У столиці Угорщини одночасно проходили два великих мітинги
Опозиція проводить мітинг проти Орбана, організований лідером партії Тиса Петером Мадяром.
Паралельно прихильники уряду беруть участь у так званому "Марші миру" на підтримку Орбана.
Страны Европейского Союза и Европа в целом.
-
Warisdeath
Автор темы - Генерал-полковник

- Спонсор форума

- Сообщения: 29897
- Зарегистрирован: 22 мар 2017
- Поблагодарили: 79175 раз
- Карма: +14/-0
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
| Ссылка: | |
| BBcode: | |
| HTML: | |
| Скрыть ссылки на пост |
-
Warisdeath
Автор темы - Генерал-полковник

- Спонсор форума

- Сообщения: 29897
- Зарегистрирован: 22 мар 2017
- Поблагодарили: 79175 раз
- Карма: +14/-0
Страны Европейского Союза и Европа в целом.
Гіттлер зустрінеться з Зелінським у другому турі за крісло мера
Французьке містечко Арсі-сюр-Об з населенням близько 2,8 тисяч стало популярним у соцмережах через незвичайне поєднання прізвищ кандидатів.
Чинний мер, 75-річний Шарль Гіттлер, усе життя стикається з жартами через своє ельзаське прізвище і давно звик до такої реакції і принципово не змінює паспортні дані, вважаючи, що людину визначають виключно її вчинки.
Його 28-річний опонент Антуан Рено-Зелінський взяв подвійне прізвище на честь матері-польки і постійно пояснює виборцям, що закінчення його прізвища вказує саме на польське коріння, а не на родинні зв'язки з українським лідером.
Попри це, історія про незвичайне протистояння вже стала вірусною у світі, а голосування відбудеться цієї неділі.


Французьке містечко Арсі-сюр-Об з населенням близько 2,8 тисяч стало популярним у соцмережах через незвичайне поєднання прізвищ кандидатів.
Чинний мер, 75-річний Шарль Гіттлер, усе життя стикається з жартами через своє ельзаське прізвище і давно звик до такої реакції і принципово не змінює паспортні дані, вважаючи, що людину визначають виключно її вчинки.
Його 28-річний опонент Антуан Рено-Зелінський взяв подвійне прізвище на честь матері-польки і постійно пояснює виборцям, що закінчення його прізвища вказує саме на польське коріння, а не на родинні зв'язки з українським лідером.
Попри це, історія про незвичайне протистояння вже стала вірусною у світі, а голосування відбудеться цієї неділі.


Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
| Ссылка: | |
| BBcode: | |
| HTML: | |
| Скрыть ссылки на пост |
-
Lis1980
- Генерал-майор

- Сообщения: 10093
- Зарегистрирован: 24 мар 2019
- Откуда: Из дремучего леса
- Поблагодарили: 25680 раз
- Карма: +3/-0
Страны Европейского Союза и Европа в целом.
Эпично.. ору!! ))))))
На дурака не нужен нож,
Ему с три короба наврешь
И делай с ним, что хошь!
Ему с три короба наврешь
И делай с ним, что хошь!
| Ссылка: | |
| BBcode: | |
| HTML: | |
| Скрыть ссылки на пост |
-
Влад Бевх
- Генерал-майор

- Сообщения: 10342
- Зарегистрирован: 23 май 2019
- Поблагодарили: 32985 раз
- Карма: +16/-0
Страны Европейского Союза и Европа в целом.
(С)
80 тисяч українців виїхали до Ірландії.
Ірландія - це двоповерхові будинки. Житла немає. Не було і до війни. Після початку війни, що абсолютно логічно, наплив біженців - і житла стало ще менше .
17 тисяч ірландців не мають де жити.
Українцю масштаб проблеми уявити неможливо.
Придбати житло - від 150 тисяч євро. 250 тисяч та 350 тисяч - частіше пропозиція. 500 тисяч - прям хороший цінник. В містах можна побачити оголошення For sale або Sale agreed на будинках. Небагато. Один, два, три будинки.
На Tinder люди часто пишуть в описі про себе - House owner.
Оренда будинку - 2800 євро. Оренда кімнати - 500-700 євро. З дітьми та домашніми тваринами не приймають. Вихователь в дитсадку отримує умовно 2300 євро на місяць. Якщо в тебе є дитина до 12 років, лишати її саму не можна, а отже - ти не можеш працювати повний робочий день.
Щоб орендувати квартиру записуєшся на перегляд - даєш рекомендації, довідку про доходи. Умовно, 10 кандидатів, власник на тебе дивиться і обирає того, хто йому подобаться більше.
В липні в невеличкому містоселі на півночі, де немає роботи, квартирка у підвальному приміщенні - це кухня в один метр + кімната з ліжком і душем - здавалася за 900 євро. Власник повідомив, що в нього ШІСТЬ кандидатів на квартиру.
"Перша пара , чоловік і дружина мають невеличку собачку, - не підходять. Друга пара мають дитину - не підходять. Ви - третя, а отже маєте шанс! You’re still in the running! Я оціню ще 3 кандидатів і дам вам відповідь", - сказав власник. Зрештою він обрав жінку похилого віку. За його словами, так надійніше.
Я ночувала в молдаван. Була в Дубліні, на Півночі та Півдні Ірландії. Мені допоміг знайти житло Червоний Хрест.
Чоловік потім дзвонив і казав, що кімната знов здається. І я знов можу претендувати на неї. Тут я вже сумно зітхнула: "You backed the wrong horse". Я вже поїхала за 500 км з того міста.
Житло фактично не будується. І я так розумію, що все складно. Треба 50 000 будинків на рік побудувати. А виходить лише біля 30 000.
Люди намагаються об'єднуватися - і орендують 1 будинок, де в 5 кімнатах живуть 5 різних людей.
Я так хотіла зняти кімнату за 700 євро. Я ідеально підійшла. Ми погодили день заїзду. Але в останній момент власник передумав, бо... я з дитиною. А це заважатиме всім квартирантам.
Мобільності в суспільстві фактично немає. Надзвичайно складно поїхати вчитися в інше місто чи працювати. Без роботи - ти не можеш зняти житло, бо не покажеш довідку про доходи. Без житла - ти не можеш влаштуватися на роботу, бо роботодавець знає, що пошук житла в тебе займе півроку чи рік.
Ідея багатоповерхівок не приживається. Зелена одно- та двоповерхова Ірландія морально не готова до цього. Розповіді про Троєщину викликають такий самий жах, як в українців думка про Шанхай чи нетрі Індії.
Уряд Ірландії у 2022 році запровадив програму ARP - 600 євро на місяць для сімей, які згодилися розмістити в себе українців. 40 000 українців таким чином зайняли близько 20 000 приміщень. Це часто кімнати, частини будинків - будь що, де можуть жити люди. Без допомоги наразі таке житло знайти нереально.
Не дуже відомо, але здебільшого це не житло, яке здавалося в аренду. Дуже легка виплата - реєструєш родину в ірландській Дії - отримуєш кошти. Неважливо 10 людей чи 1 - одна. Одне приміщення - 1 виплата.
Оскільки житла немає, що тільки українці не робили аби знайти де спати. Варіанти, які не дуже законні: 1) кімната за 900 євро оплачувалася 600 євро з АРП + 300 євро зверху від людини, + 100 євро комунальні платежі. 2) будинок 2800 євро - 600 АРП + 2200 євро з усіх, хто в ньому проживатиме. Наприклад 2 родини. 3) 1000 євро "брокеру" за пошук житла 4) дві родини живуть в одному будинку, але на власника та родичів реєстрація двох ARP.
Я би сказала, що люди просто намагаються хоч десь жити хоч якось.
Війна однозначно впливає на якість життя ірландців. Зараз зросли ціни на паливо. Стрімко зросли ціни на їжу. Щодня про війну в Україні та Ірані говорять по радіо. Багато біженців з Сирії, Ірану, Афганістану, Нігерії... а тепер ще й з України.
Ірландцям це не подобається. Ніхто не хоче, щоб рівень їхнього життя погіршувався.
Умовно, бачила якось колишнього ірландського солдата, який забрав у колишньої дружини польки двох дітей. Живе у соціальному житлі. Воно закріплене за ним назавжди - це дво- чи триповерховий будинок, з кімнатами для кожної дитини. З плазмою. Ігровою приставкою. З щомісячними виплатами - які дозволяють батькові не працювати та дбати про дітей.
Або для оренди житла для ірландців є програма HAP. Здається, 700 євро в середньому.
Ірландці в кожній програмі на радіо говорять, що право на житло - базове право громадянина. Так і є. Просто війни хочуть це зруйнувати.
Ну наприклад я не дуже розумію як в таких умовах дотриматися правила: діти різної статі мають проживати в окремих кімнатах. Це при тому, що матері з 2 дітьми нереально арендувати навіть 1 кімнату на всіх.
Зараз насправді все тримається непогано. Система стабільна. Люди на вулицях не ночують. Хоча на ринку все більше продається будинків на колесах, які в умовах зими з температурою +8 норм рішення. Але радіо зранку починається зі слів: житлова криза погіршується.
Напруга виливається у соцмережі: ірландці часто пишуть, що українці винні у всьому. Що не дуже чесно. Ваще-та, як відмо, винен Путін. "Українці забрали все житло". За АРП українців ненавидять. Принаймні у соцмережах.
Як результат. Ірландія приймає рішення про скорочення АРП. Умовно зараз вже знижується до 400 євро. З наступного року наче АРП скасують. Основна причина - ARP негативно впливає на ринок аренди.
Просто скасувати АРП не дуже варіант - 40 000 опиняться на вулиці. Очікується, що при цьому на ринку житла з'явитися 20 000 помешкань.
Цього не буде. Бо АРП - це передусім житло, яке можна було "віддати" без заморочок. Не укладати договір. З цього житла виганяють без попередження. За нього не платиш податок. Не звітуєш. Нічого. Просто дав і всьо. Ніхто не знає, але ходять чутки що якщо 30% підуть в аренду, то добре.
Тобто є 40 тисяч людей. 20 000 помешкань. За які держава платить 600 євро. Це виходить умовно 12 млн євро на місяць, 150 млн євро на рік.
Скасувати АРП - 150 млн євро економія. З 20 000 - тисяч 6 помешкань піде в оренду. При цьому треба ж будинки, а не кімнати. Не уявляю, це 1 тисяча будинків? А державі треба 50 000 будинків.
І отримуєш бонусом 40 тисяч людей на вулиці, з якими невідомо що робити. Не дуже бачу як це вирішить житлову кризу.
Нещодавно у Вексфорді з житла орендодавець виселив штук 36 ірландських сімей. І вже це спричинило такий хаос- що на вуха поставили всю область. Немає 36 будинків, куди б можна було переїхати. Немає взагалі. Ситуація потребувала втручання Міністра з питань житла.
Як сказав Chat GPT, це класичний приклад локальної і дуже гострої housing crisis. Це шок, який перевищує локальну пропозицію.
І що робити? А в ЗМІ я не бачу жодних планів як це розрулювати.
Ітого, сьогодні думала як врегулювати housing crisis в Ірландії. Нічого не придумала. І згадала психолога, який просив мене не перейматися за долю всього людства в цілому, а звернутися до вирішення моїх особистих нагальних, дуже конкретних, локальних проблем.
А це що? Правильно. Це - КРОСІВКИ. Бо в мене окрім як осінніх чобіт нічого немає, а вже плюс 15 на вулиці.
А придумати де взяти нові кросівки трохи легше, як побудувати 50 000 будинків чи перемогти рф.
Тримаймося.
80 тисяч українців виїхали до Ірландії.
Ірландія - це двоповерхові будинки. Житла немає. Не було і до війни. Після початку війни, що абсолютно логічно, наплив біженців - і житла стало ще менше .
17 тисяч ірландців не мають де жити.
Українцю масштаб проблеми уявити неможливо.
Придбати житло - від 150 тисяч євро. 250 тисяч та 350 тисяч - частіше пропозиція. 500 тисяч - прям хороший цінник. В містах можна побачити оголошення For sale або Sale agreed на будинках. Небагато. Один, два, три будинки.
На Tinder люди часто пишуть в описі про себе - House owner.
Оренда будинку - 2800 євро. Оренда кімнати - 500-700 євро. З дітьми та домашніми тваринами не приймають. Вихователь в дитсадку отримує умовно 2300 євро на місяць. Якщо в тебе є дитина до 12 років, лишати її саму не можна, а отже - ти не можеш працювати повний робочий день.
Щоб орендувати квартиру записуєшся на перегляд - даєш рекомендації, довідку про доходи. Умовно, 10 кандидатів, власник на тебе дивиться і обирає того, хто йому подобаться більше.
В липні в невеличкому містоселі на півночі, де немає роботи, квартирка у підвальному приміщенні - це кухня в один метр + кімната з ліжком і душем - здавалася за 900 євро. Власник повідомив, що в нього ШІСТЬ кандидатів на квартиру.
"Перша пара , чоловік і дружина мають невеличку собачку, - не підходять. Друга пара мають дитину - не підходять. Ви - третя, а отже маєте шанс! You’re still in the running! Я оціню ще 3 кандидатів і дам вам відповідь", - сказав власник. Зрештою він обрав жінку похилого віку. За його словами, так надійніше.
Я ночувала в молдаван. Була в Дубліні, на Півночі та Півдні Ірландії. Мені допоміг знайти житло Червоний Хрест.
Чоловік потім дзвонив і казав, що кімната знов здається. І я знов можу претендувати на неї. Тут я вже сумно зітхнула: "You backed the wrong horse". Я вже поїхала за 500 км з того міста.
Житло фактично не будується. І я так розумію, що все складно. Треба 50 000 будинків на рік побудувати. А виходить лише біля 30 000.
Люди намагаються об'єднуватися - і орендують 1 будинок, де в 5 кімнатах живуть 5 різних людей.
Я так хотіла зняти кімнату за 700 євро. Я ідеально підійшла. Ми погодили день заїзду. Але в останній момент власник передумав, бо... я з дитиною. А це заважатиме всім квартирантам.
Мобільності в суспільстві фактично немає. Надзвичайно складно поїхати вчитися в інше місто чи працювати. Без роботи - ти не можеш зняти житло, бо не покажеш довідку про доходи. Без житла - ти не можеш влаштуватися на роботу, бо роботодавець знає, що пошук житла в тебе займе півроку чи рік.
Ідея багатоповерхівок не приживається. Зелена одно- та двоповерхова Ірландія морально не готова до цього. Розповіді про Троєщину викликають такий самий жах, як в українців думка про Шанхай чи нетрі Індії.
Уряд Ірландії у 2022 році запровадив програму ARP - 600 євро на місяць для сімей, які згодилися розмістити в себе українців. 40 000 українців таким чином зайняли близько 20 000 приміщень. Це часто кімнати, частини будинків - будь що, де можуть жити люди. Без допомоги наразі таке житло знайти нереально.
Не дуже відомо, але здебільшого це не житло, яке здавалося в аренду. Дуже легка виплата - реєструєш родину в ірландській Дії - отримуєш кошти. Неважливо 10 людей чи 1 - одна. Одне приміщення - 1 виплата.
Оскільки житла немає, що тільки українці не робили аби знайти де спати. Варіанти, які не дуже законні: 1) кімната за 900 євро оплачувалася 600 євро з АРП + 300 євро зверху від людини, + 100 євро комунальні платежі. 2) будинок 2800 євро - 600 АРП + 2200 євро з усіх, хто в ньому проживатиме. Наприклад 2 родини. 3) 1000 євро "брокеру" за пошук житла 4) дві родини живуть в одному будинку, але на власника та родичів реєстрація двох ARP.
Я би сказала, що люди просто намагаються хоч десь жити хоч якось.
Війна однозначно впливає на якість життя ірландців. Зараз зросли ціни на паливо. Стрімко зросли ціни на їжу. Щодня про війну в Україні та Ірані говорять по радіо. Багато біженців з Сирії, Ірану, Афганістану, Нігерії... а тепер ще й з України.
Ірландцям це не подобається. Ніхто не хоче, щоб рівень їхнього життя погіршувався.
Умовно, бачила якось колишнього ірландського солдата, який забрав у колишньої дружини польки двох дітей. Живе у соціальному житлі. Воно закріплене за ним назавжди - це дво- чи триповерховий будинок, з кімнатами для кожної дитини. З плазмою. Ігровою приставкою. З щомісячними виплатами - які дозволяють батькові не працювати та дбати про дітей.
Або для оренди житла для ірландців є програма HAP. Здається, 700 євро в середньому.
Ірландці в кожній програмі на радіо говорять, що право на житло - базове право громадянина. Так і є. Просто війни хочуть це зруйнувати.
Ну наприклад я не дуже розумію як в таких умовах дотриматися правила: діти різної статі мають проживати в окремих кімнатах. Це при тому, що матері з 2 дітьми нереально арендувати навіть 1 кімнату на всіх.
Зараз насправді все тримається непогано. Система стабільна. Люди на вулицях не ночують. Хоча на ринку все більше продається будинків на колесах, які в умовах зими з температурою +8 норм рішення. Але радіо зранку починається зі слів: житлова криза погіршується.
Напруга виливається у соцмережі: ірландці часто пишуть, що українці винні у всьому. Що не дуже чесно. Ваще-та, як відмо, винен Путін. "Українці забрали все житло". За АРП українців ненавидять. Принаймні у соцмережах.
Як результат. Ірландія приймає рішення про скорочення АРП. Умовно зараз вже знижується до 400 євро. З наступного року наче АРП скасують. Основна причина - ARP негативно впливає на ринок аренди.
Просто скасувати АРП не дуже варіант - 40 000 опиняться на вулиці. Очікується, що при цьому на ринку житла з'явитися 20 000 помешкань.
Цього не буде. Бо АРП - це передусім житло, яке можна було "віддати" без заморочок. Не укладати договір. З цього житла виганяють без попередження. За нього не платиш податок. Не звітуєш. Нічого. Просто дав і всьо. Ніхто не знає, але ходять чутки що якщо 30% підуть в аренду, то добре.
Тобто є 40 тисяч людей. 20 000 помешкань. За які держава платить 600 євро. Це виходить умовно 12 млн євро на місяць, 150 млн євро на рік.
Скасувати АРП - 150 млн євро економія. З 20 000 - тисяч 6 помешкань піде в оренду. При цьому треба ж будинки, а не кімнати. Не уявляю, це 1 тисяча будинків? А державі треба 50 000 будинків.
І отримуєш бонусом 40 тисяч людей на вулиці, з якими невідомо що робити. Не дуже бачу як це вирішить житлову кризу.
Нещодавно у Вексфорді з житла орендодавець виселив штук 36 ірландських сімей. І вже це спричинило такий хаос- що на вуха поставили всю область. Немає 36 будинків, куди б можна було переїхати. Немає взагалі. Ситуація потребувала втручання Міністра з питань житла.
Як сказав Chat GPT, це класичний приклад локальної і дуже гострої housing crisis. Це шок, який перевищує локальну пропозицію.
І що робити? А в ЗМІ я не бачу жодних планів як це розрулювати.
Ітого, сьогодні думала як врегулювати housing crisis в Ірландії. Нічого не придумала. І згадала психолога, який просив мене не перейматися за долю всього людства в цілому, а звернутися до вирішення моїх особистих нагальних, дуже конкретних, локальних проблем.
А це що? Правильно. Це - КРОСІВКИ. Бо в мене окрім як осінніх чобіт нічого немає, а вже плюс 15 на вулиці.
А придумати де взяти нові кросівки трохи легше, як побудувати 50 000 будинків чи перемогти рф.
Тримаймося.

