зібрали дані з відкритих джерел за 2024-2025 роки про влучання російських ракет та «Шахедів» по об'єктах на території України. Ми враховували тільки офіційні повідомлення про влучання. Пошкодження та пожежі викликані падінням уламків ми не враховували.
Texty.org.ua проаналізували влучання росіян ракетами і «Шахедами» по 12 прифронтових та сусідніх із Росією областях. Після інавгурації кількість обстрілів не лише не зменшилася, а, навпаки, збільшилася.
Якщо візьмемо для порівняння, наприклад, два місяці до вступу Трампа на посаду президента і два місяці після, то в деяких регіонах, як-от Одеському, побачимо десятикратне зростання. За два місяці до інавгурації по регіону прилетіло двічі, а за два місяці після — більш ніж два десятки разів.
Загальна кількість ударів росіян по 12 українських регіонах за цей період зросла більш ніж удвічі.
Таке враження, ніби чим більше за океаном розповідають про мир і мирні переговори, тим більше росіяни відчувають впевненість у своїх силах і безкарність.
Графіка та деякі формулювання в тексті були змінені та уточнені 18 квітня 2025 року.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Судячи з горіння срак Z-фашистів, знищення генерала Москалика добряче підірвало моральний дух окупантів. У них там повний розпач і "а нас за што".
• Відмічають важливість знищеного гада — "подавав надії", "хороший генерал був" (що доводить: ліквідували кого треба).
• Диверсію з ліквідацією планувальника їхньої армії, відповідального за плани агресивної війни, називають якимось "тероризмом". Якісь больні.
• Кліпають очима, як це так украінци смоглі - в самій Москві знайшли і відкрутили голову топ-начальнику армії. Та дійсно, не по ресторану вдарити і розповідати, що там було засідання штабу НАТО.
• Причому черті розповідаючи казки, що на дитячих майданчиках вбивають генералів і кураторів НАТО, одночасно питають, чому вони симетрично не вбивають українських генералів? Знають, отже, по кому стріляють. Людожери, кончені.
• Ниють про слабкість спецслужб рф — почему ми так нє можем? Ну так ваші развєдчікі розводять 14-річну школярку на нюдси, щоб потім шантажувати, щоб пішла та підклала десь вибухівку. Тому і не можете.
• Майже відкрито захоплюються українськими спецслужбами - навіть не маскують. Але за якоюсь їхньою дебільною звичкою скрізь додають, що "керували МІ6, британці і куратори з Альфа-Центаври".
• Паралельно тєрєбят вялого пісюна, що росія буцімто не "не може", а "не хоче" відповідати по генералам і топ-чиновникам "протівніка" (вбивати дітей - хоче, пологові будинки - хоче, а от Зеленського — це вони просто "цивілізованниє").
• Окремим рефреном — страх, що Україна навіть після закінчення війни продовжить ліквідовувати всю цю людожерську сволоту. Ну це обов'язково: списки жирних негідників вже давно зберігаються в надійному місці.
• Смішно закликають до "атвєткі", прям манічка відновити поруганий сфінктер.
• І знову: явний страх у всіх Z-пропагандистів, що українські спецслужби звернуть свою увагу на них. Бо якщо топ-генерала дістали, то всю цю пиZдливу СВОлоту не дістали просто тому, що поки не хотіли. Тут не посперечаєшся: антоша красовський ще не відповів за заклики про українських дітей. Інші теж.
Коротше, судячи з реакції морлоків: хороша справа, треба продовжувати.
Знищення Москалика стало демонстрацію їхньої слабкості — світу, населенню росії, самим собі. Це удар у їхню релігію, що "росія ето сіла". Путін же запропонував прекрасну схему: дохнути буде скрєпне м'ясо, а боярство у Москві радіти. А тут українські спецслужби ламають такий хитрий план. І тіпи затремтіли, що пересічний Ваня вже скоро почне вболівати за Малюка з Будановим.
Так що подія набула, можна сказати, культурного значення. Жопа в них горить, бо в них же там ціла субкультура навколо їхнього судоплатова. Вони ж на національному рівні пишаються, які вони ловкі вбивці — намазати труси отрутою опозиціонеру, во какіє! А тут дорослі дядьки постукали по лобу.
Чуваки, це ми ще не починали. Ваша недоцивілізація живе вбивствами і грабунком, бо мирною працею ви не можете, бо відсталі. А роз'ятрили ви людей, які вміють працювати і люблять це робити. Насолоджуйтесь.
(Джон Сміт)
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Речниця ЦРУ підтвердила загибель Майкла Глосса — сина заступниці директора відомства з цифрових інновацій — NBC News
В управлінні заявили, що Глосс дійсно загинув на війни в Україні, однак не уточнили, на чиєму боці він був. Там також наголосили, що сім'я «пережили немислиму особисту трагедію» та зазначили, що Глосс мав проблеми з психічним здоров'ям.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
На росії на виставці підбитої важкої техніки люк від «трофейного» українського БТР М113 убив чотирирічну дитину.
Подія трапилась у Комсомольську-на-Амурі. Під час огляду експозиції діти лазили по бронетехніці. В якийсь момент люк бронетранспортера раптово відкрився й ударив одного з хлопчиків, пише "Новая газета".
Медики, які прибули на місце, не змогли врятувати хлопчика — він помер у кареті швидкої допомоги.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Війна створює неймовірні сюжети. Деякий час тому, два українських воїни-десантники на території РФ під час масованого російського штурму потрапили у полон до двох російських штурмовиків, які раптово застрибнули до їх позиції. Йшов щільний обстріл, і ворогу вдалось.
У маленькому укритті вони сіли учетверо, і провели разом кілька днів. Навколо постійно дрони, артилерія та міномети завдають удари. Росіяни доповіли командуванню, що взяли українців у полон, і отримали наказ - вбити полонених і просуватись вперед.
Але російські штурмовики не змогли вбити тих, хто з ними сидів поруч. Вони вирішили вивести наших бійців у полон. Але як тільки вони вийшли і почали рухатись до росіян, то російська артилерія почала по них щільний обстріл, оскільки відступати росіянам під час штурмових дій заборонено. Тоді усі четверо повернулись в укриття.
Російські командири вимагали наступати, але це було неможливо, оскільки наші дрони та артилерія працювали ефективно, і дуже скоро увесь російський штурмовий загін було ліквідовано, крім цих двох, які сиділи з нашими.
І тоді полонені українці запропонували російським штурмовикам здатися у полон, бо українські командири не розстрілюють ні своїх ні полонених, і життя буде гарантовано. І росіяни погодились - їх товариші, з якими вони йшли на штурм, на зв'язок вже вийти не могли. Сталось так, що шанс вижити їм могли надати тільки полонені українці. І тоді росіяни повернули зброю та радіостанції українським бійцям, і наші бійці зв'язались з нашим командуванням, і у зручний момент вивели російських штурмовиків до тилової позиції.
Оскільки російські штурмовики вели себе чесно, не вбили наших бійців, і оскільки вони нічого не порушували за українськими законами, здались на території РФ, і надали цінну інформацію, то до росіян наші поставились з повагою. Їх навіть не зв'язували. Я їх бачив. Тепер спокійно у свій час підуть на обмін і збережуть життя. Показувати відео з ними без їх згоди та повідомляти деталі я не буду, хоча сюжет був би просто блискучий. Сподіваюсь, колись така нагода все ж таки станеться.
А два українських героя-десантника, які отак несподівано взяли двох російських полонених, повернулись на свою позицію та продовжили виконання бойового завдання.
Вірю, що прийде час, і зможемо також записати інтерв'ю з ними.
Юрій Бутусов
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Генштаб ЗСУ спростував заяву Росії про завершення боїв на Курщині.
Генштаб ЗСУ на тлі переможних заяв Кремля про звільнення Курської області (що Україна спростувала) оприлюднив втрати росіян за час проведення Курської операції:
Від початку проведення Курської операції Сил оборони України, із 06.08.2024, втрати армії росії в операційній зоні угруповання військ "Курськ" становлять:
особового складу - 62,4 тис. осіб, із них безповоротні - 25,2 тис, санітарні - 36,2 тис.
Ще 983 військовослужбовців армії агресора були взяті в полон. Завдяки цьому відбулися обміни, що дозволило повернути додому з російської неволі сотні наших воїнів.
Загальні втрати армії КНДР на Курському напрямку становлять понад чотири з половиною тисячі вбитими та пораненими.
Боротьба триває.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Цікава подробиця, сплила, про нещодавно «закобзованого» у підмосковній Балашихі генерал-лейтенанта Ярослава Москалика.
Виявляється серед цілої купи службових обов’язків, які виконував та "курировал" цей, з виду неприкметний та «лысоватый муСЧина», у надрах головного оперативного управління російського генштабу, було РЕГУЛЯРНЕ планування, координація та підготовка відповідної звітності, щодо комплексу заходів, пов’язаних із нанесенням комбінованих ударів ракетною зброєю дальнього радіусу дії по території України. В тому числі – такі делікатні питання, як вибір цілі, аргументація доцільності її ураження, детальне планування та визначення відповідного наряду сил й засобів.
Іншими словами, саме цей генерал стояв, як-то кажуть «у джерел» ударів по Кривому Рогу, Сумах, Києву, Харькову й т.д. З нього, по суті, розпочиналось те, що потім оберталось ударами «шахедами», крилатими та балістичними ракетами по щільно заселеним кварталам мирних українських міст.
Фатальна для генерал-лейтенанта Москалика зустріч з припаркованим «не там» продуктом неміцького автопрому, не була, а ні випадковою, а ні обумовленою «внутрішнім російським фактором». Це "туловище" у лампасах точно та гарантовано знало та усвідомлювало, що робило й яке відношення має до вбивства цивільного населення України, в тому числі дітей, в українських містах.
Скажу ще одне. За цілою низькою повідомлень «російських джерел», саме цей лампасоносій розглядався як дуже й дуже перспективний кандидат на посаду голови так званого «национального центра управления обороны рф» (структурний орган управління у складі гш зс рф, призначений, в тому числі, для керування різновідомчими та коаліційними угрупуваннями військ).
Як на мене, цілком «законна» та легитимна ціль. Причому, очевидно й дуже ймовірно, як першочергова та пріоритетна для «ураження» українськими спеціальними службами. Мабуть, й сам цей генерал розумів, що рано чи пізно, масові вбивства цивільного населення України, які здійснюються саме з його «подачі», скінчаться для нього саме такого роду «зустріччю».
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Lis1980, Не знаю.
Я навіть і не побачив цього))
Може, щоб виділити, позначити?
П.С.
Знаю, що зараз нові правила лапок, але що там за правила, я не знаю Школярів нема, а сам пишу, ще як нас вчили в радянській школі. Так що може зараз щось із нового правопису?
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Північна Корея вперше офіційно визнала участь своїх військ у боях на території Курщини, — північнокорейські ЗМІ.
Центральна військова комісія Трудової партії Кореї підтвердила участь армійських підрозділів КНДР у бойових діях проти українських військових на території Курської області Росії.
«Підрозділи наших збройних сил, які брали участь в операції зі звільнення Курської області за наказом голови КНДР… зробили важливий внесок у звільнення території Російської Федерації від українських сил», – ідеться в повідомленні, поширеному офіційною інформагенцією KCNA.
У заяві йдеться, що КНДР «звільняли райони Курської області від авантюрного збройного вторгнення української влади».
Кім Чен Ин анонсував встановлення пам’ятника учасникам операції в Пхеньяні.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Тому, що, насправді, ніякий він не трофейний, а привезений москалями з якоїсь третьої країни. Тому і в кавичках. Самі намалювали розпізнавальний знак ЗСУ (білий хрест) і видають його як трофей.
Москаляча ж гомосятина як не збреше, то і дихати не може.
Коли журба мене огОрне і обіймЕ печаль,
Беру пістоль і - на коня!
Десь є і МІЙ москаль!
----------------
Особистий рахунок МОЇХ москалів і сєпарів - 12 штук. Уже - 14
Тому, що, насправді, ніякий він не трофейний, а привезений москалями з якоїсь третьої країни.
Я не можу І це я про себе)) Почав розвивати думки про правопис ще там щось вигадувати))) А на думку геть не прийшло, що все набагато простіше! І що трофей, то зовсім не трофей! Наче забувся, що кацапи завжди брешуть. От я смішний
Дякую, що внесли ясність
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
демілітаризація та денацифікація України; Україна не вступає в НАТО; міжнародне визнання анексії Криму, Донеччини, Луганщини, Херсонщини і Запоріжжя; зняття санкцій з рф та повернення заморожених активів; не згода рф з пропозицію США щодо передачі контролю над Запорізькою АЕС Вашингтону й Україні; скасування в Україні мовних законів, зокрема, які обмежують використання російських мови, культури, церкви.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
(С)
В z-пространстве сегодня день низкопоклонства перед Северной Кореей:
«Друзья, сегодня мы с гордостью говорим о настоящей дружбе и солидарности, которые проявились в трудный для России час. Курская область, наша родная земля, была освобождена от врага благодаря мужеству российских воинов и поддержке верных союзников из Северной Кореи! Бойцы КНДР, действуя в рамках Договора о всеобъемлющем стратегическом партнерстве, встали рядом с нашими солдатами, показав невероятную стойкость и героизм.
…Почему об этом не кричали на каждом углу? Всё просто: Россия и КНДР — страны, которые не любят громких слов, а предпочитают дела. Это было наше внутреннее дело, вопрос двусторонних отношений и доверия. …
Северная Корея доказала, что в мире есть те, кто готов стоять с Россией до конца. Это не просто военная помощь, это символ единства и взаимопонимания. Мы благодарим наших корейских братьев за их отвагу и гордимся, что такие союзники у нас есть! Вместе мы непобедимы!», - «Морпех Рокот»
«Работали совместно, общались через переводчик, координировали их штурмовые группы, они настоящие Воины, шли вперед постоянно, грызлись с противником за каждый метр и выходили победителями», - «НЕ*АТЛЕТ».
«Минобороны публикует кадры подготовки северокорейских солдат на одном из тыловых полигонов. Именно эти бойцы принимали участие в освобождении Курской области. Обращает на себя внимание уровень их подготовки: как передвигаются, как держат оружие. Это не зеленые "салаги", а подготовленные воины. Многие наши отмечали высокий уровень их стрелковой подготовки, молодой возраст и хорошую физическую форму….Не хватало им, пожалуй, только опыта современной войны, где главным средством огневого поражения стали дроны. Теперь у корейцев эти знания есть», - Kotsnews.
«[Украинцы],вы чё думали , вам можно воевать полностью НАТОвской техникой,амуницией,деньгами ,обучатся у НАТОвских интрукторов, звать в "иностранные легионы" всех подряд,а нам немного братьев Корейцев привезти нельзя?)
И без них справились бы,не переживайте», - «Позывной OSETIN».
«Из всех союзников России в трудный момент только кореец взял автомат и встал плечом к плечу с русским солдатом. Можно сколько угодно подсмеиваться над Ким Чен Ыном, но среди "многовекторных партнеров" России в ОДКБ, секретно сочувствующих, тайно поддерживающих и прочих брикс-друзей, он один не побоялся ни санкций США, ни осуждения мировой общественности, ни вообще ничего. А просто, без лишних слов "о вреде картошки с мясом на ночь", отправил бойцов помочь соседу в освобождении его земли. За что и сам Ким Чен Ын, и северокорейский солдат навсегда заслужили благодарность России», - «Черные гусары».
«А что если на СВО летом вдруг появятся 200-250 тысяч северокорейских бойцов? Бредово? ….Даст ли Ким столько бойцов? Да, вполне может, потому что это для Кореи не только военные технологии и опыт, но и возможность получить от России финансирование, в том числе военных проектов, а также возможность принять участие в восстановлении территорий разрушенных войной. Это того стоит», - Роман Алехин.
«…воюют они знатно. Даже видавшие виды наши ветераны в разговорах восхищались их героизмом и упорством. И повторю еще раз, что без помощи КНДР бои на Курщине закончились бы еще нескоро. Это правда», - «Мир сегодня с «Юрий Подоляка».
Подельники Виктора Мохова, убившие собутыльника в доме маньяка, отправились на СВО и пропали без вести. Неофициально их считают погибшими.
Напомним, в 2024 году скандально известный маньяк и герой интервью с Ксенией Собчак, проходил по делу об убийстве. У Мохова случился конфликт с собутыльником Сергеем Щукиным из того, что последний пытался похитить гуся. В дело вмешался приятель маньяка ранее судимый Евгений Полищук и ещё один местный пьяница.
По версии следствия, Полищук убил Щукина, а потом они все вместе спрятали труп на участке Мохова. Последнего привлекли за укрывательство преступления, а потом освободили так как истёк срок давности. Евгений Полищук с подельником также не дошли до суда: оба подписали контракт с Минобороны в СИЗО и были направлены под Луганск.
Как рассказали их родственники, оба теперь считаются пропавшими без вести. Евгений Полищук последний раз связывался с матерью ещё 3-го января. Он в спешке попросил её записать его позывной и номер жетона. После этого, по некоторым данным, он пропал в боях за приграничное село Терны.»
Вот так выглядит современный русский солдат. Не удивляйтесь тем зверствам и преступлениям что русские творят на войне.
Школярів нема, а сам пишу, ще як нас вчили в радянській школі. Так що може зараз щось із нового правопису? 
І це я про себе)) Почав розвивати думки про правопис 
ще там щось вигадувати))) А на думку геть не прийшло, що все набагато простіше! І що трофей, то зовсім не трофей! Наче забувся, що кацапи завжди брешуть. От я смішний 
демілітаризація та денацифікація України;
