Королівський об'єднаний інститут оборонних досліджень випустив новий звіт з безпеки атомних електростанцій у безпеці атомних електростанцій в Україні. Головне зі звіту:
РФ із самого початку планувала захоплення ядерних об'єктів в Україні, виділивши для цього спеціальні загони. Проте рівень їхньої підготовки залишався недостатнім для такого завдання, що видно за планами використовувати взятий у заручники український персонал для підтримки роботи станцій, а також викопування оборонних споруд у радіоактивному ґрунті біля ЧАЕС. При цьому росіяни свідомо планували використовувати ЧАЕС як захист своїх офіцерів під час наступу на Київ. На противагу цьому, українське керівництво оцінювало саботаж та гібридні операції з дестабілізації громадського порядку як головні загрози безпеці електростанцій. Відповідно до цього, бійці Національної гвардії, які охороняли об'єкти, були підготовлені до контртерористичних операцій, але не до відображення повномасштабного військового штурму. Не останню роль у лобіюванні подібних оцінок відіграли відсторонений голова "Енергоатому" Андрій Деркач та офіцери-зрадники з СБУ, зокрема бригадний генерал Андрій Наумов, які співпрацювали з ФСБ і впливали на стратегію охорони електростанцій.Аварія, подібна до Чорнобильської, теоретично можлива в Українських умовах, проте на практиці вкрай малоймовірна. У тому числі порівняно малу небезпеку безпосередньо реакторам становлять артилерійські обстріли. Більший ризик становить порушення роботи електростанції у зв'язку з можливими перебоями в одержанні води для охолодження, палива для резервних генераторів та інші загрози, які можуть створити аварійну ситуацію, хоч і не настільки катастрофічну, як у Чорнобилі.▪Особливу небезпеку становить виснаженість персоналу Запорізької АЕС, який змушений працювати в умовах постійного стресу від бойових дій та тиску з боку окупантів. Сам персонал скоротився з 10-11 тисяч осіб до 3 тисяч, що створює додаткову напругу та відповідний ризик людської помилки.
▪Ризик того, що російські спецслужби та військові спробують влаштувати провокацію все ще залишається. Одним із варіантів є спроба влаштувати кризу під час переміщення ядерних відходів від однієї з підконтрольних Україні АЕС до місця поховання у Чорнобильській зоні. Також очевидним варіантом є влаштувати ядерну провокацію на Запорізькій АЕС. На даний момент, мабуть, конкретного плану російське керівництво щодо таких дій немає. У керівництві країн Заходу зберігається оптимізм щодо того, що Кремль діє раціонально. Однак не можна виключати того, що російське керівництво переконає саме себе, що переваги від ядерної провокації перевищують можливу відповідь від світової спільноти.
Резюме
Війна в Україні підкреслила необхідність посилення безпеки атомних електростанцій у зонах бойових дій.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року призвело до негайного захоплення російськими військами Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Кілька днів по тому російські війська атакували Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС) – перший випадок діючої атомної електростанції (АЕС), яка була під прямим ударом у рамках військової операції. Протягом останнього року військова діяльність Росії в Україні призвела до серйозних загроз безпеці ядерної інфраструктури України, і є вагомі підстави вважати, що Росія порушила захист, наданий АЕС міжнародним гуманітарним правом (МГП). Враховуючи значне прогнозоване глобальне збільшення кількості ядерних реакторів протягом наступних десятиліть, ймовірно, що це не востаннє, коли АЕС можуть перебувати у розпалі військового конфлікту. Цей звіт має на меті оцінити ризики, які створює триваюча війна для АЕС в Україні, і зробити попередні висновки з цих подій для покращення безпеки та захисту АЕС у конфлікті.
Найбільшою загрозою для українських АЕС навряд чи є прямий удар по реактору та подальший масштабний радіаційний інцидент, схожий на Чорнобильську катастрофу 1986 року, а скоріше відмова ключових систем – а саме водо- та енергопостачання – або помилка людини. , що потенційно може призвести до інциденту, подібного до того, що стався на АЕС «Фукусіма-Даїчі» у 2011 році. Загроза прямого удару викликає більше занепокоєння, коли мова йде про сховище відпрацьованого ядерного палива басейну або саркофаг із залишками зруйнованого блоку 4 на ЧАЕС, які не спроектовані такими ж міцними, як захисні конструкції над діючими реакторами. Існує також ризик того, що в Україні можуть закінчитися доступні сховища для відпрацьованого ядерного палива, оскільки наразі вона не може безпечно транспортувати відпрацьоване паливо. Нарешті, не можна ігнорувати ймовірність того, що Росія може спровокувати радіаційний інцидент на ЗАЕС чи іншому об’єкті, щоб зірвати український наступ.
У цьому звіті міститься три групи рекомендацій. Перший стосується пом’якшення безпосередніх ризиків для ядерної інфраструктури в Україні. Другий стосується посилення правил, стандартів та інших міркувань для пом'якшення потенційних загроз ядерній безпеці та безпеці під час конфлікту. Третя стосується ведення військових дій навколо АЕС.
Для покращення ядерної безпеки в Україні міжнародна спільнота повинна:
*Забезпечити особисту безпеку та благополуччя персоналу АЕС, включаючи достатню кількість персоналу.
*Забезпечити готовність достатньої кількості ліцензованого українського персоналу для відновлення роботи на ЗАЕС після виходу Росії з об’єкта.
*Сприяти безпечному транспортуванню відпрацьованого ядерного палива до сухих сховищ, де це необхідно.
*Оцінити наявність сховищ з високорадіоактивними відходами та за потреби сертифікувати додаткові сховища.
*Забезпечити хімічне, біологічне, радіологічне та ядерне, аварійне реагування та інше необхідне обладнання, навчання та підтримку українських військових, аварійних служб та операторів АЕС.
*Забезпечувати регулярне інформування про постачання палива для аварійних генераторів на українських атомних об’єктах, а також про рівень води в Каховському водосховищі.
*Забезпечити безпечне постачання дизельного палива, запасних частин і послуг, а також інших матеріалів, необхідних для безпечної експлуатації АЕС України.
*Покарати працівників «Росатома», які працюють на ЗАЕС, за участь в окупації України Росією.
*Встановити стримування проти навмисно створеного радіологічного інциденту, давши зрозуміти Росії, що будь-який такий інцидент супроводжуватиметься масованою відповіддю для пом’якшення шкоди та розширення підтримки військових зусиль України.
Щоб пом’якшити потенційні загрози ядерній безпеці та безпеці в майбутньому конфлікті, міжнародне співтовариство має:
*Розглянути та прийняти необхідні заходи із запобігання та пом’якшення військового конфлікту на державному рівні та окупації ядерних об’єктів силами вторгнення в рамках національних оцінок загроз, проектних загроз та ширшого планування національної оборони та безпеки.
*Включити міркування щодо військового нападу та окупації ядерних об’єктів до стандартів ядерної безпеки Міжнародного агентства з атомної енергії.
*Посилити фізичний захист при проектуванні нових АЕС.
*Зміцнити існуючі АЕС.
Для забезпечення безпеки та безпеки АЕС у зонах активної експлуатації міжнародне співтовариство має:
*Встановити 1 км демілітаризовану зону навколо АЕС.
*Надати особливий захищений статус критично важливим системам безпеки, безпеки та аварійного реагування на АЕС.
*Визначити зобов’язання щодо встановлення ліній розбіжності військовими, які діють навколо АЕС, а також ядерними регуляторами чи іншими відповідальними органами у відповідних державах.
*Встановіти правила щодо впливу кібернетична та електромагнітна діяльність поблизу АЕС.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року призвело до негайного захоплення російськими військами Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС). Кілька днів по тому російські війська атакували Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС) – перший випадок діючої атомної електростанції (АЕС), яка була під прямим ударом у рамках військової операції. Протягом останнього року військова діяльність Росії в Україні призвела до серйозних загроз безпеці ядерної інфраструктури України, і є вагомі підстави вважати, що Росія порушила захист, наданий АЕС міжнародним гуманітарним правом (МГП). Враховуючи значне прогнозоване глобальне збільшення кількості ядерних реакторів протягом наступних десятиліть, ймовірно, що це не востаннє, коли АЕС можуть перебувати у розпалі військового конфлікту. Цей звіт має на меті оцінити ризики, які створює триваюча війна для АЕС в Україні, і зробити попередні висновки з цих подій для покращення безпеки та захисту АЕС у конфлікті.
Найбільшою загрозою для українських АЕС навряд чи є прямий удар по реактору та подальший масштабний радіаційний інцидент, схожий на Чорнобильську катастрофу 1986 року, а скоріше відмова ключових систем – а саме водо- та енергопостачання – або помилка людини. , що потенційно може призвести до інциденту, подібного до того, що стався на АЕС «Фукусіма-Даїчі» у 2011 році. Загроза прямого удару викликає більше занепокоєння, коли мова йде про сховище відпрацьованого ядерного палива басейну або саркофаг із залишками зруйнованого блоку 4 на ЧАЕС, які не спроектовані такими ж міцними, як захисні конструкції над діючими реакторами. Існує також ризик того, що в Україні можуть закінчитися доступні сховища для відпрацьованого ядерного палива, оскільки наразі вона не може безпечно транспортувати відпрацьоване паливо. Нарешті, не можна ігнорувати ймовірність того, що Росія може спровокувати радіаційний інцидент на ЗАЕС чи іншому об’єкті, щоб зірвати український наступ.
У цьому звіті міститься три групи рекомендацій. Перший стосується пом’якшення безпосередніх ризиків для ядерної інфраструктури в Україні. Другий стосується посилення правил, стандартів та інших міркувань для пом'якшення потенційних загроз ядерній безпеці та безпеці під час конфлікту. Третя стосується ведення військових дій навколо АЕС.
Для покращення ядерної безпеки в Україні міжнародна спільнота повинна:
*Забезпечити особисту безпеку та благополуччя персоналу АЕС, включаючи достатню кількість персоналу.
*Забезпечити готовність достатньої кількості ліцензованого українського персоналу для відновлення роботи на ЗАЕС після виходу Росії з об’єкта.
*Сприяти безпечному транспортуванню відпрацьованого ядерного палива до сухих сховищ, де це необхідно.
*Оцінити наявність сховищ з високорадіоактивними відходами та за потреби сертифікувати додаткові сховища.
*Забезпечити хімічне, біологічне, радіологічне та ядерне, аварійне реагування та інше необхідне обладнання, навчання та підтримку українських військових, аварійних служб та операторів АЕС.
*Забезпечувати регулярне інформування про постачання палива для аварійних генераторів на українських атомних об’єктах, а також про рівень води в Каховському водосховищі.
*Забезпечити безпечне постачання дизельного палива, запасних частин і послуг, а також інших матеріалів, необхідних для безпечної експлуатації АЕС України.
*Покарати працівників «Росатома», які працюють на ЗАЕС, за участь в окупації України Росією.
*Встановити стримування проти навмисно створеного радіологічного інциденту, давши зрозуміти Росії, що будь-який такий інцидент супроводжуватиметься масованою відповіддю для пом’якшення шкоди та розширення підтримки військових зусиль України.
Щоб пом’якшити потенційні загрози ядерній безпеці та безпеці в майбутньому конфлікті, міжнародне співтовариство має:
*Розглянути та прийняти необхідні заходи із запобігання та пом’якшення військового конфлікту на державному рівні та окупації ядерних об’єктів силами вторгнення в рамках національних оцінок загроз, проектних загроз та ширшого планування національної оборони та безпеки.
*Включити міркування щодо військового нападу та окупації ядерних об’єктів до стандартів ядерної безпеки Міжнародного агентства з атомної енергії.
*Посилити фізичний захист при проектуванні нових АЕС.
*Зміцнити існуючі АЕС.
Для забезпечення безпеки та безпеки АЕС у зонах активної експлуатації міжнародне співтовариство має:
*Встановити 1 км демілітаризовану зону навколо АЕС.
*Надати особливий захищений статус критично важливим системам безпеки, безпеки та аварійного реагування на АЕС.
*Визначити зобов’язання щодо встановлення ліній розбіжності військовими, які діють навколо АЕС, а також ядерними регуляторами чи іншими відповідальними органами у відповідних державах.
*Встановіти правила щодо впливу кібернетична та електромагнітна діяльність поблизу АЕС.
