Справжня історія «Анни Київської»: ДБР порушило справу щодо формування 155-ї бригади
Державне бюро розслідувань порушило у грудні кримінальну справу щодо обставин формування 155-ї механізованої бригади «Анна Київська», яка вступила у бій під Покровськом. Справа на контролі Верховного головнокомандувача В. Зеленського, міністра оборони Р. Умерова та головнокомандувача ЗСУ О. Сирського. Один з відповідальних за формування бригади керівників помер від сердцевого нападу, а комбриг звільнений одразу після вступу бригади у бій. До того, як бригада зробила перший постріл, її самовільно залишило 1700 військовослужбовців. Слідчим ДБР поставили завдання знайти винних, і я провів розслідування, здобув значну кількість свідчень та матеріалів, щоб показати суспільствe, до чого призводить формування з нуля нових бригад 140-х, 150-х та вже навіть 160-х без наявності командних кадрів, технічних фахівців, озброєння, дронів. Це дійсно злочин, але злочин не солдат та офіцерів – а злочин керівників Ставки Верховного головнокомандувача, Міноборони та Генштабу, які продовжують розтрачати життя та державні кошти на нові проекти, замість посилення досвідчених та боєздатних бригад. І намагаються зняти з себе відповідальність, переклавши її руками ДБР на поставлених у безвихідне становище офіцерів, яким доводиться відповідати за погано організований вищим керівництвом політичний проект.
1. Кримінальна справа
Приводом для порушення справи ДБР стали події у Франції, куди направили на підготовку 155-ту бригаду «Анна Київська». Проект має найвищий політичний приорітет, оскільки Верховний головнокомандувач В.Зеленський придумав для наших союзників по НАТО план формування 14 нових бригад, для яких Україна має знайти людей, а партнери – озброєння. За розрахунками МО та ГШ, вартість проекту однієї такої нової бригади визначена близько 900 мільйонів євро, це мали бути не живі гроші, 80% вартості мало скласти важке озброєння у вигляді танків, бронетехніки та артилерії, яке союзники мали поставити зі своїх запасів озброєння або виробити нове. Першим таким проектом нової комплектної бригади стала саме 155-та омбр, і заявив про бригаду сам президент Макрон: . Франція повністю виконала усі зобов’язання по озброєнню та підготовці бригади, які вимагала українці. Але на етапі підготовки з нової бригади у Франції втекло понад 50 військовослужбовців. Це викликало питання у керівництва Франції щодо серйозності ставлення українців до реалізації такого дороговартісного проекту. Такий підхід серйозно дискредитує увесь задум Зеленського, і тому почався скандал, тема була піднята на Ставці, і ДБР порушило кримінальну справу. Основне питання, яке надіслало ДБР 10 грудня до командування сухопутних військ – чи містили розпорядження ГШ ЗСУ та КСВ будь-які застереження щодо мобілізованих військовослужбовців, які не можуть бути рекомендованими в якості кандидатів для проходження навчання на території Франції? ДБР хоче відповісти на одне основне для Зеленського питання - хто має відповісти за втечу солдат у Франції? Але слідство не бачить, що насправді події у Франції не могли не відбутись, бо цей хаос був визначений заздалегідь.
2. Етап перший: Люди
155-та бригада почала формуватись у березні 2024-го року. Її командиром був призначений досвідчений командир – Дмитро Рюмшин, це виглядало обнадійливо. За формування та комплектування бригади відповідало Оперативне командування «Захід», командувач генерал Шведюк, начальник штабу полковник Селецький, та командувач сухопутних військ – генерал Павлюк.
Але з самого початку виявилось, що у ОК «Захід» нема ні командних кадрів, ні солдат, ні озброєння ні ресурсів для створення нового з’єднання. Формування 155-ї бригади з перших днів було суцільним організаційним хаосом буквально в усіх компонентах, і служба вимагала великих зусиль для тих, хто намагався служити чесно, і до великих втрат через самовільне залишення частини з самого початку формування.
Ось графік комплектування 155-ї бригади, чисельність особового складу до моменту виходу на фронт на кожен місяць, а у дужках – чисельність СЗЧ у цей місяць:
ОС (СЗЧ)
Березень 46 (3)
Квітень 123 (6)
Травень 217 (31)
Червень 1978 (185)
Липень 3882 (310)
Серпень 2748 (217)
Вересень 3253 (187)
Жовтень 3211 (339)
Листопад 5832 (448).
155-та бригада виїхала на навчання у Францію у жовтні, на той момент у бригаді вже було 935 СЗЧ! Тобто командування ОК «Захід» та командування сухопутних військ, ті, хто посилав бригаду, не могли не розуміти усі скандальні наслідки, не могли не розуміти, що СЗЧ буде і у Франції.
Фактично, комплектування бригади почалось у червні, але пройти повноцінну підготовку вони не встигли, оскільки одразу липні та серпні з 155-ї бригади забрали понад 2550 військовослужбовців на поповнення інших частин! Тобто забрали з бригади майже усіх цілком придатних, яких комбриг та комбати тільки-но розставляли на посади, фактично обнулили усі попередні чотири місяці роботи, у березні-червні, тобто цей склад бригади організувався у серпні по новій, і тоді… видали наказ готуватись усім хто залишився до поїздки у Францію у кінці вересня.
В результаті у Францію було направлено у складі 155-ї бригади 1924 військовослужбовця, з них досвід військової понад рік був лише у 51, досвід до року – у 459 військовослужбовців, а більшість, 1414, були тільки зараховані на службу і служили менше 2 місяців, у тому числі близько 150 тільки що набраних без всякого відбору людей були направлені до Франції навіть без проходження БЗВП. Саме серед них у Франції була найбільша кількість втікачів, всього у Франції втекли біля 50 військових бригади.
Тобто у Францію командування сухопутних військ та ОК «Захід» послали не організовану та керовану військову частину, яка може багато чому навчитись, а натовп людей у військовій формі, приблизно 30% від штату, які мали під час поїздки займатись організацією та знайомством між собою та з командирами!
Поки усе командування бригади знаходилось на навчанні у Франції, без присутності командирів бригади та батальйонів проводилось зарахування тисяч нових людей, в результаті у жовтні та листопаді на території України одразу після зарахування до складу з бригади втекло понад 700 людей. Які пішли в СЗЧ жодного разу не побачив своїх командирів.
Ти не менше, більша частина військовослужбовців, яких направили у Францію не втекли, а готувались. Не втекли і понад 4000 набраних без відбору з ТЦК людей, які зайшли на поповнення бригади у вересні-листопаді, які за відсутності командування бригади та пункту дислокації, жили на території навчального центру ОК «Захід» та якось готувались тими інструкторами, яких туди направило ОК.
З 15 листопада рядовий склад бригади почали повертати в Україну, а штаб бригади залишився за планом підготовки для завершення штабних занять, за які французські інструктори поставили найвищі бали. Штаб бригади прибув до України 30 листопада, але познайомитися зі своїми новими 4 тисячами підлеглих, які чекали у навчальному центрі, і провести заплановані додаткові навчання з тими, хто повернувся і не встиг отримати усіх необхідних знань, комбриг Рюмишн не встиг. За відсутності штабу бригади та комбатів, командування ОК «Захід» та КСВ почали перекидати ненавчених та не злагоджених людей у район Покровську.
Одразу після прибуття комбрига Рюмшина з Франції до Покровська, під час розгортання бригади, 4 грудня туди завітала комісія КСВ, яка швидко написала висновок, що у втечі 50 військовослужбовців бригади у Франції винуватим є командир бригади, який ніби-то не приділяв часу спілкуванню з особовим складом, і тому морально-психологічний стан у людей був ніби-то низький. За кілька днів комбриг Рюмшин, який тільки-но встиг створити у цьому хаосі якусь мінімальну керованість і намагався врятувати ситуацію, був відсторонений від посади, також було відсторонено кілька офіцерів штабу, один з комбатів, і призначені нові командири, які взагалі не мали ніякого розуміння щодо стану справ у бригаді, і взагалі нікого у ній не знали. В результаті хаос в управлінні тільки посилився, керованість стала ще гіршою, і за перший тиждень грудня ще до вступу у бій у бригаді сталось ще 198 СЗЧ, а виконання бойових завдань було вкрай ускладнено, що призвело до значних втрат людей через погану керованість та навченість.
3. Організація та підготовка
«Людей давали тільки щоб нагнати процентовку заповнення штату, суто формально, людей забрали яких спочатку готували, потім нагнали нових, але не дали готувати на конкретних посадах, не дали часу організувати підготовку відповідно до спеціальності» - сказав у коментарі один з офіцерів бригади.
95% командирів бригади не воювали, і самі вимагали тривалої підготовки та відбору, перед тим як довіряти їм командування. 100% технічних фахівців бригади треба було готувати з нуля, на дрони, на техніку, на управління, і часу зліпити з них таких фахівців не дали.
Другою проблемою була постійна зміна штатів, яка взагалі не дозволяла закріпити та навчати людей на посадах.
За 9 місяців у 155-й бригаді фактично змінилось 7 штатів:
- Штат піхотної бригади з 6-х стрілецьких батальйонів від березня 2024-го;
- Штат піхотної бригади від серпня 2024-го, після того як з бригади забрали більшу частину особового складу для поповнення інших частин;
- Штат механізованої бригади з 3-х механізованих та 3-х стрілецьких батальйонів, батальйону БПАК, танкового батальйону, дивізіону САУ «Цезарь», роти РЕБ від серпня;
- Штат бригади, який відправився на навчання у Францію – усі, хто був наявний на той момент були переміщені на інші посади через нестачу людей, так, фахівці роти РЕБ та БПАК були направлені на посади у піхоту, щоб закрити некомплект, і не навчались по спеціальностях від вересня;
- Штат бригади після повернення до Франції – через поповнення бригади 4 тисячами людей, треба було їх влити в усі підрозділи та надати їм фазову підготовку, для цього довелось знову робити переміщення між тими, хто вже служив, повернути на інші посади частину тих, хто навчався не по спеціальності, і направити кілька сот тільки набраних людей до навчальних центрів від листопада;
- Штат бригади, який був без командування бригади направлений на фронт з тих, хто був у навчальному центрі ОК «Захід» у кінці листопада;
- Штат бригади, який Рюмшин після повернення з Франції почав вже під Покровськом складати з наявних людей, для виконання бойових завдань у грудні.
Оскільки штаб бригади був у Франції, якість підготовки більшості особового складу, які знаходились у навчальному центру ОК «Захід» була низькою. Погано організований та не керований колектив неможливо якісно навчати. Про це говорить кілька інструкторів 10-ї гірсько-штурмової бригади, яких ОК «Захід» залучив до бойової підготовки.
Крім того, якість підготовки по багатьох спеціальностях, в першу чергу, оператор БПЛА, виявилась дуже низькою. Фактично, усі люди, призначені на посади технічних фахівців, не були готові до негайного виконання обов’язків, і потребували додаткового відбору та стажування у бойових частинах, щоб набути реальної боєздатності. Таку підготовку бригада отримала можливість робити тільки після введення у бій.
4. Озброєння
Штатом бригади передбачено озброєння понад 150 дронів, у тому числі 137 – Мавік-3. Цифра незначна, враховуючи, що штат передбачав 6 взводів БПЛА у кожного механізованому та стрілецькому батальйонах, та батальйон БПЛА у складі трьох рот. Але ЖОДНОГО дрону для виконання бойових завдань бригада від держави не отримала. А купляти зі своїх коштів дрони, обладнання, машини зі своїх тилових зарплат бійці не змогли. Таким чином, повністю укомплектована піхотою, артилерією та бронетехнікою бригада не мала дронів – основних засобів розвідки та управління у сучасній війні, що робило її фактично умовно придатною для ведення бойових дій. За допомогою волонтерів, у тому числі мого фонду, бригада після прибуття на фронт змогла розгорнути не більше 5-6 стрімів одночасно, основною проблемою є відсутність навчених операторів. 17 мільйонів гривень для закупівлі партії дронів бригада отримала від Міноборони через 10 днів після вступу у бій.
Також повністю були відсутні засоби РЕБ, не було часу обладнати усі бойові машини надійними решітками, не було самих решіток. Усе це прохали у волонтерів, жодних заявок на дрони та РЕБ Міноборони не виконало. В результаті новенькі танки «Леопард-2А4» та бронемашини VAB зазнали втрат при перших же спробах застосувати їх на фронті від ворожих дронів. Бронемашини VAB та танки AMX-10 кордону навіть не обслуговані, через це багато технічних проблем.
Дивізіон новітніх 155 мм САУ «Цезар», уся інша бригадна артилерія та мінометники не встигли пройти повноцінний курс стрільб, та вчаться стріляти вже під час виконання бойових завдань. Усі 120 мм мінометні міни виробництва підприємства Мінстратегпрому, які видали бригаді, виявились бракованими. 4 грудня при проведені випробувальних стрільб з 10 мін не вибухнула жодна. Міномети не могли надати вогневу підтримку, навчити мінометників не було чим.
5. Висновки
Більшість воїнів 155-ї механізованої бригади на фронті намагаються чесно виконувати свої обов’язки. Але у результаті такого злочинного ставлення до життів воїнів, 155-та бригада з перших днів несе значні втрати. Там є комбати, які ходять на штурм, тому що більше нема кому, там є солдати, які до останнього б’ються за кожну позицію, і з перших днів роблять справжні подвиги. Люди навчаються бути військовою частиною ціною втрат. І значна частина тих, хто не встиг відчути єдність з колективом продовжує тікати у СЗЧ.
Поруч з 155-ю стоять досвідчені підрозділи – 1-й ОШБ «Да Вінчі», 25-та повітряно-десантна бригада, 68-ма єгерська бригада, у яких є гострий некомплект людей у піхоті, вони не можуть тримати через це широку полосу, але є досвідчені підрозділи БПЛА, штаби, командні кадри, які можуть швидко готувати та робити боєздатними мобілізованих людей. Але досвідченим та боєздатним бригадам не дали людей, їм не дають стабілізувати фронт. Тому що людей дають у політичні проекти, такі саме як 155-ї бригади, є й інші знов сформовані у 2024-му році бригади – ті самі 14, про які казав президент Зеленський. 155-ю бригадою «Анна Київська» вище політичне та військове керівництво країни фактично погралось, навіть не намагаючись системно підготувати та навчити бригаду, та не надавши часу командирам бригади створити самим боєздатний колектив.
Військовослужбовці бригади стали заручниками піар-проекту Зеленського, який влада не доклала жодних зусиль щоб його насправді компетентно реалізувати.
Окремо варто сказати про військове командування, яке зараз намагається заховати правду і використати справу ДБР для зняття з себе відповідальності.
При направленні на фронт ОК «Захід» та КСВ на початку виставили оцінку «незадовільно» у Акті оцінки спроможностей бригади. Але хтось надавив зверху і генерали усе підписали, і випхали на фронт взагалі небоєздатну бригаду, намалювали їй «задовільно». Полковник Галимський з ОК "Захід" без узгодження з команудванням бригади гнав людей на фронт у максимальному хаосі, не даючи зібрати речі, без зброї, чим сильно заплутував нормальну організацію процесу відправки частини.
Намагання командування ОК «Захід» та командування сухопутних військ відзвітувати перед керівництвом ЗСУ, МО та Ставкою сфальсифікувати реальні причини кадрових проблем, призвело не до покращення, а до погіршення ситуації. Головнокомандувач ЗСУ О.Сирський після зняття комбрига вирішив посилити боєздатність 155-ї бригади посиланням у Покровськ комісії у складі командувача ОК «Захід» Шведюка та начштаба ОК Селецького, які відповідали за її підготовку. Все на нервах, на криках, бо така ціна хаосу, який наша влада сама і створює.
30 грудня полковник Селецький помер від сердцевого нападу під час виконання службових обов’язків. Він переживав за справу, і тому, якщо ми хочемо зберегти життя людей, та розслідувати справу 155-ї, щоб таке більше не повторювалось, питати треба не з загиблих, звільнених та не з померлого. А з тих живих та бадьорих, які дали такі накази та висували такі неадекватні вимоги:
Президент Зеленський, який дав нереальні обіцянки Макрону;
Міністр оборони Умеров, якому байдуже, як готуються та оснащуються бойові бригади;
Головнокомандувач ЗСУ Сирський, який ставить завдання у ручному режимі, але не здатен організувати плановий процес підготовки та застосування резервів;
Командування сухопутних військ – Павлюк, та командувач ОК «Захід» - Шведюк;
Міністр стратегічної промисловості Сметанін, який продовжує безсоромно та безкарно постачати на фронт браковані міни, і освоювати бюджетні кошти на крові українських воїнів, яких Сметанін позбавляє боєприпасів.
А також багатьох керівників ОК та КСВ, які все це знають, бачать, але підписують папірці, які від них вимагають, закриваючи очі, що потім за ці фейкові звіти та акти спроможностей будуть платити кров’ю солдати, патрітичні та вмотивовані громадяни, кращі з кращих, які бачать цей безлад, але роблять усе можливе, йдуть у бій, кладуть життя у бою.
В результаті витратили людей, гроші а час на формування бригади, яку фактично через низьку боєздатність застосувати як бригаду неможливо. 155-та воює як придана окремими частинами до інших підрозділів, тобто фактично це застосування окремими маршевими . Військове командування тільки на фронті припинило грати у цей цирк, і почало оцінювати реальну боєздатність. Навіщо ж формували, якщо не можете застосувати за призначенням? Для свого піару та рапортів? Для зустрічі з Макроном?
А чи варто це, панове Зеленський, Умеров та Сирський, життя десятків людей, які віддають життя під Покровськом у складі 155-ї, через елементарний безлад та погану підготовку, які передусім стались з ваших помилок у постановці завдань, плануванні та організації?
Чи будете ви давати покази слідчим ДБР, як ви довели 155-ту бригаду до такого стану, як ви витратили величезні кошти наших союзників та українських громадян, як замість посилення фронту ви тільки зриваєте організацію та підготовку резервів?
Сподіваюсь, прийде час, і саме ви, справжні відповідальні за цю справу, будете першими відповідати перед законом.
Звертаюсь до громадянського суспільства – будь-ласка, допоможіть у розповсюдженні цієї історії, щоб змусити владу заборонити формування нових нічим не забезпечених бригад, припинити шкідливі піар-проекти влади в армії, і спрямувати усі наші ресурси на поповнення боєздатних та досвідчених бригад та батальйонів.
А як воюють воїни 155-і у таких умовах - подивіться інтервʼю комбата:
155-й бригаді потрібна максимальна допомога для збереження людей.
Від себе
Я аж ніяк не прихильник Зеленського.
Але при чому тут він?
Він порішав своє - французи погодилися озброїти і тренувати бригаду.
Умеров - теж роль сто двадцята. Умеров - цивільна людина що ні бельмеса в армії. Его справа - головний каптьор.
Проект завалив генштаб не зумівши - відділити людей , згуртувати їх, проводити послідовно комплектування, навчання, забезпечення. Це справа когось із замів та командування сухопутних сил. Сирський винен тільки тим що не призначив відповідальних за проект і не контролював.
І тут питання - а такі є/були в нього? Чи є в нас генерали (з своїми замами і штатом) які були здатні послідовно проводити проект чи наш генштаб більшою частиною генералітету професійно некомпетентний а ті окремі генерали що відповідають рівню ГШ - «працюють» пожежниками на фронті - що сиплеться і їм відповідно не до формування нових підрозділів?
Пдри 
