Поява одягу сягає найдавніших часів людського суспільства. Одяг має дуже давню Історію, він поступово удосконалювався, ускладнювався І ставав дедалі різноманітнішим. Проте всі типи одягу, безперечно, виникли від двох основних найпримітивніших прототипів:
*плечевого одягу - у вигляді накинутої на плечі шкури
*поясного одягу - шкури, пов’язаної навколо бедра.
Перший породив величезну різноманітність форм: плащі, сорочки, каптани, піджаки тощо.
З другого розвинулися форми одягу притримувані на бедрах: фартухи, спідниці, штани та ін.
Археологічні розкопки показують, що одяг з’явився на самих ранніх етапах розвитку людського суспільства. Людина в епоху полеоліту 40-25 т. років тому вже вміла користуючись костяними іглами зшивати, сплітати, та зв’язувати різні натуральні матеріали - листки, солому, тростник, шкури для тварин для надання їм бажаної форми.
В якості головних уборів також використані природні матеріали: видовбаний гарбуз, шкарлупа кокосового горіха, або страусячі яйця, панцир черепахи.
Захищаючи тіло людини від холоду та спеки, атмосферних опадів та вітру одяг виконує практичну функцію, прикрашає його еститечну функцію.
Важко сказати, яка з функцій одягу більш древніша. Мандрівники вивчаючи побут племен первіснообщинного суспільства відмічали., що не дивлячись на холод, дощі та сніг аборигени Вогненної Землі ходили майже голі, а східні африканські племена близько екватора на час свят одягали довгі шуби з козячих шкір.
Стародавні фрески, які відносяться до 4 тисячоріччя до н.е. показують, що одяг носили лише люди знатних станів, а інші ходили оголені.
Одяг виник спочатку як засіб прикрашення та становної різниці людини, історики, археологи, мистецтвознавці запевняють також, що із зміною клімату та образу життя людини значно посилюється захисна практична функція одягу.
Прямими передвісниками одягу е татуїровка, окраска тіла та нанесення на нього магічних знаків, якими людина старалась захистити себе від злих духів, та незрозумілих сил природи.
Згодом узори татуїровки переносились на тканину. Наприклад різнокольоровий клітчатий узор татуїровки стародавніх кельтів залишився національним узором шотландської тканини.
Велику роль в данині грали прикраси, які разом з татуїровками зачіскою та головним убором нерідко складали весь костюм людини первісного суспільства.
У нашій щоденній розмовній мові під словом "одяг" ми розуміємо звичайно лише прикритті для торса І верхніх частин кінцівок рук або ніг якими е плаття, жакети, сорочки, штани, спідниці тощо. Для прикриття голови ми вживаємо вислів, "головний убор" для прикриттю нижніх частин ніг "взуття" і "панчохи".
Проте в широкому значенні "одягом" слід називати всі види прикриття, що укріплюється на тілі або одягаються і служать захистом від зовнішніх дій навколишнього середовища, незалежно від того, яку частину тіла вони прикривають. Все, що ми носимо на собі з цією захисною метою, є одягом у широкому розумінні цього слова, Отже, до одягу належать:
-натільний одяг, або власне одяг, що прикриває торс і верхні частини кінцівок;
-головні убори хустки, чепці, капелюшки, шапки, капюшон;
-взуття, в тому числі й прикриття для гомілки панчохи, гетри;
-рукавички, муфти.
Не знал о таком музее.
