Страны Европейского Союза и Европа в целом.

[Sanek]

Президент Франции Эммануэль Макрон заявил, что пожарным, которые тушат собор Парижской Богоматери, удалось избежать худшего развития событий — обрушения стен храма.

«Худшего удалось избежать, хотя битва еще не выиграна», — цитирует Макрона The Guardian.

Французский президент пообещал восстановить Нотр-Дам. Как пишет Le Monde, Макрон заявил, что для реставрации храма будет открыт общенациональный сбор пожертвований.

[Warisdeath]

"Нотр-Дам повернеться!"
Паризька прокуратура розпочала розслідування причин пожежі, але наразі Францію найбільше цікавить питання не "хто винен", а "що робити".
Причому принципова відповідь на нього вже є. Ніхто не ставить під сумнів, що перлина Парижа, яку щороку відвідувало 12 мільйонів людей (і це не враховуючи мільйонів тих, хто милувався, просто проходячи повз собор) – обов’язково буде відновлена.

"Ми відбудуємо Нотр-Дам": як горів Собор Паризької Богоматері та що вдалося зберегти https://www.eurointegration.com.ua/arti ... 6/7095221/

[Warisdeath]

итого: 1) потрать время на подготовку, изучи проблему максимально. потом времени не будет. 2) имей силы отстоять свое видение, не дай никому тебе помешать 3) делай свою работу 4) будь готов к тому, что никто не оценит добытый тобою результат 5) не рассчитывай на благодарность 6) будь готов сделать это еще столько раз сколько понадобится.
мне кажется, довольно легко запомнить

[Warisdeath]

Поблизу лондонського летовища Хітроу спалахнула велика пожежа, виникненню пожежі передувало декілька вибухів.
Про це інформує Daily Mail.

«Бригади пожежників ведуть боротьбу з вогнем на старій вугільній шахті біля летовища Хітроу на тлі повідомлень про декілька гучних вибухів», - йдеться у повідомленні.
Навколо летовища видно густі клуби диму.

Як зазначається, десять пожежних машин та близько 70 пожежників були задіяні до гасіння пожежі.
https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2 ... ozeza.html

[Sanek]

[Warisdeath]

Рішення Комітету міністрів засвідчує деградацію Ради Європи і веде її до перезавантаження не в кращий бік.

У травні 2014 р. міністри держав-членів Ради Європи зібралися на чергове щорічне засідання. На той момент Крим уже був незаконно окупований Росією, російська агресія на сході України вирувала, люди гинули. Парламентська Асамблея Ради Європи на своїй сесії у квітні вже застосувала санкції проти російської делегації.

Однак у документах того міністерського засідання немає жодної згадки про ці події. Посли не погодили, а міністри не затвердили жодного рішення, яке б згадало про дії Росії, засудило її тоді, коли Україна, буквально, спливала кровʼю. Причиною дипломатичної тиші стала строката карта Європи, де традиційно важко зібрати консенсус проти Росії, та — що важливіше — відсутність політичної волі забезпечити єдність чи бодай більшість голосів на користь такого рішення.

Пʼять років потому ситуація докорінно змінилася. Політична воля деяких столиць зашкалила. Але це була воля не засудити Росію, а ухвалити рішення, котре стратегічно відповідає інтересам Росії.

І таке рішення відбулося. Воно може посприяти виконанню головної російської вимоги — позбавити Асамблею можливості застосовувати санкції. Адже Росія каже, що готова повернутися в ПАРЄ і поновити виплати до бюджету організації, лише якщо матиме юридичні гарантії того, що проти неї ніколи не зможуть застосовувати санкції, хоч би що вона робила.

Саме кроком у цьому напрямі є рішення, ухвалене послами 14 травня. Автори плану розраховували зібрати довкола нього консенсус. Перед ними стояло завдання ухвалити його будь-якою ціною, навіть якщо для цього доведеться ламати через коліно окремі держави або правила процедури Комітету міністрів. Ламати таки довелося, проте консенсус зібрати це все одно не допомогло. Шість країн, у тому числі Україна, проголосували проти нього. Відповідно до правил процедури, що не передбачає права вето, міністри затвердили рішення на своїй зустрічі в Гельсінкі.

У цьому складному й хитрому дипломатичному процесі найбільше вражає сила політичної волі допомогти Москві вирішити її проблеми тих, хто в 2014 р. не знайшов у собі сили ухвалити міністерське рішення на захист України від російської агресії.

Суперечливе за змістом і ганебне за своїм контекстом рішення є черговим етапом на шляху до докорінної зміни правил гри в Раді Європи. Тепер керівництво ПАРЄ, зв'язане круговою порукою з провідними силами Комітету міністрів, намагатиметься зробити остаточні кроки до відновлення Російською Федерацією своїх позицій у Парламентській Асамблеї без виконання вимог резолюцій, прийнятих ПАРЄ у відповідь на російську агресію проти України, і після всього того, що ця країна зробила в Україні та інших частинах Європи за останні пʼять років.

На тлі подій 2014 р. ми є свідками й учасниками драматичної трансформації у ставленні Комітету міністрів до європейської реальності. Україна є учасником переговорного процесу, але не співучасником руйнування Ради Європи, кулуарних домовленостей в інтересах Росії за рахунок України та низки інших держав.

Різні країни мали різні причини голосувати за це рішення. Одні допомагали Росії, інші — мстилися ПАРЄ за власні давні кривди, треті — справді хочуть мати новий санкційний механізм, щоб у майбутньому не допустити застосування санкцій проти своїх країн, четверті вірили, що допомагають розвʼязати кризу в Раді Європи, пʼяті поступилися під тиском великих європейських столиць, які вирішили виручити капосного, проблемного, але давнього партнера — Росію.

Хоч би якою була мотивація кожної країни, на виході маємо рішення, котре загалом грає на руку Росії й дедалі більше поглиблює кризу в організації. Втрата нею свого інституційного авторитету і можливості впливати на держави, зокрема на Україну, стрімко наближається.

Україна голосувала проти рішення, бо концептуально не згодна з тим, щоб Комітет міністрів ішов на поступки Росії, тоді коли вона не лише не йде на жодні поступки, зі свого боку, а, навпаки, продовжує загострювати свою поведінку й агресію. За цих обставин голосувати за таке рішення — це не дипломатія, це капітуляція.

До речі, ще рік тому Україну запевняли, що, звісно, не буде повернення Росії до ПАРЄ без істотного російського внеску в розв'язання кризи. Наразі цього внеску немає. Він навіть не на горизонті. Ба більше, останнім часом уже не лунають запевнення, що все, зроблене Росією, не зійде їй так просто з рук. І навіть недавній указ Путіна про спрощення видачі російських паспортів мешканцям окупованих районів Донецької та Луганської областей України був проігнорований Комітетом міністрів під час ухвалення рішення.

Друга причина голосувати проти полягає в тому, що окремі положення рішення категорично неприйнятні для України. Зрештою, ми не мали можливості заблокувати рішення, але, попри шалений спротив, спільно з партнерами змогли трохи розмити його зміст і включити до нього позитивні моменти, які зберігають простір для продовження боротьби.

Насамперед, вдалося не дозволити нашим опонентам у Комітеті міністрів прибрати запобіжник, вмонтований українськими депутатами в ПАРЄ в ухвалену у квітні т.зв. "резолюцію Кокса" (до речі, саме ухвалення цього документа зробило можливим рішення Комітету міністрів, про яке йдеться в цьому тексті). В результаті запеклої позиційної боротьби, групі держав вдалося домогтися, щоб і рішення Комітету міністрів передбачало, що новий спільний механізм реагування КМРЄ і ПАРЄ на порушення норм буде розроблений як додаток до наявних санкційних механізмів, зокрема повноважень ПАРЄ. Це принциповий момент — козир у колоді карт, якими буде розіграна подальша партія.

Ухвалене рішення Комітету міністрів не є ані початком, ані кінцем історії. Вирішальні кроки на повернення Росії робила й робитиме (або не робитиме) Парламентська Асамблея. Все в її руках.

Утім, рішення Комітету міністрів матиме далекосяжні наслідки. Воно, на превеликий жаль, засвідчує деградацію Ради Європи і веде її до перезавантаження не в кращий бік. Воно підбадьорює Росію. На жаль, не автори цього документа, а насамперед Україна буде платити ціну за цей дипломатичний акт заохочення агресора.

Можна, звісно, сподіватися, що в майбутньому той-таки Комітет міністрів виявить ту саму силу політичної волі, яку поклав на ухвалення цього рішення, — але щоб запобігти або зупинити дії Росії в найближчі місяці та роки. Проте реальність інша, вона очевидна і набагато складніша, а сподівання не є гарантією безпеки.

Не можна розглядати це рішення або всю ситуацію в Раді Європи окремо від інших процесів, які відбуваються в Європі, і спроб врегулювати конфлікти, зокрема конфлікт, що виник через російську агресію проти України.

Протидія російській агресії — комплексна і багаторівнева. Це стіна, складена з багатьох цеглин. Там і славнозвісні заяви про глибоке занепокоєння, і санкції ЄС, і Мінські угоди, і багато іншого. І якщо витягнути з неї таку вагому цеглину як тиск на Росію в Раді Європи, не отримавши від Москви істотних поступок, то тріщини підуть по всій стіні.

Агресія Росії в Україні та деінде триватиме. Рада Європи болісно шукатиме нову модальність роботи. І цікаво лише те, як швидко Раду Європи і континент загалом заведуть у глухий кут скомпрометовані компроміси з Росією та неприйнятні поступки в її бік.

Утім, тут немає нічого нового. Все це вже колись було. У найгірших випадках, за певного збігу обставин та відсутності ефективного спротиву, така політика зрештою може призвести до подій на кшталт 1938 р., коли у Мюнхені Захід віддав Чехословаччину на поталу нацистам, а потім Польщу — на поталу Гітлеру й Сталіну. Чи подій 1945 р., коли той-таки Захід віддав СРСР усю Східну Європу.

Як і сьогодні, в усіх цих випадках дипломати й політики "великих країн" тоді вважали, що роблять добру справу, яка виправдовує супутні втрати у вигляді цілих країн чи частин континенту. Подальша історія добре відома.

Помиляються ті автори й адвокати ухваленого Комітетом міністрів рішення, котрі вважають, що воно принесе до Ради Європи "мир для нашого часу" (як сказав Чемберлен після повернення з Мюнхена). Однак помиляються й ті в Україні, хто вважає, що відбитися від Росії можна, спираючись лише на принципи, цінності та симпатію до жертви агресії.

Те, що було у 2014–2016 роках, загуло. Світ перезавантажується. Він жорстокий і цинічний. Він у будь-який момент може розвернутися спиною до тих, кого хвилину тому міцно тримав за руку. Цей світ цінує лише силу грошей, броні та технологій. І все це, вкупі зі здоровим глуздом, повинна мати Україна, щоб бути здатною захистити свій інтерес. Навіть у такій, на перший погляд, далекій від цих речей організації як Рада Європи.

Ми маємо виходити з того, що в цій організації запущені процеси, які неминуче призведуть до її перезавантаження через кризу. Життя покаже, якою буде нова Рада Європи. І за те, щоб це була не зруйнована і скомпрометована зсередини, а сильна інституція, здатна захищати демократію, верховенство права і права людини, справді варто боротися.

Дмитро Кулеба
https://dt.ua/international/rada-yevrop ... 1618_.html

[Warisdeath]

Керівники країн Європейського Союзу почали консультації щодо призначення на наступний п’ятирічний цикл нових очільників головних європейських установ.

Організація незабаром матиме голову новообраного Європейського парламенту, нового президента Європейської комісії, голову Європейського центрального банку, президента Європейської ради, а також очільника зовнішньополітичного відомства ЄС.

Чинний президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер складе повноваження 31 жовтня.

Його наступника мають узгодити до саміту ЄС 20-21 червня і подати кандидатуру на затвердження депутатам новообраного Європейського парламенту, який почне першу сесію у новому складі 2 липня.

Європейська комісія, яку називають найвпливовішим органом, створює законопроекти, які опрацьовують та затверджують європейські парламентарі, контролює бюджети країн ЄС та наглядає за виконанням регуляцій на європейському ринку.

Останні заяви європейських лідерів дають підстави припустити, що дві найпотужніші країни організації: Франція та Німеччина наразі не дійшли згоди щодо особи.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель засмучена тим, стверджує Reuters, що президент Франції Еммануель Макрон прилюдно відмовився підтримувати кандидатуру німецького правоцентристського депутата Манфреда Вебера, за якого виступає Берлін.

“Коли йдеться про людей на найважливіших посадах, для мене головне, щоб вони поділяли наш проект і були найхаризматичнішими, творчими й обізнаними… Для мене важлива статева збалансованість, щоб ми мали двох чоловіків і двох жінок”, - сказав Макрон після саміту у Брюсселі у вівторок.

Президент Європейської ради Дональд Туск, який координує зустрічі керівників 28-ми країн ЄС сказав: "Статевий баланс означає, що треба мати принаймні двох жінок".

Окрім Вебера серед кандидатів на посаду президента Єврокомісії називають Марґрет Вестаґер, Мішеля Барньє та Франса Тіммермана.
https://ukrainian.voanews.com/a/eu-top- ... 36847.html

[Warisdeath]

24-28 червня у Страсбурзі проходить літня сесія ПАРЄ. Раніше регламентний комітет Асамблеї затвердив проект резолюції, яким пропонується внести зміни до регламенту, що може ускладнити або взагалі заблокувати накладання санкцій на російську делегацію та забезпечити її можливе повернення до Асамблеї без виконання міжнародних зобов’язань.

Комітет міністрів Ради Європи на рівні глав МЗС на річній сесії у Гельсінкі підтримав позицію, що усі країни-члени повинні мати право брати участь у статутних органах організації, включаючи Парламентську асамблею, а також мають голосувати на виборах нового генерального секретаря Організації у червні.

Водночас рішення Комітету міністрів ще має затвердити у червні ПАРЄ.

Росія у квітні 2014 року була позбавлена права голосу в Парламентській асамблеї Ради Європи у відповідь на окупацію Криму та агресію проти України.

[Warisdeath]

У ПАРЄ не підтримали термінові дебати про притягнення РФ до відповідальності

У ПАРЄ відхилили пропозиції щодо проведення надзвичайних дебатів про притягнення Росії до відповідальності за несплату членських внесків до бюджету організації, а також щодо покарання винних у катастрофі пасажирського літака рейсу МН17.
Відповідні ініціативи не були підтримані бюро ПАРЄ, а також не набрали дві третини голосів делегатів під час голосування у понеділок, в перший день літньої сесії, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
Дебати за терміновою процедурою щодо припинення російського шантажу та запиту до Комітету міністрів Ради Європи про притягнення РФ до відповідальності за несплату членських внесків ініціювала політична група Європейської консерваторів і реформістів.

Окрім цього, не було підтримано проведення термінових дебатів з питання зобов’язань усіх країн забезпечити притягнення до відповідальності причетних до збиття літака рейсу МН17.

Голова української делегації у ПАРЄ Володимир Ар'єв висловив здивування з приводу того, що порядок денний засідання максимально сформований на догоду російській делегації, щоб забезпечити їй участь в Асамблеї.

Водночас пропозиції і заперечення українських, а також британських делегатів щодо РФ не були підтримані Асамблеєю.

При цьому адвокатом Москви від імені проросійського лобі в ПАРЄ виступав під час обговорення нідерландський депутат Тіні Кокс.
https://www.ukrinform.ua/rubric-polytic ... nosti.html

[Warisdeath]

Перший заступник Голови ВР Ірина Геращенко назвала дебати у ПАРЄ щодо повернення делегації РФ “європейським майстер-класом з фарисейства”.
Про це вона написала у Facebook.

[Sanek]

європейським майстер-класом з фарисейства

Европу - на%уй!!! Меня например уже давно при слове ероинтеграция тошнит
А когда Порошенко поздравлял с НГ на фоне флага ЕС... или в кабинетах эти синие ссаные тряпки... так ваапще хотелось метнуть в телехвизор тапок!

...Но не этого ли РФ с ЕС добиваются? Чтобы жители Украины сами послали Европу куда подальше?
Ну а что делать с этими забюракратизированными пи%дюками-бездельниками? Диллемма однако...

[Warisdeath]

Ну а что делать с этими забюракратизированными пи%дюками-бездельниками?

Пи@дить Всех

[Sanek]

Warisdeath, нужно вот так

[Профайлер2016]

Мне вот эта фраза у Геращенко понравилась: "Ці 5 років ми дійсно тримали оборону, за нами був Президент, було МЗС, була АП. Сьогодні ми слабкіші." Сразу и вывод напрашивается кто же этот таинственный незнакомец, что ослабил... А еще ассоциации стойкие с конкретными речетативами ((( За нами ...ну..Вы и сами помните кто?

[Sanek]

кто же этот таинственный незнакомец, что ослабил...

Как кто? Наш молодой ЗЕленый Президент
Он покатался по Европам и как я понял ничего не порешал... потому что никого еще не знает и его воспринимают как новичка, с которым можно улыбаться, фотографироваться, толкать правильные речи и... все! Или же он порешал в кулуарах совсем наоборот Про второе даже думать не хочется!

[Warisdeath]

Слушал это заседание и ......, даже не знаю как это назвать. Знаю то, что быть политиком, а тем более политиком-дипломатом - это какой-то высший уровень. Наша делегация на высоте. Как у них хватает нервов, сил, выдержки?
По большому счету, с этими "демократами" европарламентарями как Вовка Парасюк - с ноги. Может тогда бы отямились.

[Warisdeath]

Сильний виступ Ляшка в ПАРЄ...

[Sanek]

А вокруг скучающие еврохари...

[Рост76]

Список країн, хто і як голосував:

Франция (все 16 за);
Италия (12 за, 1 воздержался);
Германия (11 за, 2 против);
Турция (все 10 за);
Азербайджан (все 6 за);
Испания (все 5 за);
Норвегия (все 5 за);
Сербия (все 5 за);
Австрия (все 5 за);
Нидерланды (5 за, 2 против);
Швейцария (4 за, 1 против);
Андорра (все 2 за);
Кипр (все 2 за);
Исландия (все 2 за);
Сан-Марино (все 2 за).

Армения (3 за, 1 против);
Словакия (3 за, 1 против);
Хорватия (3 за, 1 против, 1 воздержался);
Португалия (3 за, 1 воздержался);
Чехия (2 за, 1 против, 1 воздержался);
Финляндия (2 за, 2 против);
Молдова (2 за, 1 против);
Бельгия (2 за, 2 воздержались);
Румыния (1 за, 1 против);
Дания (1 за, 1 против);
Лихтенштейн (1 за, 1 против).

Украина (все 10 против);
Польша (9 против, 1 за);
Великобритания (8 против, 2 за, 3 воздержались);
Грузия (все 5 против);
Литва (все 4 против);
Швеция (4 против, 1 за);
Латвия (все 3 против);
Эстония (все 3 против).

Ось така вона европейська "крайняя азабоченість".....

[Warisdeath]

Коментар МЗС України щодо схвалення Парламентською Асамблеєю Ради Європи резолюції «Посилення процесу прийняття рішень Парламентською Асамблеєю щодо повноважень та голосування» (25 червня 2019 року)

МЗС України вважає, що схвалена Парламентською Асамблеєю Ради Європи (ПАРЄ) резолюція «Посилення процесу прийняття рішень Парламентською Асамблеєю щодо повноважень та голосування» є неприпустимою поступкою Російській Федерації, яка з 2014 року здійснює збройну агресію проти України, грубо порушуючи норми і принципи міжнародного права, у тому числі Статуту Ради Європи.

Суттєве послаблення санкційного механізму ПАРЄ, передбачене ухваленою резолюцією, відбулося на тлі відсутності жодних конструктивних кроків з боку Російської Федерації, кричущого невиконання цією країною взятих на себе зобов’язань, а також резолюцій ПАРЄ, схвалених у відповідь на російську агресію.

Те, що відбулося сьогодні в ПАРЄ, є свідченням відходу від задекларованих стандартів, принципів та цінностей Ради Європи внаслідок безпрецедентного тиску й фінансового шантажу з боку Російської Федерації. На жаль, це сталося внаслідок відвертого потурання з боку низки країн, керівництво яких, з одного боку, наголошує на необхідності припинення російської агресії проти України, а з іншого - заохочує агресора, йдучи йому на поступки.

Позбавивши себе можливості застосовувати найбільш дієві санкції, Асамблея значно послабила свою роль у сучасній європейській політиці, а відтак і здатність ефективно захищати верховенство права, права людини та демократію в усіх державах-членах Ради Європи, в тому числі в Російській Федерації.

Прикро констатувати сьогодні, коли Рада Європи відзначає свою 70-ту річницю, що її Парламентська Асамблея втратила свій авторитет, і Організація більше не може відігравати роль, якою її наділили батьки-засновники.

МЗС України послідовно виступало проти такого сценарію, і ця позиція залишається незмінною.

Незважаючи не те, що сьогодні ми стали свідками поразки європейського парламентаризму, моральна перемога залишається за тими країнами, які не підтримали руйнівні рішення в Раді Європи. Це були саме ті країни, які у своїй нещодавній історії або були окуповані СРСР, або сьогодні потерпають від російської окупаційної влади, яка продовжує здійснювати агресію і вбивати їхніх громадян. І саме вони достойні вважатися справжніми захисниками цінностей тієї Європи, до якої належить Україна.
https://mfa.gov.ua/ua/press-center/news ... -2019-roku