Руїна - чи повторюється історія?

История нового времени до Первой мировой войны
Ответить
Аватара пользователя

Автор темы
Sanek
Генерал-полковник
Генерал-полковник
Спонсор форума
Спонсор форума
Сообщения: 25546
Зарегистрирован: 01 дек 2016
Поблагодарили: 107374 раза
Карма: +10/-0

Руїна - чи повторюється історія?

Где Sanek » 13 сен 2019, 00:16

Заметка 2001(!!!) года...

Прага, 4 червня 2001 – Руїною в українській історії називають період другої половини ХVІІ століття, коли після смерті Богдана Хмельнцького впродовж понад 20 років стався трагічний занепад і відбулося марнотратство здобутого унаслідок повстання 1648 року. Основною причиною такого страхітливого самознищення історики вважають нездатність українців об’єднатися заради спільної мети – зміцнення власної державності. Про що свідчать нинішні десять років незалежності? Про повторення історії чи про вміння робити історичні висновки, чи можна тут щось порівнювати?

Відомо, що термін «руїна» ввів в історичну науку Микола Костомаров. І перше, що впадає у вічі, це вражаюча єдність істориків щодо головної причини цього періоду української історії, цебто – самоїдства і самознищення українців у самогубних внутрішніх конфліктах. Одним із елементів цієї внутрішньої боротьби було нестихаюче протиборство всередині державної еліти, її зовнішньо-політичні крайнощі і метання. Якби тоді, після смерті Богдана Хмельницького, вдалося зберегти внутрішню єдність і злагоду українських сил, ніякі зовнішні вороги, навіть Польща, Росія і Туреччина разом узяті, не змогли б зліквідувати незалежну Україну.

Внутрішнє протистояння в період руїни набрало й соціальних рис, чим скористалися й в Росії, про це свідчить хоча б спровокована нею червнева 1658 року битва між військами гетьмана Івана Виговського і повсталими низами на чолі з Яковом Барабашем та Мартином Пушкарем. Втрати обох сторін коштували Україні понад 50 тисяч життів і це при 4-мільйонному населенні держави. А взагалі руїна призвела до втрати більше третини населення українських земель. Наприклад, на Правобережжі за цей час зникло понад 90 відсотків людності, тоді як напередодні цих трагічних подій тут проживало близько 1,5 мільйона осіб.

Наступна колоніальна залежність від Москви на століття загальмувала етнічний і культурний розвиток України. А так звана дружба народів за радянських часів коштувала Україні десятків мільйонів людських втрат. Це варто пам’ятати і тому, що з Москви нині знову кличуть до спільного слов’янського котла, а насправді готують нові сюрпризи та імперське гарматне м’ясо афганів, таджицьких і чеченських фронтів…

Сьогодні, через десять років після проголошення незалежності України, а Богдан Хмельницький також владарював майже десять років, видно чимало ознак нової руїни – те ж самоїдство і невпинна гризня державницької еліти, наростання суспільного протистояння і соціальної напруги що супроводжується спробами зовнішніх, насамперед – московських сил – зіштовхнути українців лобами та знову загнати їх до «братнього союзу». І навіть демографічні риси близьклсті цих руїн повторюються. Не зважаючи на відсутність війни, населення України скоротилося за десять років більше як на 3 мільйони, а в найближчі 20-30 років мирного розвитку, якщо вони будуть гарантовані пр ниніншний байдужості пересічних українців, цифра демографічних втрат в державі сягне за 15-20 мільйонів.

https://www.radiosvoboda.org/a/876218.html
За это сообщение автора Sanek поблагодарили (всего 4):
иван777444333WarisdeathРост76Александр Сергеевич Перижняк
Рейтинг: 33.33%


Ссылка:
BBcode:
HTML:
Скрыть ссылки на пост
Показать ссылки на пост

Аватара пользователя

Автор темы
Sanek
Генерал-полковник
Генерал-полковник
Спонсор форума
Спонсор форума
Сообщения: 25546
Зарегистрирован: 01 дек 2016
Поблагодарили: 107374 раза
Карма: +10/-0

Руїна - чи повторюється історія?

Где Sanek » 13 сен 2019, 00:18

Руїна — сумна доба державного самогубства

З цього погляду, унікальною є доба Руїни (1657—1676 років) — величезної трагедії в історії нашого народу, коли він не тільки втратив реальний шанс створити свою державу, а й зазнав страшенних людських, матеріальних та духовних втрат. Наслідки цих втрат даються взнаки і сьогодні.

У справі державотворення неспроможною виявилася абсолютна більшість представникiв тогочасної верхівки суспільства — українська козацька старшина, хоча вона і висунула зі своїх лав талановитих керівників: Івана Виговського, Петра Дорошенка, Юрія Немирича... Але фатальною помилкою політичного істеблішменту України другої половини ХVII століття було те, що він будував державу виключно для себе. Державу станову, ієрархічну, що й не могло не викликати спротиву демократичної Запорозької Січі. Тобто демократичний потенціал державницької еліти того часу виявився трагічно недостатнім.

Прості козаки та селяни-посполиті героїчно боролися за волю проти іноземців, вони густо полили кров'ю землю батьківщини. Але й вони у своїй більшості не розуміли того, що гарантією волі має бути власна українська держава. Порівняємо цей трагічний період нашої історії з революцією кінця XVI століття в Голландії, що призвела до створення незалежної, з часом могутньої республіки. Голландiя майже наодинці протистояла одному з грандів європейської політики — Іспанії, країні, яка мала незрівняний з нею матеріальний та військовий потенціал. Майже у ті часи, коли в Україні розгорнулася Визвольна війна проти Речі Посполитої, в Англії відбувалася революція. Не зважаючи на те, що там згодом відбулася реставрація монархії, треба зазначити — революція на чолі з великим протектором Олівером Кромвелем виконала більшість своїх завдань. Англія з кровопролитної громадянської війни, попри зовнішні втручання, вийшла ще більш могутньою державою.

Богдан Хмельницький зумів згуртувати українське суспільство перед конкретною зовнішньою небезпекою, перш за все польською. Він був, без сумніву, прихильником української державності. Але гетьман гарантом державності бачив не народ, а особисто себе. Є цікава аналогія з тією ж Голландією: Вільгельм Оранський практично самостійно з німецькими найманцями протистояв іспанцям (народу він зброю не давав), i останні фактично окупували й спустошили країну. Лише усвідомивши, що тiльки разом з усіма верствами населення він переможе, Оранський починає спиратися на «гезів» і нарешті перемагає. 1648 року, після закінчення Тридцятилітньої війни і підписання Вестфальського миру, Голландську республіку визнають у всій Європі.

Коли Богдан Хмельницький тяжко захворів, перед ним постало суперечливе питання — якою бути гетьманській владі: спадковою, чи виборною. І гетьман таки прийняв рішення перетворити гетьмана фактично на монарха. Він щиро вважав, що таким чином зміцнить державу, хоча раніше гетьман був тiльки виборним головою козацької республіки.

Фатальною була помилка славного гетьмана — за три місяці до смерті (квітень 1657 року) він наполіг при старшині на призначенні свого сина Юрія спадковим гетьманом. Ця ідея не отримала схвалення більшої частини суспільства, а 16-річний Юрій Хмельницький (за словами Михайла Грушевського «недосвідчений напівголовок») виявився абсолютно не здатним до такої влади. Жорстокий, мстивий, він швидко став іграшкою в руках Москви, а потім турецького султана, і закінчив своє життя ганебною стратою за наказом того ж султана.

Найбільш самостійними особами доби Руїни були Іван Виговський і Петро Дорошенко. Фатальну роль у політичній долі Виговського зіграли його шляхетсько-старшинські симпатії. Він щиро намагався з урахуванням реалій того часу досягти максимальної незалежності й від Москви, і від Варшави.

У вересні 1658 року на переговорах із посланцями польського короля в Гадячі було підписано угоду, за якою Велике князівство Руське (Україна) на правах автономної частини увійшло до Речі Посполитої. Але цей договір запізнився як мінімум на 60–70 років. Попереду була перемога українського війська над росiйським (за допомогою поляків і кримських татар) під Конотопом у червні 1659 року. Але навіть ця перемога не врятувала гетьмана Виговського. Розкол між Гетьманщиною, Січчю і Лівобережною Україною призвів до громадянської війни. Виговський не захотів подолати ці протиріччя, що блискуче й використала Москва, яка підтримувала спочатку Мартина Пушкаря, потім Івана Брюховецького, Якима Сомка й Івана Золоторенка. Польща, зі свого боку, зробила ставку на Павла Тетерю. Розкол цей виявився не в останню чергу і за соціальною ознакою — старшина, козацтво й селянство так і не знайшли між собою порозуміння.

І коли у 60—70-ті роки ХVII століття Петро Дорошенко зробив останню спробу об'єднати всю Україну в єдину державу, він був змушений спиратися тільки на допомогу ззовнi (на Турецьку імперію) й визнати згодом її верховенство в обмін на військову допомогу. Але це призвело до кривавих, спустошливих турецько-татарських набігів на Правобережну Україну і втручання Польщі й Росії. Була зруйнована гетьманська столиця — Чигирин (1677 р.), сотні тисяч людей тікали на Лівобережжя, а Правобережжя стало руїною, не у значенні історичної доби, а як абсолютно спустошений край. Дорошенко був змушений зректися гетьманської булави. На відміну від Виговського, Дорошенко не боявся кровопролиття, був рішучим політиком. Але навіть він жахнувся, побачивши страшенні наслідки громадянської війни. Треба додати, що Україна у стані громадянської війни перебувала практично два десятиліття. Народ вже не вірив будь-яким гаслам і «союзникам».

Ніщо так не шкодить справі державотворення, як егоїзм панівної еліти, яка дбає виключно про свої інтереси, а також кричуща соціальна нерівність у суспільстві. Це було істиною 300 років тому, є такою й нині. Егоїзм старшини не вдалося приховати ані патріотичними гаслами, ані гучними обіцянками, ані брудними інтригами проти суперників. Майже всі представники старшини доби Руїни закінчили своє життя фізичною смертю (Виговський, Ю. Хмельницький, Многогрішний, Немирич, Брюховецький), або політичною — Самойлович, Дорошенко, Тетеря. Жоден із представників тогочасної української еліти не помер на своїй посаді й у пошані.

Не можна забувати про зовнішні чинники, іноземні вторгнення та підступи — три міцні держави (Московське царство, Річ Посполита та Турецька імперія) постійно тиснули на Україну та вдавалися до збройних вторгнень. Але, якщо б у нас, українців, була внутрішня єдність, то, мабуть, ми й були б зараз Голландією чи Швейцарією.

http://incognita.day.kyiv.ua/ruyina-%E2 ... -doba.html
За это сообщение автора Sanek поблагодарили (всего 4):
иван777444333WarisdeathРост76ab16
Рейтинг: 33.33%


Ссылка:
BBcode:
HTML:
Скрыть ссылки на пост
Показать ссылки на пост


Аватара пользователя

Автор темы
Sanek
Генерал-полковник
Генерал-полковник
Спонсор форума
Спонсор форума
Сообщения: 25546
Зарегистрирован: 01 дек 2016
Поблагодарили: 107374 раза
Карма: +10/-0

Руїна - чи повторюється історія?

Где Sanek » 13 сен 2019, 00:22

Sanek писал(а):
13 сен 2019, 00:18
Але, якщо б у нас, українців, була внутрішня єдність, то, мабуть, ми й були б зараз Голландією чи Швейцарією.
Как думаете, почему украинцы так и остались раздираемым противоречиями народом, для которого свое государство не на первом месте? Если честно, это чушь, что виноваты кляти москали!!! :fp: Причины нужно искать в менталитете народа, заложенном в описываемые годы, а то и раньше... Ваше мнение, камрады?
За это сообщение автора Sanek поблагодарили (всего 3):
иван777444333WarisdeathРост76
Рейтинг: 25%


Ссылка:
BBcode:
HTML:
Скрыть ссылки на пост
Показать ссылки на пост

Аватара пользователя

Автор темы
Sanek
Генерал-полковник
Генерал-полковник
Спонсор форума
Спонсор форума
Сообщения: 25546
Зарегистрирован: 01 дек 2016
Поблагодарили: 107374 раза
Карма: +10/-0

Руїна - чи повторюється історія?

Где Sanek » 13 сен 2019, 00:24

Запорожская вольница всему виной? Там где вольница - не быть государству?
За это сообщение автора Sanek поблагодарили (всего 3):
иван777444333WarisdeathРост76
Рейтинг: 25%


Ссылка:
BBcode:
HTML:
Скрыть ссылки на пост
Показать ссылки на пост

Аватара пользователя

Автор темы
Sanek
Генерал-полковник
Генерал-полковник
Спонсор форума
Спонсор форума
Сообщения: 25546
Зарегистрирован: 01 дек 2016
Поблагодарили: 107374 раза
Карма: +10/-0

Руїна - чи повторюється історія?

Где Sanek » 13 сен 2019, 01:04

Петкевич К. - доктор исторических наук, профессор, директор Института Востока университета им. А. Мицкевича, Познань, Польша.

Украина на перепутье: Казацкое государство в XVII в.

Проблема казацкой государственности играет большую роль в украинском национальном сознании и принадлежит к темам, чаще всего поднимаемым украинскими историками. Господствует взгляд, что в 1649 г. завершилось формирование украинской государственной идеи, и это является большим достижением политической культуры народа. С этой точки зрения целью политики Хмельницкого было освобождение украинского народа, и эта идея, вопреки всему, осталась к концу XX в. в сердцах и сознании украинцев. Сформированное в середине XVII в. казацкое государство сохраняло существование некоторых своих институтов вплоть до 1785 г., и у большинства украинских исследователей нет сомнения, что именно казаки были творцами и распространителями украинской национальной и государственной идеи. Очень редко встречаются утверждения, подобные утверждениям П. Толочко, который писал, что «комплекс подданства, к сожалению, был характерен казацким старшинам» и на протяжении всего периода существования гетманской государственности «ни один гетман не имел программы суверенного государства» (Толочко 1997). До сих пор не решена дилемма, было ли это суверенное государство – зачаток украинского государства, сформированного в результате долговременного исторического развития, или только автономное «гетманство» – случайный политический феномен, результат народного восстания? Ответ на такой вопрос приближает нас к решению проблемы: существовала ли возможность построения украинского государства в XVII веке? Однако сначала мы должны обратить внимание на исторические условия становления казацкого общества на Украине, а также на действительные общественные и политические силы, которые добились государства и стали его основой.

https://www.socionauki.ru/journal/articles/145617/
За это сообщение автора Sanek поблагодарили (всего 2):
WarisdeathРост76
Рейтинг: 16.67%


Ссылка:
BBcode:
HTML:
Скрыть ссылки на пост
Показать ссылки на пост

Аватара пользователя

Александр Сергеевич Перижняк
Полковник
Полковник
Сообщения: 7623
Зарегистрирован: 13 июл 2018
Поблагодарили: 15966 раз
Карма: +8/-0

Руїна - чи повторюється історія?

Где Александр Сергеевич Перижняк » 17 сен 2019, 14:18

Очень не хотелось бы руины..но
2001 год Кучма создал очень не симпатичную систему против которой три года спустя вышли люди и ..привели к власти Юща ..Ющ все про...и привел Януковича. мог ли Кучма в 2004 году стукнуть кулаком и сказать -Ша! не допущу кровопролития! вы одинаково дороги мне!
нет потому что Европа шикнула -не сметь ! спустя время так же шикнули на Януковича..
что подходит Украине? Европейское ли устройство ? однозначно НЕТ.
ментальность не та. Украине подходит система штатников. выборная исполнительная власть :начальники полиции,прокуроры,начальники медицины исключительно выборные.
свободные люди имеющие право на оружие.
За это сообщение автора Александр Сергеевич Перижняк поблагодарил:
Sanek
Рейтинг: 8.33%


Ссылка:
BBcode:
HTML:
Скрыть ссылки на пост
Показать ссылки на пост

Аватара пользователя

Автор темы
Sanek
Генерал-полковник
Генерал-полковник
Спонсор форума
Спонсор форума
Сообщения: 25546
Зарегистрирован: 01 дек 2016
Поблагодарили: 107374 раза
Карма: +10/-0

Руїна - чи повторюється історія?

Где Sanek » 17 сен 2019, 21:31

Александр Сергеевич Перижняк писал(а):
17 сен 2019, 14:18
что подходит Украине?
Наверное я неправильно тему назвал в плане "чи повторюється історія?", раздел форума то исторический :hi: Давайте все-таки о том периоде и возможно об аналогиях, а не обсуждать наше время... для нашего времени есть другие топики и подфорумы...
За это сообщение автора Sanek поблагодарил:
Александр Сергеевич Перижняк
Рейтинг: 8.33%


Ссылка:
BBcode:
HTML:
Скрыть ссылки на пост
Показать ссылки на пост

Аватара пользователя

ab16
Сержант
Сержант
Сообщения: 180
Зарегистрирован: 15 апр 2020
Поблагодарили: 964 раза
Карма: +2/-2

Руїна - чи повторюється історія?

Где ab16 » 26 апр 2020, 05:34

Sanek писал(а):
13 сен 2019, 00:18
Але, якщо б у нас, українців, була внутрішня єдність, то, мабуть, ми й були б зараз Голландією чи Швейцарією.
если бы да кабы, в ж...пе выросли грибы))
вся Европа проходила через нескончаемые войны и мысль ждать непременного "единства" черни со знатью, имхо, фантастика.
ибо отношения в этой местности никогда не будут отношениями, например, англичан и их знати. Хамы есть хамы. Пушкин говорил о том,
что русский мужик не уважает барина, в отличие от английского. И это действительно было так. Дворяне в России, в большинстве своем,
были из той же породы хамов. И в Украине. Недаром англичане Рюриковичей, царская кровь, рядом не ставят). Поэтому и стала возможна
совецкая революция.
Выделять свою жизнь, мол, более жуткая, чем у других европейцев, лишь потому что наши поля топтали Россия, Турция и Речь Посполита -
из ряда фантастики. У европейцев она была еще более жестокая, не забывайте о католической инквизиции, еретиках. Однако, например. как только
движение еретиков, так обильно живущих на территории Германии, Италии, Франции попыталось завалится в Англию, они их быстро пережгли.
Причем, почти аналогично поступили с марксистами и зараза не приклеилась. А теперь для России - Англия, англо-саксы - вечные враги)).
Все беды приходят заслуженно. Общество хамов живет как хамы.
Смотрел на одного современного английского барона. У него 14 поместий. Он беднеет, вероятно, сейчас еще более бедный, чем был раньше... НО.
Все поместья - поддерживаются из последних сил. Везде порядок, покрашено, починено. Даже свой замок сдает под свадьбы, дабы сводить концы с
концами. Говорит так. "Пока я жив, ничего в запущении не будет. Мое имя обязывает" . Может - на камеру говорит, чтобы округа знала, может
обнадеживает челядь свою, лишний раз... Делает как говорит. Единичный случай?
Мы - Голландия и Швейцария? Хехе). Оставь надежду, всяк сюда входящий. Стукач на стукаче))Как сказал князь Киевский, Леонид
Черновецкий...в народе "Леня-космос", "марсианин" верьте мне, я был следователем, я знаю... каждый восьмой из десяти, при Совке - стукач))

Ответить
  • Похожие темы
    Ответы
    Просмотры
    Последнее сообщение

Вернуться в «Новое время (1500 - 1914 гг.)»