Израиль VS разные арабы - современность

[Влад Бевх]

Как и следовало ожидать, визит Трампа в Саудовскую Аравию оборачивается чередой болезненных пощёчин Израилю. Оружие — без нормализации. Мир с хуситами — на фоне очередного обстрела из Йемена. Снятие санкций с Сирии — без малейшего намёка на признание Голанских высот израильский территорией .

Израиль, ведомый страхом руководства потерять власть, без стратегического видения и вцепившись в тактику выживания коалиции, оказался не просто на обочине мировой политики — нас оттеснили даже на задворки Ближнего Востока.

Хочется ошибиться. Но пока всё идёт именно по этому сценарию.

ТГ Коля Хадашот

[Lis1980]

А что, еврейское лобби в США уже не айс?? Или.. Трамп как немец по национальности........??

Теперь посмотрим насколько Израиль самостоятелен и независим..

[Влад Бевх]

Лобби лоббем но самолет за 400 миллионов баксов на халяву …
Но коррупция - в Украине, не перепутайте.

[Warisdeath]

В ізраїльських ЗМІ пишуть таке:

Пил в очі: сценарій щедрого подарунка в подвійній грі Трампа і Нетаньягу

Полум’я війни може знову спалахнути вже найближчими днями, якщо “Колісниці Гідеона”, які розігрівають двигуни на кордоні, отримають наказ штурмувати Газу. Нетаньягу і Трамп — два досвідчені політичні “пожежники” — зайняті тим, щоб запобігти пожежі, яка загрожує охопити весь регіон.

Один спрямовує літак-вогнеборець у вигляді “плану Віткоффа” і чинить американський тиск на завершення війни, а другий кричить: “Тримайте мене!”, гучно заявляючи: “Якщо ХАМАС не прийме план, ми доб’ємо його остаточно”, — і тим часом ставить начальника Генштабу на паузу до закінчення візиту Трампа до Саудівської Аравії.

Але чи дійсно все так? Чи нам просто пускають пил в очі?

Нетаньягу, віртуоз політичного виживання, нібито опинився в неможливій пастці: з одного боку — Смотрич і Бен-Гвір, які загрожують розвалом уряду, якщо війна завершиться до “остаточної перемоги” і “знищення ХАМАСу”. З іншого — ультраортодоксальні партії, які не витримують тиску суспільства і рішення БАГАЦу про негайний призов учнів єшив, і тому хочуть закінчення боїв, щоб заглушити відправку повісток.

І ось з’являється ідеальне рішення: американський тиск і “план Віткоффа”, в кінці якого — повне припинення війни. Нетаньягу погоджується “вимушено” відправити делегацію в Доху, одночасно підвищуючи градус риторики і погрожуючи пекельними карами — саме те, що йому потрібно для збереження коаліції.

Але цілком можливо, що все це лише “понарошку”. Трамп, досвідчений гравець у покер, підкидає Нетаньягу потрібний козир — президентський ультиматум. Тепер прем’єр зможе сказати своїм партнерам по коаліції, звичайно з кислим обличчям і стриманим гнівом: “Що поробиш? Це Америка. Ми не можемо їм протистояти. Військова допомога, вето в Радбезі — все на кону. У нас немає вибору. Ми просто йдемо закрити угоду”.

Легко обрушитися з критикою на Нетаньягу і дорікати йому в тому, що Трамп укладає угоди за його спиною. Але Трамп робить саме те, що Нетаньягу зараз необхідно: він може досягти угоди про звільнення заручників, завершити затяжну війну, яка підриває його популярність, задовольнити сім’ї викрадених і одночасно зберегти коаліцію. Все це — під прикриттям звинувачень на адресу американців, ніби вони нав’язали небажаний компроміс. Адже коли Трамп щось вирішує — йому потрібно підкорятися, інакше в одну мить можна перетворитися на Зеленського.

Нетаньягу спихне провину на Трампа, представить себе жертвою геополітичних сил, а не тим, хто сам затягнув війну, тому що це його влаштовувало. Ультраортодокси отримають перепочинок від тиску з питання призову, а радикальні депутати зможуть гучно виступати проти “нав’язаної” угоди, не розвалюючи при цьому уряд.

Особливі відносини між Трампом і Нетаньягу — ключ до розуміння цієї подвійної гри. Навіть коли вони розходяться в думках, вони доповнюють один одного. Обидва — майстри політичної комунікації, які протягом багатьох років уміло використовують один одного у власних цілях. Трамп отримує важливе зовнішньополітичне досягнення — завершення війни на Близькому Сході, яке доповнить його список дипломатичних успіхів в Ємені, Пакистані і, можливо, в Україні. А Нетаньягу отримує найцінніший подарунок: нехай і не чек на 400 мільйонів доларів, але політичний вихід із глухого кута, покритий золотом.

Американці з розумом використовують момент звільнення Ідана Александера, щоб просунути свій план, а Ізраїль грає роль підозрілого противника, який зрештою поступається тиску. Адже в політичному театрі найгучніші суперечки часто — це ті, що заздалегідь узгоджені в кулуарах. Так “план Віткоффа” перетворюється на кодове слово угоди, про яку всі знають, що вона зрештою буде досягнута. А “безпрецедентний американський тиск” може виявитися рятувальним колом, що забезпечує політичне виживання Нетаньягу до виборів 2026 року.

Нетаньягу, можливо, вірить у “повну перемогу”, говорить про неї, а деякі навіть носять це гасло у себе на голові.

Але й він розуміє: єдиний переможець у цій історії — Дональд Трамп. Саме він запише собі в актив історичну мирну угоду на Близькому Сході і, можливо, навіть підніме над головою Нобелівську премію миру. А Бібі задовольняється бонусом політичного виживання — втішним призом, який він з радістю обіймає обома руками.

Автор: Ліат Рон

Джерело: Walla

[Lis1980]

Какая-то просто ода гению Трампа.. я сбился со счета, сколько в тексте звучало "Трамп - мастер кунг-фу ..."

Израильские поклонники Трампа подъехали?? ;)

[Warisdeath]

Израильские поклонники Трампа подъехали?? ;)

Ага))

[Warisdeath]

Знову про Трампа, але зараз поки так

Президент США Дональд Трамп у середу заявив, що його поїздка до країн Перської затоки не означає, що Ізраїль залишився осторонь. За його словами, хороші відносини США з цими державами йдуть на користь і самому Ізраїлю.

«Це добре для Ізраїлю, — сказав Трамп журналістам на борту президентського літака. — Відносини, які мені вдалося вибудувати з цими країнами… Я вважаю, що це дуже добре для Ізраїлю», — пише Reuters.

Трамп також заявив, що без участі США жоден із заручників не вижив би, і що саме його адміністрація заслуговує «можливо, найвищої похвали» за їхнє звільнення.

«Послухайте, його б зараз не було з нами, — сказав він про нещодавно звільненого заручника Ідана Александра. — Якби не ми — його, швидше за все, вже не було б серед живих. Напевно, ніхто із заручників не залишився б живим».

[Lis1980]

Прошла весна, приходит лето - спасибо Партии за это!!

[Lis1980]

Охуеть!!

США пригрозили Израилю лишить его военной и экономической помощи, если тот не остановит войну в секторе Газа.

[Warisdeath]

Слідом за «Флотилією свободи» в Газу вирушила «Колона стійкості»

Сотні пропалестинських активістів вирушили з Тунісу автобусами до сектору Газа. Організатори заявляють, що в Лівії та Єгипті до них приєднаються багато охочих «прорвати блокаду Гази».

Організатори акції, переважно жителі Тунісу, назвали свою колону «Сумуд», що в перекладі з арабської означає «стійкість». Вони зазначили, що колона не везе гуманітарну допомогу в Газу, їхня мета — здійснити «символічний акт» — прорвати блокаду території, яку Організація Об’єднаних Націй називає «найголоднішим місцем на Землі». «Колона стійкості» планує прибути до КПП «Рафіах» з єгипетського боку наприкінці тижня, повідомив один з учасників подорожі телеканалу France 24.

Колона з дев’яти автобусів планує дістатися півдня сектору Газа вздовж узбережжя Середземного моря: з Тунісу через Лівію та Єгипет. «Єгипет поки що не дав нам дозволу на перетин кордону, але подивимось, що буде, коли ми туди прибудемо», — сказала координаторка акції. Серед учасників подорожі також є активісти з Алжиру, Марокко, Мавританії та Лівії.

[Warisdeath]

[Warisdeath]

Публікація агентства Reuters свідчить про те, що ХАМАС перебуває в глибокій кризі. Більшість його командирів знищено, а бойовики, що залишилися, — все молодші, недосвідченіші й діють без централізованого керівництва. Їм дані лише розмиті вказівки — «триматися якомога довше».

Ізраїль свідомо посилює опозицію цілими кланами, такими як міліція Абу Шабаба в Рафіасі, щоб підірвати владу ХАМАСу. За повідомленнями, ХАМАС намагався ліквідувати лідера цієї міліції, але не зміг дістатися до нього, оскільки він перебуває в зоні, яку контролює ЦАХАЛ. Деякі джерела повідомляють, що він поранений.

Гуманітарна криза, втома населення Гази та розпад командної структури чинять потужний тиск на ХАМАС. Групуванню потрібне припинення вогню, щоб відновити контроль і придушити внутрішні осередки спротиву.

Ізраїльські джерела стверджують, що під час війни було знищено понад 20 000 бойовиків ХАМАСу та сотні кілометрів тунелів. Наразі, за даними сил безпеки, угруповання вербує молодь віком 18–20 років, здебільшого бездомну або таку, що втратила родичів.

Попри ослаблення, ХАМАС зберігає здатність до обмежених атак із засідки та мінування доріг. Проте, як зазначають аналітики, внутрішні загрози для ХАМАСу можуть виявитися небезпечнішими за зовнішні. Підтримка Ірану, яка була ключовою впродовж десятиліть, фактично припинилася. Крім того, було ліквідовано іранського зв’язкового ХАМАСу — Саїда Ізаді.

На цьому тлі США та Ізраїль намагаються використати досягнуті успіхи для завершення війни в Газі, повернення заручників та розширення «Авраамових угод».

[Warisdeath]

ЦАХАЛ підтвердив ліквідацію одного з засновників військового крила ХАМАСу



У ході спільної операції Армія оборони Ізраїлю та ШАБАК ліквідували в п’ятницю в районі Сабра у місті Газа терориста Хакама Мухаммада Ісу аль-Ісу — одного з найвищих керівників військового крила терористичної організації ХАМАС, який вважався одним із її засновників. Нині він обіймав посаду начальника штабу бойової підтримки, повідомляє пресслужба ЦАХАЛу.

У минулому Іса очолював створення сил ХАМАСу в секторі Газа, був одним із засновників військового крила, керував навчальним штабом і входив до складу Генеральної військової ради ХАМАСу. Також він відіграв ключову роль у плануванні та здійсненні кривавого нападу 7 жовтня.

Під час війни, і навіть останніми днями, Іса продовжував керувати штабом бойової підтримки, займався розробкою планів атак з повітря та моря проти цивільного населення Ізраїлю та сил ЦАХАЛу, що діють у секторі Газа. Паралельно він працював над відновленням зруйнованих під час бойових дій структур терористичної організації ХАМАС.

Іса аль-Іса був одним з останніх високопоставлених діячів ХАМАСу, які обіймали керівні посади ще до 7 жовтня та залишалися в секторі Газа.

[Warisdeath]

Сьогодні, 29 червня, президент США Дональд Трамп знову заявив про намір розширити «Авраамові угоди». Джерела в Дамаску підтверджують, що між Сирією та Ізраїлем справді ведуться переговори.

Однак до мирної угоди ще далеко, йдеться в матеріалі 12-го каналу Ізраїльського телебачення.

Останніми тижнями Сирію називають серед арабських країн, які можуть врегулювати відносини з Ізраїлем. Водночас, схоже, режим Аль-Джолані висуває низку умов для нормалізації, головна з яких — припинення ізраїльських ударів по сирійській території.

Сьогодні ввечері в інтерв’ю телеканалу Fox News Трампа запитали, чи приєднається Сирія до Авраамових угод. «Я не знаю», — відповів він. — «Я зняв із них санкції, щоб надати таку можливість».

Джерела в Дамаску, наближені до уряду, повідомили сьогодні газеті Asharq Al-Awsat, що переговори з Ізраїлем справді ведуться, але в непрямому форматі — через посередників.

При цьому вони пояснили, що Сирія вимагає припинення ізраїльських ударів і вторгнень на свою територію, а також повернення до угоди про розмежування від 1974 року. Ізраїль же наполягає на створенні буферної зони.

За словами дамаських джерел, найімовірніше, Ізраїль і Сирія досягнуть нової угоди у сфері безпеки — і це вже прокладе шлях до всеосяжної мирної угоди в майбутньому.

Втім, джерела виключають можливість підписання постійного мирного договору найближчим часом.

Однак вони не виключають, що тимчасова угода може стати основою для майбутнього сталого миру або навіть приєднання Сирії до Авраамових угод.

Джерела підкреслюють, що Дамаск покладає великі надії на посередництво арабських країн у досягненні домовленості, яка б зберегла сирійський суверенітет.

У Сирії сподіваються, що «США та Захід чинитимуть тиск на Ізраїль», щоб змусити його припинити удари по сирійській території.

Втім, джерела в Дамаску наголошують: «Сирія не готова до сталого миру в нинішніх умовах. Те рішення, якого вона прагне — це оновлена угода з безпеки або повернення до домовленостей 1974 року».

За їх словами, сирійське суспільство досі не готове до миру з Ізраїлем, але тепер це несприйняття менш різке — на тлі глибоких внутрішніх проблем і присутності радикальних рухів та збройних угруповань поза межами контролю сирійського уряду.

Обізнане сирійське джерело повідомило 12-му каналу ІТВ: «Переговори між Сирією та Ізраїлем просуваються не лише у сфері безпеки, а й на військовому та політичному рівнях. Трамп хоче укладання мирних угод і вбачає в цьому можливість величезного економічного розвитку та вигоди — зокрема для США».

«Коли Ізраїль прагне миру з тією чи іншою країною, він прагне нормалізації з лідером, який має реальний вплив і здатен контролювати ситуацію всередині країни. Асад раніше не мав легітимності з боку сирійського народу, але нині ситуація інша», — додав він.

«Ізраїль стоїть на роздоріжжі — або рухатися до нормалізації з Сирією та розширення Авраамових угод, або вступити в новий конфлікт. Після того як Ізраїль ослабив Іран, у нього є інтерес реалізувати цю можливість — замість того, щоб штовхати Сирію назад у бік союзу з Іраном», — вважає сирійське джерело.