8 ноябрь 2020 г. ·
Ахто Леві - не найвідоміший письменник, попри те, що його біографія лягла в основу його книг.
Він народився на острові Сааремаа в Естонії. В 14 його мобілізували в "помічники СС" для обслуговування аеродрому. Згодом він служив в Німеччині. Після розгрому нацистів, потрапив у фільтраційні табори НКВД, але втік звідти і став "карманніком".
Згодом загримів в сибірські табори. Там дізнався, що його батька убили енкаведисти і здійснив втечу з табору. Діставшись в Естонії, вступив в ряди "лісових братів", брав участь в диверсійних рейдах в помсту про батька. По ходу служби дізнався, що його батька убили не енкаведисти, а власне "лісові брати". Убив командира загону і ще кількох "шишок" з "лісових братів" і здався радянські владі.
Сидів в багатьох тюрмах і таборах, брав участь в "сучих войнах", коли кримінальники переділяли владу в таборах, став врешті-решт крепким кримінальником і шанованою там людиною. Вийшов на волю в 1960-тих. Працював в геологічних експедиціях в Карпатах, згодом на риболовецькому флоті на Тихому океані.
Після розмов з друзями, погодився описати своє життя. Так з`явився роман "Записки серого волка", пізніше Леві напише ше кілька романів про своє життя і досвід: "Мор", "Бежать от тени своей", "Улыбка фортуны", "Посредине пути" та збірник повістей про дитинство "Такой смешной Король!". "Записки серого волка" навіть екранізували в СРСР, правда з купюрами, фільм називався "Возвращение к жизни".
Цю книжечку випадково викупив на Віолітті за смішних 50 гривень.
