Козаки
Добавлено: 31 янв 2020, 01:30
Victor Tregubov
Є дві речі в сучасному козацькому міфі, що дико мене бісять.
1. Голопузі аніматори в червоних шароварах. Частково від вирванного з контексту єдиного образу Рєпіна, частково через те, як козаків зображали в фольклорних колективах вже тих часів, коли забули, як вони виглядали.
2. Тема "характерників" як козаків-чаклунів, запущена вже з легкої руки Яворницького
Повбивав би.
Люди, люди.
На першій ілюстрації людина, що вбрана та озброєна, як запорізький козак 17-го століття.
На другій ілюстрації людина, що вбрана, як стриптизер. Вибачте, як танцівник гопака з народного ансамблю "Заря Октября", що загубив частину реквізиту. І озброєна, як мародер. Який каптьорку обніс, але сумки не було, тож довелося все в штани пхати.
17 сторіччя - якраз середина малого льодовикового періоду, найбільш холодного періоду нашої ери. Повоюйте голяка, ага. Я вже не кажу про те, що голий торс до середини ХХ віка навіть в чоловіків в Україні вважався безсоромним. І про те, що воювати взагалі без одягу навіть психологічно важче.
Слово "характерник" має досить вузьке і негативне значення. Це людина, що заклалася з чортом в обмін на оберіг - "характер" (мало не основне значення цього слова у грецькій мові - клеймо, мітка). Це не знахар, не цілитель, не віщун, не носій магічних знань. Це тупо христопродавець. Жоден нормальний козак себе б так не назвав, навіть якби сам себе таким би й вважав. Так міг назвати його хіба ворог, щоб образити.
Є дві речі в сучасному козацькому міфі, що дико мене бісять.
1. Голопузі аніматори в червоних шароварах. Частково від вирванного з контексту єдиного образу Рєпіна, частково через те, як козаків зображали в фольклорних колективах вже тих часів, коли забули, як вони виглядали.
2. Тема "характерників" як козаків-чаклунів, запущена вже з легкої руки Яворницького
Повбивав би.
Люди, люди.
На першій ілюстрації людина, що вбрана та озброєна, як запорізький козак 17-го століття.
На другій ілюстрації людина, що вбрана, як стриптизер. Вибачте, як танцівник гопака з народного ансамблю "Заря Октября", що загубив частину реквізиту. І озброєна, як мародер. Який каптьорку обніс, але сумки не було, тож довелося все в штани пхати.
17 сторіччя - якраз середина малого льодовикового періоду, найбільш холодного періоду нашої ери. Повоюйте голяка, ага. Я вже не кажу про те, що голий торс до середини ХХ віка навіть в чоловіків в Україні вважався безсоромним. І про те, що воювати взагалі без одягу навіть психологічно важче.
Слово "характерник" має досить вузьке і негативне значення. Це людина, що заклалася з чортом в обмін на оберіг - "характер" (мало не основне значення цього слова у грецькій мові - клеймо, мітка). Це не знахар, не цілитель, не віщун, не носій магічних знань. Це тупо христопродавець. Жоден нормальний козак себе б так не назвав, навіть якби сам себе таким би й вважав. Так міг назвати його хіба ворог, щоб образити.