Коли побратими, батьки, діди, сини, брати, друзі ховають своїх рідних, які загинули на цій війні, тут немає межі між жіночим і чоловічим сприйняттям.
А, якщо вже і робити такі назграбні порівняння, то так можуть казати лише ті, хто на фронті, а у цього негідника немає морального права на це.
(Оті його нікому невідомі заходи/виходи за лінію фронту не зараховуються)
І ще. Наших жінок дуже важко назвати слабкими. А багатьох війна так закарбувала, що цьому Льоші до них ніколи не дотягнутися і не дорости. Ні по силі витримки, ні по мужності.