Неймовірно! Фантастично! Дивовижно! А може і жахливо... Просто те, що вражає

[Влад Бевх]

«Хорошую религию придумали индусы …»

[Влад Бевх]

Талановитий хлопчина.
Далеко піде.
Якщо вчасно не зупинять

[Влад Бевх]

Цикл «живутьжелюди»
Бангладеш.
Кабелі.

[Lis1980]

Охренеть..

[Батька Пиночет]

Кожна друга жінка має «запасного партнера», — дослідження
50% жінок, які перебувають у відносинах, свідомо підтримують контакти з потенційними альтернативами поточному партнеру.

[Батька Пиночет]

Постріл, що увійшов в історію

У 1943 році з американським пілотом Оуеном Беггеттом сталася подія, яка й досі вражає уяву дослідників і очевидців. Його літак B-24 був підбитий над Бірмою, і пілот стрибнув з парашутом, опинившись безпорадним у повітрі.

Аж раптом поруч з’явився японський винищувач. Ворожий пілот відкрив кабіну і прицілився в беззахисного Беггетта. Але той витягнув свій пістолет і вистрілив у відповідь – одним пострілом у повітрі, прямо в голову. Літак втратив керування й розбився. Це – єдиний підтверджений випадок у військовій історії, коли пілот збив ворожий літак із парашута, використавши звичайний пістолет.

[Батька Пиночет]

Камікадзе, який не міг померти

Японський льотчик Ямомура став унікальним випадком в історії Другої світової війни – єдиним пілотом-камікадзе, який тричі повертався з бойового завдання живим.
Під час першого вильоту його літак був підбитий, і Ямомуру врятували місцеві рибалки. У другий раз йому завадила погода – він не зміг навести літак на ціль і був змушений повернутися. Під час третьої місії відмовила техніка, і знову – повернення на базу.

Ямомура, який щиро хотів віддати життя за імператора і Японію, пережив війну. Після капітуляції країни він почав нове життя – і прожив ще багато років.

[Warisdeath]

Найкумедніший факт про космос

[Bikini]

Warisdeath,

"Если верить популярным сайтам, фраза про мистера Горски интересовала репортёров десятилетиями. Однако поиск в источниках до 1995 года оказывается безрезультатным — ничего подобного ни в газетах, ни в книгах ранее не упоминалось. На многих сайтах приводятся дата и место той самой пресс-конференции, на которой Нил Армстронг открыл миру правду о мистере Горски: 5 июля 1995 года, Тампа-Бэй, штат Флорида. Но упоминания фразы нет в прессе ни за указанный день, ни за соседние с ним даты.

В ноябре того же года к теме обратился популярный американский онлайн-сервис вопросов и ответов Straight Dope, ранее завоевавший авторитет в формате аналогичной газетной колонки. Один из читателей поинтересовался, насколько правдива вышеописанная история, которую он получил в виде рассылки по имейлу. Сесил Адамс (псевдоним автора колонки) ответила, что в НАСА ей категорически всё опровергли, и предположила, что история берёт начало из юмористической конференции rec.humor в легендарной компьютерной сети Usenet. Действительно, примерно в те же годы байка попала в печатный сборник шуток, ранее рассылавшихся по электронной почте. Прошло всего несколько лет, и она разошлась уже по вполне серьёзным периодическим изданиям. Хотя ещё 28 ноября 1995 года Нил Армстронг заявил, что ничего такого не говорил, а подобную шутку впервые услышал в исполнении комика Бадди Хэккетта, знакомого многим по озвучиванию чайки в диснеевском мультфильме «Русалочка».

И действительно, как минимум в 90-е эта байка представляла собой не что иное, как анекдот, основанный на стереотипном представлении о еврейских жёнах как противницах секса ради удовольствия. В его различных вариациях вместо Горски фигурировали другие типичные для евреев фамилии: Зелигман, Шульц, Липински или Клейн. Даже порядок слов («Oral sex you want») был типичен для манеры общения этой этнической группы в США. О чём же говорил Нил Армстронг в реальности, легко убедиться, заглянув в расшифровку разговоров астронавтов «Аполлона-11» на официальном сайте НАСА. Никакого мистера Горски там не найти, а вот слова об одном маленьком шаге для человека, но гигантском скачке для человечества — сущая правда."

[Влад Бевх]

Сігішоара (Румунія) — єдине середньовічне місто в Європі, яке досі заселене у своїх оригінальних будинках 14 століття — це жива капсула часу зі 164 автентичними будинками.

У самому серці Трансільванії, на укріпленому пагорбі, розташоване останнє середньовічне місто в Європі, яке не стало музеєм, а залишилося домівкою для справжніх сімей, що живуть у будинках, збудованих 700 років тому. Сігішоара — це не туристична реконструкція чи репліка для відвідувачів — це робоче місто, де люди сплять у середньовічних спальнях, готують на багатовікових кам'яних кухнях та виховують своїх дітей на вулицях, вимощених каменем, привезеним німецькими майстрами у 14 столітті.

Ця саксонсько-угорська фортеця дивом пережила всі вторгнення, війни та насильницькі модернізації останніх 7 століть. У той час як середньовічні міста в решті Європи бомбили, зносили або перетворювали на туристичні пам'ятки, Сігішоара залишилася практично незмінною. Оборонні стіни, сторожові вежі, бруковані вулиці та барвисті будинки зберігають точно таку ж конфігурацію, як і тоді, коли тут народився Влад Дракул (батько Влада Цепеша) у 1431 році.

Найцікавіше те, що мешканці Сігішоари живуть ніби у постійній машині часу. Вони відчиняють дерев'яні віконниці XV століття вранці, спускаються 600-річними кам'яними сходами та виходять на вулиці, де кожна цеглина була закладена середньовічними майстрами. Діти граються в тих самих дворах, де гралися діти 20 поколінь тому, а люди похилого віку сидять на тих самих кам'яних порогах, де стояли їхні предки.

Ця безперервність середньовічного житла створила атмосферу, унікальну у світі. У Сігішоарі ви не просто бачите старовинну архітектуру – ви дійсно відчуваєте, як це було жити в Середньовіччі. Звуки, запахи та міська атмосфера ідентичні тим, що були 700 років тому: цокіт кінських копит по кубічному каменю, скрип масивних дерев'яних дверей, відлуння кроків крізь вузькі проходи між кам'яними стінами. Це єдине місце в Європі, де можна по-справжньому відчути середньовічне життя, а не просто помилуватися ним у музеї.

ЮНЕСКО визнала Сігішоару об'єктом Всесвітньої спадщини не лише за її архітектуру, але й за те, що це «жива середньовічна громада» – явище, якого більше немає ніде на континенті. Іронія полягає в тому, що Сігішоару справді особливою роблять не старі будівлі, а люди, які продовжують жити в них, як і їхні предки протягом 27 поколінь поспіль. Це місто показує нам, що історія – це не щось мертве, що зберігається в музеях, а те, чим можна жити щодня, коли люди поважають і зберігають спадщину, в якій вони народилися.
#румунія #сігішоара #гідврумунії
Tour guide in Romania
Більше про Румунію Romania Travel Services