Подивився тільки що всю прес-конференцію. Бо вдень малими уривками бачив.
Президент дуже схвильований. Очі, як у школяра, якого застукали на місці за чимось поганим і забороненим. Смикає маску, пальцями теребить якусь нитку, збивається. Блінкен спокійний, впевнений, врівноважений. У Нуланд дуже красномовний погляд. Рікер дивився дуже уважно, оцінюючи кожне слово і кожний жест.
На запитання від іноземної журналістки у своїй відповіді поплив і нічого по суті не зміг сказати. В принципі, якби не Блінкен, то і точних відповідей ми би не отримали ні на які питання.
Дивує, що людина все своє життя провела на сцені, знімалась у кіно, а виявляється, що акторських здібностей геть немає.
(Ну, а про те, що знову було соромно, мені вже самому говорити про це соромно, тому не хочу і не буду. У нього і без нас був дуже важкий день. Може самий важкий?)
Цікаво який пендель він отримав, що так нервував?
І ця його фраза про досконалу обізнаність США у всіх справах, говорить про те, що скоріш за все цей факт його здивував і доконав.