Sanek, Да. Казачий Союз Область Войска Донского
Ипанутые на всю голову, а точнее вообще без головы. А ещё их ряды очень пополнили женщины-ордилки. Как-нибудь выложу фото их.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Я уже и забыл про неё. Жесть, сколько же их уже прошло чрез наши очи.
Та там есть и поприличнее, что удивляет.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Камрады! Помните в теме про "Афган" сбитого летчика и его бешенную критику автора Жирохова? Оказывается, последний наваял уже кучу литературы про нашу войну с русскими и участие в ней наших частей.
Кто-нибудь из Вас уже ознакомился с этими книгами? Есть отзывы?
Последний раз редактировалось Профайлер2016 24 июл 2019, 18:25, всего редактировалось 1 раз.
Примерно с пол-года, год назад в темах о Донецке несколько раз попалась эта фамилия. И его называли военным экспертом. Ещё и подумал, а это ещё кто? Прочел его аналитику, буквально пару раз. И с мыслями: "Ясно, понятно. Одни эксперты вокруг", закрыл его аналитику.
Таково было первое впечатление. Больше ничего не читал, так что не знаю, не скажу. Может там на самом деле всё очень глубоко проанализировано.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Найдетальніший макет боїв за ДАП зробили у Гайсинському музеї АТО
Перше, що бачиш, переступивши поріг музею, — Донецький аеропорт. Ось диспетчерська вежа, «дорога життя», церква, з якої снайпер полював на наших кіборгів, позиція «Мурашник», напрямок до селища Піски, різна техніка. Навкруги вирви від снарядів та звичний для війни чорний сніг. Цю приголомшливу картину боїв за ДАП відтворили в музеї АТО, що у приміщенні Гайсинського міського краєзнавчого музею.
Допомагали всі: і колишні бійці, і органи місцевого самоврядування, і місцеві мешканці
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Я обіцяв орділок, що поповнили ряди козачків. Нарешті руки до них дійшли. Трохи викладаю
Назва кафе "Чебурашка". Шкода, що не видно, бо це так епічно)))
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Козачків своїх шанують. Якесь свято у них. Та там, взагалі, свято на святі. Люди життю радіють))) Та й і орділки вже не самотні, знайшли собі мужичків
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
А це - звЄзда. Чи "Лиса", чи "Лисуня", не пам'ятаю. Пройшла Іловайськ, Вуглегірськ, Лутугине, була поранена. Її сама "Комсомольська Правда" знімала)))
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Я ж кажу, що вона у них звЄзда.
Відео не дивився, але ж ссилочка нагадала, що я не уточнив того, що всі вони, зокрема оці, що на цих фото, починали у "П'ятнашці", а потім пішли в КСОВД. Мабуть простору степового захотілося А може інтернаціональний долг ісполнілі, бо 15-шка це по їхньому інтернаціональна бригада, там осетини, абхазці і інші, та й пішли дівчатка до козачків, до слов'ян тобто
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Инет: "Подвиг украинских танкистов 17-й танковой бригады"
Юрий Бутусов:
"23 августа 2014 Зона АТО.
Вчера был в секторе "Б" Антитеррористической операции. Возил передачу от Фонда обороны Украины (helpua.info) - 14 тепловизоров, 10 маскхалатов, чехлы на новые кевларовые каски в самую горячую точку АТО - под Иловайск, где уже шестые сутки кипит непрерывное сражение за город.
Эти фотографии я сделал на передовом блок-посту вооруженных сил Украины.
Накануне боевая группа 3-го батальона Нацгвардии "Донбасс" вместе с танками 17-й танковой бригады (из Днепропетровской области), атаковала в самом городе несколько домов, занятых российскими наемниками.
В этом бою подлинный героизм проявил танковый экипаж Т-64 в составе командира - младшего сержанта Сергея Исаева, солдата-наводчика Игоря Иванченко, и механика-водителя солдата Евгения Мартынюка.
Чтобы оценить под каким огнем наши воины шли в атаку, можно рассмотреть, в каком состоянии Т-64 вышел из боя. Бой в городе - это всегда ближние дистанции. Наши бойцы наступали на настоящую стену огня - по ним била минометная батарея, из каждого подвала и с каждой крыши стреляли гранатометы, пулеметы, снайперы.
Город постоянно обстреливают гаубицы и реактивные системы залпового огня российских войск. Танкисты били по огневым точкам, штурмовой отряд "Донбасса" под прикрытием танка сумел отбить еще один дом.
Большую часть того, что могла бы получить наша пехота, принял на себя Т-64 сержанта Исаева. Пять попаданий реактивных противотанковых гранат, и сотни попаданий от пуль, в том числе крупнокалиберных снайперских винтовок. Враг понес большие потери, но подтянул резервы. После очередного попадания в башню, было выведено из строя накатное устройство танкового орудия.
Сержант Исаев из боя не вышел - приказал Мартынюку помочь накату снарядов короткими рывками - танк делал рывок, тормозил, и энергия остановки помогала загонять снаряд в ствол. Они сделали еще несколько выстрелов. Еще одна граната попала в башню - командир и наводчик получили ранения. Еще одна граната - повреждена ходовая. Они продолжали стрельбу из пулемета. Затем пулемет был также выведен из строя - прострелен ствол, и все другие детали. Парни перевязали друг друга, но танк из боя не вышел.
Танкисты увидели, что под огнем противника лежат трое бойцов "Донбасса". Евгений Мартынюк вылез из танка, и помог побратимам из "Донбасса" положить раненых на корму боевой машины. Контратака российских наемников была отбита, и только тогда танк пошел в тыл. Все раненые были благополучно доставлены на базу.
Единственный невредимый танкист Евгений Мартынюк передал медикам раненых товарищей. Потом посмотрел на свою боевую машину - где полностью расстрелян кожух пушки, который свисает лохмотьями, расстреляны все приборы и аппаратура снесены элементы динамической защиты, экраны, закончились снаряды и патроны. И тогда солдат обхватил руками боевую машину и... заплакал. Сегодня солдат пересел за штурвал нового танка - я не смог увидеть героя - он выехал на новое боевое задание. Спасибо, Женя, спасибо...
На фото: Исаев, Иванченко, Мартынюк. Их танк после выхода из боя."