Sanek писал(а): ↑13 окт 2020, 00:25
ватность все-таки губительна для психики... или же ватность - следствие уже погубленной психики?
А хз? На це питання відповідь краще від психіатра почути. Але можна впевнено сказати, що з психікою там не гуд. Нам же всім випало таке "щастя" спілкуватися з ватою. Я, наприклад, скажу за свій досвід. Всі, з ким довелось спілкуватися, а це люди абсолютно різні (і середнього рівня, і багаті; і ті, хто наче інтелектуали і ті, хто не дуже; і ті, хто при посадах, чи бізнесом займаються, і ті, хто прості робітники), всих їх об'єднує неріалізовані амбіції та бажання, невпевненість у собі. Багато хто це дуже вдало приховує, але все одно при деяких розмовах, спогадах розумієш, що так воно і є. І саме головне, що у них спільного, так це абсолютна відсутність почуття гідності і приємні спогади на рівні ностальгії про СРСР.
От, наприклад, цей Анатолє. Наче ж людина ерудована. Але він так носиться зі своєю невинністю, що таке враження, наче колись йому дуже некоректно відказали і його після цього накрило. Ну, погодьтесь, що людина з врівноваженою психікою і з почуттям гідності ніколи в житті собі такого не дозволить.
Чи візьмемо нашого найвеличнішого. Да, не хочеться у цій гілці про нього погано говорити, але ж він також яскравий приклад. Наче і досяг висоти. Здається, що радій життю, створюй добро і відпрацьовуй ту довіру, яку тобі дали люди. Так ні. Все навпаки. Бо там геть немає гідності. Амбіції нездорові є, а гідності немає. І повага до совка.
Про закомплексованого пуйла взагалі немає сенсу тут згадувати, бо не вистачить ні часу, ні бажання. Там мікс вати, амбіцій, комплексів і все це має неосяжну владу. Від цього ще більше занурювання у ватостан. Про гідність цей персонаж навіть не чув ніколи. А заради мрії про срср-2 заливає кров'ю землі.
Про вату можна багато говорити. Думаю, що колись у психіатрії ця тема буде досліджена і виведена в окремий кут вивчання. До того ж вата була завжди. Просто інтернет виніс її на поверхню в такій кількості, що ми жахнулись.