FORUMMG.info

Когда умирают наши герои,
Наша любовь сохраняет им жизнь.
Мы хотим прославлять наших героев,
И танцуя, скорбеть о них.

Эти места
Больше никогда не будут заняты,
Но всё же эти места
Никогда не останутся пустыми.
Узрите свободу, крик "аллилуйя"!
Вы даровали, мы принимали.
Черный пепел накрывает землю героев,
Лиловый дождь льется с небес.

Когда умирают наши герои
Становится невыносимо тихо.
Эти гимны остаются нашими любимыми песнями,
И наши герои живут дальше.

Нам остались заслуги вашей жизни,
Нам остался ваш свет,
Мы остались с вашим безумием.
Ваша любовь, ваша самоотверженность как зеркальное отражение.
Нам остались заслуги вашей жизни,
Нам остался ваш свет,
Мы остались с вашим безумием,
Ваша любовь, ваша самоотверженность как зеркальное отражение.

Когда умирают наши герои,
Мы храним их жизнь внутри нас.

Прогноз погоди від Кращого Святкового Гурту України: насуваються «Циклони» та опади у вигляді продуктів життєдіяльності деяких політиків. Тож голосуйте, щоб встановилася добра погода!

Циклони – це гротескна форма того, що відбувається у нашій країні напередодні виборів, - говорить лідер гурту ТІК, громадський діяч Віктор Бронюк. – Всі персонажі, звичайно, вигадані. Якщо ви бодай раз не посміхнетесь протягом нашого відео «Циклони», обіцяю вам повернути долар по вісім. А якщо серйозно, ставтеся до виборів як не до розваги, а як до відповідальної місії. Бо зараз від кожного з нас залежить асенізація політичних процесів у нашій країні та добра погода!

Писав би великі вірші, які вправили б нам мізки, і витрусили звідти сміття? - Так!
Знайшов би слова, які допомогли б багатьом впоратися з сумнівами? -
Так.
Виступав б на форумах, брав участь у телешоу, говорив би промови на мітингах, створив би нову партію, пішов би в Президенти? -
Да хрін там!

Він був би серед нас.
Воював. Весело і розумно бив ворога. Чистив зброю. Розповідав захоплюючі історії хлопцям. Ковтаючи піт і весело лаючись - рив землю, або черпав з окопів воду навесні. Їздив би, іноді, по справах в тилову зону, брав би наші картки і список - привозив би кави, цигарки і насіння.

А в проміжках - писав великі, пронизливі вірші. Знаходив потрібні всім слова. І малював картини - олівцем, на зворотному боці зіпсованого рапорту формату А4.

Він був би серед нас.
І для всіх.
Тому, що він живий і різний - навіть коли його немає. Тому, що він любив Україну по-справжньому, а не словами.
Тому, що він наш вічний побратим - "позивний Кобзар".
А не та похмура ікона, яку з нього намагалися зробити.