Украина - реалии!!!!!!!!

[Рост76]

Sanek,
Ее в бикини в Гугле забанят хотя извращенцов хватает

[Профайлер2016]

Савченко в бикини я не выдержу!

Так страничка же не о бикини! И даже не о Савченко!!! Она о больших ж!

[Рост76]

[Рост76]

Доброго, новость выжил но не надолго, случай как в анекдоте про любовника, но плачевнее.
http://www.vgolos.com.ua/news/u_kyievi_ ... 05802.html.

[Профайлер2016]

Жаль. Я понимаю. У меня так тоже было. А еще раз писать, даже, если и не лень, уже не то. А еще вдвойне жаль, что именно от Вас хотелось услышать, так как Вы . т. е., знаете не с телевизора, а из жизни.

Може колись будете мати час та натхнення

Так случилось, что пока собирался с мыслями на повторный пост с ответом о несправедливости передачи депутата от БПП Арьева и его друзей-товарищей по коалиции направленной против А. Гриценко, в передаче на канале 112 вышло интервью Д.Гордона с Анатолием Гриценко. В нем Вы сможете найти ответы на некоторое свои вопросы. Часть того, что написал я, освещено от первого лица. Кое-что тут не прозвучало. Я позже все таки напишу, что. О чем он, как скромный человек, не стал хвастать. Но по крайней мере, каждый, кто посмотрит это видео продублированное на канале Ю-туб, сможет составить правильное представление об этом человеке. Скажу честно, у меня к нему, как у офицера к офицеру полное доверие. И я уверен, что он человек чести!

Единственно, что интервью тоже 50 минут. И чтобы сложить впечатление, надо его посмотреть полностью, без купюр.

[Профайлер2016]

Мнение. Нагиев:

[Sanek]

Профайлер2016, полу-фейк! Это НЕ тот Нагиев

Несколько украинских СМИ и блогов сообщили о поездке актера и шоумена Дмитрия Нагиева в Киев, перепутав его с тезкой - туристом из России. Издания «Диалог», «Пресса Украины» и городская газета «Mukola.net» процитировали пост, в котором сообщалось, что столица Украины - «живой и гордый» город, где не наблюдается агрессии к россиянам.

Ссылки в изданиях ведут на запись петербуржца Дмитрия Нагиева, в которой и рассказывалось о впечатлениях от короткой поездки в Киев - в частности, что вопросы к туристу возникли только у сотрудников ФСБ. Однако в конце поста стоит значок копирайта, намекающий на то, что Нагиев сам скопировал чужой текст. Поиск по «ВКонтакте» показывает, что впервые такой текст был написан еще 17 декабря пользователем Иван Иванов в комментарии к посту в сообществе «Срамота». Комментарий набрал 136 репостов и более 550 лайков.

[Профайлер2016]

Ну вот тебе и на!!! И тут дуранули!!! Как Гройсман военных пенсионеров!!!

[Warisdeath]

интервью тоже 50 минут.

Сегодня уже точно не смогу посмотреть(( На днях найду время. И обсудим потом.

[Sanek]

На днях найду время. И обсудим потом.

Краткое содержание: все вокруг п....ы, а я Граф Монте-Кристо!
Но посмотрите-послушайте обязательно. Интересно.

[Warisdeath]

все вокруг п....ы, а я Граф Монте-Кристо!

Вот именно это меня всегда и настораживало. Но я обязательно посмотрю.
Тем более есть мнение, к которому я не могу не прислушаться:

у меня к нему, как у офицера к офицеру полное доверие.

Такое далеко не часто услышать можно

[Warisdeath]

Повернешся, я тобі іншу їх частину покажу. Залізні люди. Вперті і сильні.
Працюють. Воюють. Не дають себе зламати. Вони не раби.
Так, з світобудовою у них поки не дуже. Гроші багатьох псують. У суддях тьма користолюбців. А над ними – багато брехунів і фарисеїв. І біси між ними ходять, щоб розвести поодинці спокусами.
Але я за них не хвилююсь. Ці впораються. І переможуть скрізь. З моєю допомогою, звичайно.
Вони вже живуть на землі обітованій, але поки не до кінця зрозуміли що з нею робити!

Сказочка о том, как Моисей украинцев по пустыне водил

Мне тут как-то сказали, что мы все время идем не туда. И Украине нужен свой Моисей.
Хм… И я задумался – как бы это могло быть? Получите))

Предисловие: Много буков. Что гарантирует от массового прочтения. Значит не все, кто может – обидятся или разозлятся. Остальным – напоминаю: “Другим мою точку зрения принимать не обязательно. Но свою я купил за правильную цену.”
Итак:

Моисей очнулся на пыльной жаркой траве, и понял, что он опять в бренном мире.

“Господи, опять командировка!” – подумал Моисей, и начал кряхтя подниматься. Обозрев себя, он увидел, что одет в красивую вышитую рубаху, и синие штаны. «Джинсы» – услужливо подсказало Провидение.

В кармане что-то пискнуло. Моисей достал маленькую плоскую коробочку с матовым лицом, и к нему пришло дежурное откровение – «мобильный». На экране горел значок непрочитанного сообщения. Внутри был короткий текст «Веди их. Им надо!». Шеф был как всегда лаконичен. Пророк вздохнул, и побрел вдоль пышущей жаром дороги, по которой проносились блестящие железные чудовища, с пожранными страдальцами в желудках.

Моисей вошел в большой, красивый город. Прошел длинными улицами, дивясь чудной архитектуре и обилию ларьков с шаурмой. Он прошел светлой, широкой улицей с монуметальными домами, и уперся в площадь с огромным шаром в центре, и крылатой колонной устремленной в небо. На площади тусовался народ, которому его назначили в поводыри в этот раз.

Телефон опять пискнул. «Говори с ними. И с языком не облажайся».

«Здравствуйте Люди!» сказал Моисей и осекся. Ближние недоуменно подняли брови, а здоровенный детина с Тризубом на футболке, стал деловито и заинтересованно пробираться навстречу через толпу.

«Спілкуйся українською, Ребе. Ти ж не москаль! »- підказала нова СМСка.

«Доброго дня, Шановні!» – схаменувшись сказав Мойсей – «Я посланий до вас Богом, щоб вести вас до свободи, та землі обітованої! »

Народ радісно загомонів. Здоровило широко посміхнувся – «Я ж бачу, що не москаль!» -і поплескав старця по плечу. Мойсей відчув, що став відчутно нижче, але не засмутився.
«Кадидат … кандидат …» – шелестіло в натовпі. Так в цьому народі називали пророків, мабуть.

«І шо, люб’язний, яка у Вас програма?» – запитав тоненький дрищ в окулярах і тату з Че Геварою. Мойсей набрав у груди повітря, і почав говорити …

Після нетривалого тритижневого мітингу, мандрівний народ на чолі з Мойсеєм рушив у дорогу. Йшли бадьоро.
Все було, в принципі, очікувано – народ ніс їжу і поклажу, ззаду плелися сталеві буркітливі вози. Єдине, що здивувало, що частина мандрівників несла з собою старі шини.
Мойсей, закинувши посох на плече, дістав телефон і написав питання «Де тут пустеля, Господи?»
Відповідь прийшла негайно «Веди поки уздовж Дніпра. Пустелі у них майже немає. Але вони намагаються в цьому напрямку ».
«А цієї дороги вистачить на сорок років, Господи?» – «Ти постривай розмахуватися, стратег. Тиждень протягни – там поговоримо!»
Мойсей піднісся, і енергійно попрямував попереду довгої колони.
Через двадцять хвилин до нього прийшов перший гонець.
«Ребе, а ми не сильно довго йдемо?» …

На другу годину, виснажена дорогою колона запросила на привал. Запалилися вогнища. Смачно запахло і забулькало.
«Мойсей, ти сало їси?» – запитав усміхнений вусатий дядько, і потягнув його до багаття.

На третій день, в степу, біля якийсь величезної помпезної гробниці, який місцевий люд називав «торговим центром», з’явилася група незадоволених. Решта потягнулися до гробниці супермарекета, мабуть, вшанувати чиюсь пам’ять.

«Мойсей, давайте виробимо детальну стратегію!» – категорично заявив чоловік у піджаку і значком на лацкані – «Ваша програма не прийнята навіть в першому читанні. Кворум, звичайно є. Але консенсусу я не бачу. Так завжди, коли питання не проходить профільну погоджувальну комісію!»
«Ребе, у мене є план модернізації мандри – тут поруч електричка» – сказав вчорашній дрищ в окулярах.
«Шото ми третій день йдемо, а нікого до нігтя не взяли?» – похмуро заявив здоровило, і зацікавлено подивився на дрища.
«У фейсбуці пишуть, що ми не туди йдемо!» – хором сказали рум’яна блондинка, офіс-менеджер з прінтом автомата на футболці, і охайний дідусь.
«А давайте поїмо?» – сказав вусатий дядько – «Мойсей, ти сало їси?»

Кінець тижня видався кризовим. Народ нарікав. Язичники поминали бога Зраду. А прокинувшись вранці, Мойсей виявив біля себе акуратну купку шин.

Пророк запросив Божої допомоги.
«Просто йди. Не дай втягнути себе в дискусії »- відповідь збентежила.
«Як, Господи? У нас весь похід – суцільна дискусія. Вони ж в демократичній державі живуть, по твоїй волі, між іншим. Рятує те, що половина суперечок йде в їх Інтернеті. А мені ти, слава Тобі, послав просту, як праска, Нокію. Без всіх цих справ».
«Я купив її тобі на Прозорро. У нас режим економії – сам знаєш. І корупція поки так високо, як у них – не зайшла. Терпи ».

Мойсей сховав телефон і обернувся. Перед ним стояв похмурий натовп.
«Ну шо, Сусанін? Довго ще валандатися будемо? Ми втомилися!”
«Діти мої, де тут у вас гора Сінай? Я піднімуся на неї. Буду тримати пост, і страждати сорок днів. А в кінці Бог пошле мені прозріння, і ви зрадієте! »

В кишені тривожно завібрував мобільний. Шеф, проти звичаю, дзвонив безпосередньо.
Пророк пробурмотів «Перепрошую!» – і відійшов в сторону.
«Бійся Бога, Мойсей! Яка гора, які сорок днів? Завтра ж, в Фейсбуці напишуть, що ти був на якихось Мальдівах, і витратив стопітцотт кілограмів доларів. У мене немає такого бюджету, зрозуміло, я на олігарха не тягну – але ти їм нічого не доведеш! »
«А якщо через суд, Господи?»
“Ти знущаєшся? Ти знаєш їх суди, Ребе? Звідки у мене такі гроші?»
«І що робити, Господи?»
«Скажи, що там, куди ви прийдете – ти покажеш винуватця всіх їхніх бід!»
«Але це ж неправда, Господи! Ти що, змушуєш мене збрехати? »
“Ні звичайно. Це не брехня. Просто у них традиція така. У них скрізь винуваті є. Все, відбій. Сало зачОтне, скажи? »
«Так!» – сказав Мойсей. Але зрозумів, що на тому кінці лінії вже нікого немає.
Ребе зітхнув, і повернувся до народу …

Понеділок видався похмурим. Мойсей лежав на землі, відчуваючи через плащ кожну гілочку. Він давно прокинувся. Але відкривати очі страшенно не хотілося. І він мав рацію. Його очікувала безрадісна картина. Навколо юрмився похмурий народ. Язичницького бога Зраду сьогодні поминали особливо часто.
Біля гори шин метушився дрищ з бензином і сірниками. Неподалік діловито ставили однакові намети. Якийсь громила в плямистому одязі роздавав бабусям плакати з написом «Ганьба!». У повітрі відчутно пахло імпічментом.

«Ну шо, Мойсей, догрався?» – запитав чоловік з мегафоном на грудях – «Ми тут все з’ясували.Ти такий же як і всі попередники. І як нинішній попередник теж.
Твоя сорокарічна програма – для лохів. Ми ще не вирішили, який у тебе з цього гешефт, але обов’язково розберемося.
Тут з нами Зураб є. Він за сімдесят діб довести береться. А хто не хоче йти – тому по автобусу дадуть, хот-доги, і звільнення через хворобу. А он ті хлопці в уніформі – раба за п’ятнадцять хвилин видавлюють. Навіщо нам сорок років? Давай щось вирішувати… »
Чоловік із позначкою на лацкані докірливо хитав головою – «Яка зрадлива ініціатива. Я б за неї жодної кнопки не натиснув! »
Дрищ, висолопивши язика, старанно виводив на Мойсеєвій палиці образливе слово.
Блондинка, офісний Рембо і охайний дідусь строчили в Фейсбуці. Всі троє були рум’яними від лайків, і причетності до великої справи.
Здоровило дивився поблажливо, але ласкаво і міцно тримав Мойсея за плече.
Хмари збиралися.
«Що дивишся?» – запитав чоловік з мегафоном – «Ми не розійдемося, не сподівайся. Зараз ми тобі висунемо вимоги. Потім ще вимоги. Потім звільнимо тебе з пророків. Потім ще вимоги. Потім вислухаємо твої брехливі пояснення. Потім оголосимо загальну мобілізацію, ходу і віче. А потім…”

Тут несподівано налетів сильний порив вітру, і з неба хлинула вода. По спинах починали барабанити дрібні, але образливі намистинки граду, поступово зростаючі до розміру стиглої вишні.
Народ дружно кинувся врозтіч. Втомлені і зубожілі люди викликали таксі, рятувалися шопінгом в черговому придорожньому супермаркеті, або сідали в свої залізні вози. Ті, що бігли, прикривали голови плакатами «Ганьба», «Мойсей – злочинна влада!», та гігантськими платіжками за комуналку.
Чоловік із позначкою на лацкані докірливо хитав головою, через скло лімузину, що віз його і розкислу блондинку геть. А за охайним дідусем діловито пробирався Геленваген, з не менш діловим онуком за кермом.
Офісний Рембо і дрищ – мужньо рвонули на пиво.
Навколо стало порожньо. Тільки, під зруйнованим вітром наметом, бився за свободу здоровило, хрипко вигукуючи «Мусора, суки, пустіть – порву!»
Десь в небі мелодійно гудів літак, несучи Зураба в країну тюльпанів і солодкого диму.

Дощ потихеньку закінчився. Мойсей допоміг здоровилі вибратися з під намету, позичив грошей, та викликав йому таксі. Після чого зітхнув, і став набирати шефа.

«Вибач, Господи, я не впорався. Той проект, з євреями теж був не цукор. Але я подужав. А тут … Добрий народ, але дивний якийсь. Не зрозумів я їх, напевно, не переконав, вибач. Зроби знижку. Остання пара тисяч років в Раю послабила хватку. Готовий до догани. Приїду, напишу рапорт і звіт».

«Розслабся, Ребе. Не вини себе! Я не все тобі написав в «Бойовому розпорядженні».
Таємність, сам розумієш. Архангели з контррозвідки без неї кроку ступити не дають.
Це був не весь народ. Це були ті, хто вважає себе втомленими. Вони жадають швидкого поводиря. Люблять судити, і жадібні до розбрату. Вони не потягнуть ані сорок років, ані п’ять, ані рік. Вони нетерплячі, і хочуть все відразу. Це мине. Ти струснув їх за тиждень. Може щось і зрозуміють.

Повернешся, я тобі іншу їх частину покажу. Залізні люди. Вперті і сильні.
Працюють. Воюють. Не дають себе зламати. Вони не раби.

Так, з світобудовою у них поки не дуже. Гроші багатьох псують. У суддях тьма користолюбців. А над ними – багато брехунів і фарисеїв. І біси між ними ходять, щоб розвести поодинці спокусами.
Але я за них не хвилююсь. Ці впораються. І переможуть скрізь. З моєю допомогою, звичайно.
Вони вже живуть на землі обітованій, але поки не до кінця зрозуміли що з нею робити!

Ти давай, звіт до п’ятниці уяви, зрозуміло. І свердли дірочку. Ми тут парі укладали. Я на чотири дні ставив. Молодець, впорався на відмінно!
Гаразд, довго говорити не можу. Мені до них на «нуль» треба. Пацанів прикрити.
Все зрозумів? До скорого. Обіймаю. Слава Україні, Друже Мойсей! »

«Зрозумів! Героям Слава, Друже Господь! »

Мойсей сховав телефон, і радісно посміхнувся. «Все таки, я форми не втратив!» – подумав він, і легко пішов дорогою, на ходу прикидаючи пункти звіту.

На повороті його зустрів знайомий вусатий дядько. Біля старенького Ланоса весело диміло багаття. На чистому брезенті була розкладена різноманітна їжа.
«Ти сало їси, Мойсей?» – мружачись запитав він.
«Так їм, звичайно!» – Пророк широко посміхнувся і попрямував до імпровізованого столу.
«А горілки вип’єш?»
“За перемогу?”
“За перемогу!”
«Тоді вип’ю!»

Десь високо, розуміюче хмикнув Бог. Але тут-таки перемкнув увагу і зосередився. На позиції виходила чужа арта. Пацанів треба було прикрити.

Гліб Бабіч http://tverezo.info/post/46664

[Warisdeath]

В нем Вы сможете найти ответы на некоторое свои вопросы.

Для обывателя интервью на пять с плюсом. Предвыборная кампания началась и она уже действует. Море популизма, бла-бла-бла и всё такое. Кто хотел услышать что-то по делу, то, получилось действительно, что

все вокруг п....ы, а я Граф Монте-Кристо!

В некоторых местах противоречит сам себе. Сначала: «я был хорошим министром», через несколько минут: «да, наша армия была слабая». В итоге: «Выберете меня и я дам вам много плюшек». Вот такое у меня возникло ощущение от этого интервью.
И самое главное, что меня приводит в состояние нестояния. И это касается и Гриценко, и Гордона и всех тех, кто так говорит, а значит и думает. Это фраза: «Кто сдал Крым?». Просто выбешивает этот вопрос. Его не должно быть в нашей стране априори. Крым никто не сдавал. Крым захватили и аннексировали. На государство Украина НАПАЛИ. И вопрос надо задавать хотя бы «Кто помог Российской Федерации аннексировать нашу территорию?» А такая подмена понятий, как «Кто сдал?», «Кто отдал?» приводит к элементарному отметанию того, что враг зашел извне (хоть и без выстрела).
Нам всем известно, и Анатолий Степанович это подтверждает, что страна была переполнена агентами кремля от самых низов до высшего эшелона власти, что боеготовность армии была чуть выше нуля. Мы видели и знаем, какое количество служащих украинской армии перешли на сторону врага, какое количество гражданского населения поддержало захват. Мы все слышали как сам Пу, спустя год, заявил о том, что он лично готовил и руководил этой операцией.
Но Крым сдал Турчинов, смотрите не перепутайте.
В общем, мне хотелось услышать об армии, а получилось: «Выберете меня – будет вам и армия и какао с чаем. Правда, я человек авторитарный и уберу всех неугодных».

[Sanek]

Это фраза: «Кто сдал Крым?»

Да, про Крым меня тоже смутило, хоть я и придерживаюсь однозначного мнения, что стрелять нужно было начинать там. Но с другой стороны, когда творится не пойми что, когда 99% силовых структур полуострова оказались "за Россию", когда большинство населения видит в России свою родину, когда туда-сюда по границам Украины ездит российское железо и муссируются слухи о скором вторжении, отдать приказ стрелять конечно можно. Но кто его исполнит? Гитлер вон тоже отдавал приказы армии Венка. Но Венк так и не пришел Все у Гриценко как-то просто... Турчинов может быть и был за силовой вариант. Вспомните стенограммы заседания СНБО. Но разве у него была единоличная власть принимать такие решения? Он вообще был и.о. без всякой поддержки.

[Sanek]

Зря Гриценко опять идет в президенты. Не пройдет, харизмы не хватает. Лицо скучное (с)

Хотя человек он скорее всего порядочный. Я, например, не слышал о нем никакого компромата в плане финансовых фигли-мигли.

[Warisdeath]

Но с другой стороны, когда творится не пойми что, когда 99% силовых структур полуострова оказались "за Россию", когда большинство населения видит в России свою родину, когда туда-сюда по границам Украины ездит российское железо и муссируются слухи о скором вторжении, отдать приказ стрелять конечно можно. Но кто его исполнит? Гитлер вон тоже отдавал приказы армии Венка. Но Венк так и не пришел Все у Гриценко как-то просто... Турчинов может быть и был за силовой вариант. Вспомните стенограммы заседания СНБО. Но разве у него была единоличная власть принимать такие решения? Он вообще был и.о. без всякой поддержки.

Вот и ответы на множество вопросов.

стрелять нужно было начинать там.

Может быть и так. Теперь трудно сказать. И, как мы знаем, история не любит сослагательных наклонений. Чем бы закончилось всё это - не знает никто. Но гипотетически можно представить ситуацию. Допустим отдан приказ "Стрелять". Есть исполнители. Исполнили. Вопрос: "В кого стреляли?". На острове люди без опознавательных знаков. Кто они? Гости, туристы? На острове жители с паспортами граждан Украины выразили в мирной демонстрации протест против событий на майдане, желание жить в другой родине. Стрелять по мирным? На острове, в конце концов, люди и с опознавательными знаками, граждане РФ, которые проходят службу, работают на базе ЧФ РФ, согласно договору, подписанному на 25 лет между государствами Украина и РФ. По ним стрелять? Войну объявляем? И не забываем, что в Киеве - исполняющий обязанности, а легитимный, хоть уже и не в Киеве, но всё еще легитимный. Да, процедура его отстранения прошла, да, в мае состоялись выборы. Но, даже не смотря на это, нам рашка еще год втюхивала легитимного. И после всего описанного рисуем картину маслом о гражданской войне, о госперевороте, о том, что власти стреляют по мирному населению и так далее. Много мы поддержки найдем? Я уже не говорю о поддержке других стран. И так всё понятно как бы представила россия Украину миру. Она и сейчас продолжает доказывать, что мы никто и воюем сами с собой. Я говорю о поддержке внутри страны. Тут уже война четыре года на Донбассе, тут факт аннексии и всё -равно: "Кто сдал?". А если бы был приказ "Стрелять", то моей фантазии не хватает представить агонию нашего общества и тех же политиков, которые сейчас утверждают о том, что надо было этот приказ отдавать. И, вообще, хватит толочь воду в ступе. Факты свершились. Надо извлечь уроки и сделать всё, чтобы такое больше никогда ни в каком регионе не повторилось. Чтобы никому извне и в голову не пришло зайти на территорию нашей страны с оружием. И очень бы хотелось, чтобы в наших СМИ освещалось больше, хотя бы пополам, хорошего, а не всё пропало. И это хорошее есть, но нашим СМИ оно не надо. Намного легче загонять в угол, разбивать общество, а не объединять его, благо почва для этого, действительно есть. Только те, кто стоит за этими СМИ и жаждут власти, не понимают простых вещей. Что если не будет государства, то трон ставить будет некуда.

[Warisdeath]

Вот интересное мнение. Особенно понравились выдержки из его статьи за 2008 год. (Много букв).

[Рост76]

Доброго, счас в рекламных роликах гордиться газавой независимостью, и ссылаются на предыдущую власть когда с корманные каждого из нас вытащили 700 уе
На фото кто подписал газовый договор.

Поперечная злочина влада !!! На фото два фигуранта которые нас
Напоминает Нюрнберзький процесс, кто Польшу разделил пополам Ребентроп и Молотов, одного повесили второй Герой.
Победителей не судят .

[Sanek]

Любовнички

[Sanek]

Любовнички

Думаю нет, а вообще умная баба.