Росcия vs Украина и НАТО - блеф или скоро война? № 2

[Влад Бевх]

Пять років країна замість сховищ, підземних оборонних підприємств и підземних роззосереджених складів мурувала тридцатиповерхові житлові стекляшкі, лижні курорти, торгівельні майданчики та мега казіно.
Бо всі гадали що війна от от кілька місяців і закінчится. Пять років.
А теперь тре починати фактично с початку.
Щось встигнемо?
Квіти в Покровську за 9 місяців до падіння встигли посадити.

[Влад Бевх]

ЗАЯВА КОМПАНІЇ «ЕПІЦЕНТР»
Цієї ночі ворог завдав жахливого удару по виробничій та логістичній інфраструктурі компанії «Епіцентр».
За лічені хвилини російські ракети зруйнували те, що компанія будувала десятиліттями. Загинув наш співробітник — молодий хлопець, у якого попереду було ціле життя. Знищено стратегічні логістичні потужності. Фактично втрачено одне з найбільших виробництв керамічної плитки в Україні.
Внаслідок масованого ракетного удару ворог одночасно вразив два ключові логістичні комплекси компанії.
У Києві повністю згорів логістичний центр на вул. Віскозній — один із ключових логістичних об’єктів компанії.
У логістично-виробничому комплексі в Калинівці загинув співробітник компанії. Ще троє наших колег отримали поранення та перебувають у лікарні.
Внаслідок прямих ракетних ударів повністю знищено два великі складські комплекси. Ще одна ракета влучила у завод «Epicentr Ceramic Corporation». Потужний вибух фактично зруйнував завод зробивши подальшу роботу підприємства неможливою. Біля логістичного комплексу також знищено парковку приватних автомобілів співробітників — 20 автівок вигоріли вщент.
Виробництво на заводі «Epicentr Ceramic Corporation» повністю зупинене. Щоб не допустити дефіциту продукції та забезпечити безперервність поставок, у першу чергу виробництво буде перенесено на два підприємства компанії за кордоном. Паралельно ми розпочинаємо підготовку до запуску виробництва ще на одному підприємстві в Україні.
За попередніми оцінками, повне відновлення зруйнованого виробництва потребуватиме щонайменше півтора року, а найімовірніше — близько двох років. Саме тому нашим першочерговим завданням сьогодні є оперативне перенесення виробництва за кордон, щоб забезпечити безперервну роботу компанії та виконання своїх зобов’язань перед партнерами й споживачами.
Масштаб завданих збитків наразі ще неможливо остаточно оцінити. Але сьогодні йдеться не лише про втрати компанії. Це цілеспрямований удар по українському виробництву, логістиці, робочих місцях і здатності країни відновлюватися.
Ми висловлюємо щирі співчуття всім родинам, які сьогодні втратили своїх близьких. Розділяємо біль кожного, хто постраждав від цієї жорстокої атаки.
Окремо висловлюємо слова підтримки українським компаніям, які сьогодні також зазнали руйнувань. Ми добре знаємо, скільки років праці, сил, віри та щоденної відповідальності стоїть за кожним підприємством. Це бізнеси, які створювалися роками, забезпечують робочими місцями тисячі українців, підтримують економіку країни та дають людям впевненість у завтрашньому дні. Ми щиро співпереживаємо всім, хто сьогодні разом із нами переживає біль цих втрат.
Наші серця — з вами!

[Warisdeath]

[Lis1980]

Пять років країна замість сховищ, підземних оборонних підприємств и підземних роззосереджених складів

Мы с 14 года простейшее патронное производство не запустили.. не говоря уже о снарядом.. о чем вы??!!

[Влад Бевх]

Відходи життєдіяльності БПЛАшників))))

Щоб дістати ВВ вартістю 20$ нищать виріб 250$
Бо військове відомство на 5 році повномасштабки не здатне розприділити ресурс за потребою.
Не під силу це товстеньким генералам з сизими носами. Вище їхніх сил.

[Влад Бевх]

Андрій Сидоренко

·
Один із найдурніших наказів, які я отримав за всю війну, коштував життя нашим хлопцям.
Авдіївка. Район Степового.
Попереду була П-подібна позиція "Оса". За нею — приблизно 15 метрів відкритої ділянки. Далі — довга, майже 200-метрова траншея глибиною понад два метри, яка виходила до залізниці.
Уночі оборонці "Оси" за наказом свого командира відійшли в цю довгу траншею.
Нікого не попередивши.
Для всіх навколо "Оса" залишалася нашою.
Насправді вона вже була порожня.
Зранку настали ті десять хвилин, коли нічні дрони вже сіли, а денні ще не злетіли.
Коли ми знову побачили картинку, десять росіян спокійно перебігли поле і без жодного пострілу зайняли пешку.
Почався великий рознос.
І одразу знайшлося "геніальне" рішення.
Назбтрали штурмову групу з 8 людей і відправили відбивати втрачену позицію.
Я ж із 120-го міномета тримав орків у П-подібній позиції.
Просто не давав росіянам висунути голову.
І саме в цей момент пролунав наказ від комбрига:
— Припинити вогонь.
Я відмовився.
Бо розумів, що буде далі.
Мені пояснили ще раз з погрозами і ненормативною лексикою.
Знов відмовився і продовжив насипати.
Потім наказ повторили через мого безпосереднього командира.
Я виконав.
Минуло менше хвилини.
Орки вилізли з П-подібної позиції, підійшли до краю і зверху, як у тирі, розстріляли наших хлопців, які саме виходили з траншеї на останні п'ятнадцять метрів.
Ось і вся історія одного наказа.
Пізніше того комбрига звільнили.
Але не за цей наказ.
Не за загиблих.
Не за втрату позиції.
За розкрадання гуманітарної допомоги.
На війні дуже часто кажуть: "людей убив ворог".
Не завжди.
Іноді людей убиває один дебільний наказ і безвідповідальність.

[Влад Бевх]

Dar Viter
·
Ну що, доповів про припинення і насипаєш далі...
Ответить
Андрій Сидоренко
·
·

Автор
Dar Viter я так і робив, поки мене не вивели з ксп
Ответить
Oleg Veremiyenko
·
·
Фамілія Комбріга?
Ответить
Андрій Сидоренко
·
·

Автор
Oleg Veremiyenko Чахлов