Я не удивлюсь если он присягу будет принимать в инстаграмме. Прикольно же будет и по-новому.
– Як ви зараз готуєтеся до інавгурації? Коли взагалі вона буде – до 27 травня чи після?
– Поки що не знаємо. Мені здається, що ЦВК має призначати дату інавгурації (насправді – Верховна Рада – УП). А як готуємося – думаємо про "фішечки". Зрозуміло, що є офіційна процедура, яку ми поважаємо.
– У Верховну Раду ви прийдете, так?
– Так-так. Ми, до речі, думали, чи можна вивести депутатів у інше місце на інавгурацію, але для цього треба змінювати регламент. Тобто є історичні процедури, які ми повинні поважати і виконувати. А потім – ми ще щось придумаємо.
Ми в процесі обговорення, не хочу розкривати всі секрети. Я думаю, що такої інавгурації ще не було. Можу сказати, що щось буде цікаво.
Зеленський казав, що ніколи у житті не стане класичним політиком
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Никогда не смотрел интервью с Коломойским (имею в виду целиком, обычно какие-то отдельные кадры). И никогда до "расследований" по "Укроборонпррому" не слышал о Бихусе и его команде. А тут оба два встретились, а я случайно на них попал. Свежак. Четыре часа назад. Часть первая.
Не знаю уровень Бихуса, как журналиста по другим его репортажам, но в том, что я видел об "Укроборонпроме", мне он показался средненьким таким, а здесь он, вообще потух. На мой взгляд они пришли абсолютно не подготовленными. А Коломойский! Ну что Коломойский? Он их просто сделал.
А от всего услышанного приятного мало
Майже 2 роки Ігор Коломойський не з’являвся в Україні. Але після того, як замайоріла перемога Зеленського на виборах, олігарха анонсував своє повернення. Що чекати від повернення Коломойського, якого заочі вже називають тіньовим Президентом? Про Зеленського, Тимошенко, сина Авакова, війну, яку Коломойський не вважає війною, і ПриватБанк - у першій частині великого інтерв'ю з Ігорем Коломойським.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Не знаю уровень Бихуса, как журналиста по другим его репортажам
Дослушал... имхо нормальные вопросы и реакция...
А по сути какие-то бизнес-разборки... отняли банк... верните банк, кАзлы! Суд! Два миллиарда!...
Страна? Украина? Развитие?
Пока не услышал...
Нда уж...
С олигархами мы боремся
Не смешите мои бейцы - мы пока меняем одних на других...
Эх, доменяемся...................................
И каждый новый день лучше предыдущего. Сегодня:майдан - это плохо, война гражданская, общая победа с Аваковым, национализация - не национализация, Гонтареву привезём частным способом, а с Портновым мы общаемся 20 лет и, вообще, он классный. И очень патриотичное: "Меня не интересуют интересы государства Украина, меня интересуют мои интересы". А сколько же я выслушал ора в свой адрес, когда говорил, что какое же это счастье, что тогда интересы Украины и интересы Игоря Валерьевича просто совпали, но никаким патриотизмом там и не пахло. Наконец-то он это озвучил. Только, блин, от этого вообще не легче, а как-то тошно. И всё тошнее и тошнее с каждым днём(((
Как тут классика не вспомнить: "О сколько нам открытий чудных....."
А что там в УЗеленского говорят?
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Sanek, Та там каждую фразу на цитаты разбирать можно. Особенно те, которые с цифрами. От количества проживающих, выехавших (перед ним же данные переписи населения лежат, ага ) до цифр по Привату. Особенно понравилось, что они бухучет поменяли и рраз))))) Тут я, вообще, выпал в осадок!
Как манипулятору - аплодирую. А как перед циником - снимаю шляпу.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Як добре, коли є люди, які можуть всі твої думки умістити в один текст. Ось тут один в один мої думки.
Особиста скринька Пандори
Попереду нас напевно чекає низка дивовижних відкриттів
Всіх – це значить зовсім всіх. Включаючи новообраного.
В принципі, значна частка його виборців – це люди, які провели останні п’ять років з широко закритими очима. І для них не зрозуміло, що війна – зовсім конкретна штука, з абсолютно конкретним противником, і впливає на процеси в державі неминуче і за всіма законами.
Їм багато чого не зрозуміло, але в цьому – менша частина їх провини.
Живучи в мирному колі власного побуту і дивлячись в каламутне вікно телевізора, в це легко повірити. Принаймні, відчуття меншовартості, нереальності і незручність війни, яку можна «просто вимкнути», у цієї частини людей однозначно є.
У чому я переконаний на підставі власних спостережень – новий «президент більшості» також має «побутове» уявлення про цю війну.
Я не вважаю значущими для розуміння його візити в АТО на хвилі загального підйому, тому що, як і для багатьох, «це було давно». І дуже однобоко.
Дивлячись на його оточення, я не бачу, щоб хтось із них міг, хоч в першому наближенні, пояснити йому, що реально відбувається.
І що статус «верховного головнокомандувача» скоро впаде на нього не красивим терновим вінком, а важкою двотавровою балкою.
Він дійсно «людина з телевізора». І мені здається, що він сприймає цю «інопланетну реальність» як телевізійний, змонтований і правильно поданий контент.
Однак, ми говорили про відкриття?
Ось уже зовсім скоро обраний президент почне приймати справи Президента реального.
І отримає доступ до багато чого, часто таємного, що становить справжню реальність, що кардинально відрізняється від телевізійно-побутової версії.
Там буде про все. Про те, як починалася війна. Про те, як вона реально відбувалася у самому стратегічному відношенні. Про те, в якому стані перебувала армія та ресурси. Про те, хто і як підпалював ситуацію з різних кінців.
Про персоналії. Про реальну, планомірну і конкретну участь «братнього народу», а так само його спецслужб і армії, що діяли.
Про те, як РЕАЛЬНО виглядає на даний момент загроза. Які сили методично підготовлені, зібрані та націлені на нас.
Про все, що «за лаштунками» будь яких переговорів. Про важелі та противаги. Про розстановку сил на світовому політичному полі і вплив цієї павутини на будь-які процеси.
Про те, які айсберги пройшли повз, показавши в «звичайній реальності» тільки краєчок своєї сяючої дупи. Про те, скільки разів ми минули «п**дець», і де він причаївся зараз.
Він отримає доступ до всіх без винятку секретів і зрозуміє, наскільки це глибоко та страшно, і чому вони є секретами.
Він побачить, як виглядають персоналії, ситуації та очікування з висоти самої поінформованої людини в країні.
Як виглядає війна, економіка, політика і все, що відбувається, з самої висоти та цілком.
І чого в реальності варті слова «хочу» і «можу».
І все це йому доведеться зробити, бо саме в цій ситуації це неможливо доручити нікому іншому.
І тоді я йому не заздрю. Це буде не розрив шаблонів. Це буде розрив свідомості. Напевно. Чи ні. Залежно від того, чи зможе і чи захоче він це прийняти, зрозуміти і переварити.
Відкриється така собі «скринька Пандори» – яка набита війною і самою голою, найсуворішою і холодною реальністю.
Я не знаю, чи є можливість при цьому «забити». Я не знаю, чи можна все це «прочитати по діагоналі». Думаю немає, від слів «зовсім не можна».
Йому доведеться це пережити. А ось чи впорається він зі Знанням, яке впаде на голову, – невідомо. І якщо впорається, то як саме?
І ось саме тоді буде видно, кого саме принесла нам більшість в демократичному кошику чесних виборів.
Ми всі побачимо це, і це буде наша частка «відкриттів».
Це можна буде побачити за зміною риторики. За періодом неминучою розгубленості.
За першими кроками, а також другими і іншими – в порівнянні з декларованими.
За кадровими призначеннями. По взаємодії.
По тому, що він скаже нам, усвідомивши все.
По тому, наскільки він зрозуміє, що він «не готовий», і які кроки робитиме, щоб компенсувати та усунути наслідки «неготовності».
У мене, на жаль, відсутній будь-який оптимізм з цього приводу.
Але я буду радий помилитися, хоч частково.
Поки мені (і вам) залишається чекати.
Поки він отримає свою омріяну булаву. Не підозрюючи, що вона тягне за собою кришку його особистої «скриньки Пандори».
І ось тоді, може статися, він багато в чому зрозуміє того, кому прийшов на зміну.
Що я можу сказати? Поживемо в черговий «час відкриттів».
Гліб Бабіч
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Может, избранному президенту стоит написать ответ на интервью Коломойского? Такой же ответ, как Путину. С изящным троллингом и тонкой иронией
Очень хочется услышать, что думает по этому поводу Владимир Зеленский. Ведь тест Привата, тест Коломойским - ключевой для избранного президента. И мы знаем, и он знает, что его связывают с Коломойским. А значит он обязан реагировать на такие вещи. Общество обязано требовать его реакции. Обществу важно понимать. Хочется понимать, является ли такое интервью - новой нормальностью для Украины. Являются ли тезисы Коломойского новой идеологией страны.
Правда ли, что у нас теперь есть "хорошая" коррупция и "плохая". Когда рюкзаки - это хорошо, потому что свои, а высотомеры - это плохо, потому что чужие. И бороться мы теперь будем только с "плохой" коррупцией.
Правда ли, что у нас "гражданский конфликт" на востоке?
И как много правды услышал избранный президент в словах о ПриватБанке? Как много из этого он разделяет? Как он пройдет этот тест Приватом?
Последнее очень важно, потому что эта часть наполнена манипуляцией и ложью. А значит это ключевая часть, ради которой все и затевалось.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Избранный президент Украины Владимир Зеленский заявил, что его команда намерена ответить на выдачу жителям Донбасса российских паспортов. Об этом сообщает УНИАН.
«У нас есть несколько ходов, скажем так. В этом плане мы должны быть креативными, должны быть быстрыми, умными — такими, какими мы есть, молодые. Поэтому будем пока готовить, а потом мы покажем», - сказал он.
У войны, в отличие от мирной жизни, нет заднего хода. Стоит только начать, и дальше шестеренки провернут до конца, и от сделавших первые шаги ничего уже не зависит...
И не напишут. И не расскажут. Цель достигнута. Риторика меняется быстро. И все всё забудут. У пипла память на один-два репортажа. Телевизор расскажет, что уже всё хорошо. И вот она - країна мрій.
Уже начинают ленточки мелькать, уже начинают появляться празднование 9 мая...
А Зеленский настаивает на дате инаугурации - 19 мая. Мало того, что всего неделю потерпеть не может, мало того, что это элементарное нарушение закона (да видал он этот закон), так этот день - день памяти политических заключенных. А им на*рать. Они фишечки готовят
Пять лет побыли гражданами. Хватит. В стойло. Все в стойло
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
И какой закон За нарушает, настаивая на 19-м числе?
Регламент Верховної Ради України. Стаття 165.
Дата і час проведення урочистого засідання Верховної Ради
1. Урочисте засідання Верховної Ради, на якому новообраний Президент України складає присягу Українському народові, проводиться не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів чергових виборів Президента України і не пізніше ніж через п'ять днів після офіційного оголошення результатів позачергових виборів Президента України.
2. Дата і час проведення урочистого засідання Верховної Ради за погодженням з новообраним Президентом України визначаються рішенням Верховної Ради. У разі неприйняття такого рішення дата і час проведення урочистого засідання визначаються Головою Верховної Ради України.
Конституція України. Стаття 104.
Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.
Приведення Президента України до присяги здійснює Голова Конституційного Суду України.
Президент України складає таку присягу:
"Я, (ім'я та прізвище), волею народу обраний Президентом України, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми справами боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут Українського народу, обстоювати права і свободи громадян, додержуватися Конституції України і законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників, підносити авторитет України у світі".
Президент України, обраний на позачергових виборах, складає присягу у п'ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів.
Звісно, що "не пізніше" не заперечує раніше. Але ж ми всі розуміємо чого він так поспішає.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
І ще.
Вже всі прочитали жорсткий та зухвалий піст у фейсбуці з обуренням на те, що війна в нас громадянська?
Я ні. Чи я щось пропустив?
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
