У войны, в отличие от мирной жизни, нет заднего хода. Стоит только начать, и дальше шестеренки провернут до конца, и от сделавших первые шаги ничего уже не зависит...
У войны, в отличие от мирной жизни, нет заднего хода. Стоит только начать, и дальше шестеренки провернут до конца, и от сделавших первые шаги ничего уже не зависит...
4 квітня 1949 року у столиці США було підписано Вашингтонську угоду, яка вважається документом, що створив Північноатлантичний альянс. Щоправда, цьому передували активні дискусії між трьома основними країнами — США, Великою Британією та Францією.
Урочисте підписання угоди щодо створення НАТО у Вашингтоні стало початком нового військово-політичного союзу. Тодішній президент США Гаррі Трумен був серед тих, хто бачив саме в Північноатлантичному альянсі майбутнє безпеки та оборони. Тим паче починалася «холодна війна» — період боротьби США з радянським союзом. Європа була поділена на протиборчі табори. До речі, Трумен був автором доктрини стримування, яка передбачала активну співпрацю союзників з метою непоширення комунізму у світі.
12 країн створили Північноатлантичний альянс у 1949 році: США, Велика Британія, Канада, Португалія, Данія, Ісландія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Італія, Норвегія.
Для військової інтеграції в НАТО у 1951 році було створено Штаб Верховного головнокомандувача об’єднаних збройних сил НАТО в Європі. Першим Верховним головнокомандувачем був американський генерал, герой Першої світової та командувач союзників у Другій світовій Девід Дауйт Ейзенхауер.
Ейзенхауер та лист про його призначення
За это сообщение автора Warisdeath поблагодарили (всего 2):
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
У войны, в отличие от мирной жизни, нет заднего хода. Стоит только начать, и дальше шестеренки провернут до конца, и от сделавших первые шаги ничего уже не зависит...
Коли журба мене огОрне і обіймЕ печаль,
Беру пістоль і - на коня!
Десь є і МІЙ москаль!
----------------
Особистий рахунок МОЇХ москалів і сєпарів - 12 штук. Уже - 14
Фундатор украинской школы скифоведения, профессор А.И. Тереножкин с биметаллическим
"киммерийским" мечом (длина 1,08 м), найденным в составе клада 1971 г. на Суботовском городище чернолесской культуры (из архива С.А. Скорого)
Меч опубликован: Тереножкин А.И. Киммерийцы. - Киев, 1976. - С.84-85. - Рис.49, 1; Рис.50, 1.
За это сообщение автора Влад Бевх поблагодарили (всего 2):
В 1916 военный складной велосипед «Дукс Боевой» конструкции М. М. Щипанова был принят на вооружение Русской армии.
Складной армейский велосипед российского производства "Дукс-Боевой", 1916 года выпуска. Современное фото отреставрированного велосипеда.
За это сообщение автора Влад Бевх поблагодарили (всего 2):
"Двоє можуть врятувати один одного там, де один гине", - Оноре де Бальзак
Поцілунок життя
У 1968 році автор отримав за цей знімок Пулітцерівську премію – одну з найпрестижніших нагород у США, яка вручається за досягнення в музиці, кіно, театрі та журналістиці.
На знімку - два електрики, Рендалл Чампіон і Джей Томпсон, що висять на стовпі електропередач. В той день стояла сильна спека і ніщо не віщувало біди. Гул кондиціонерів в липні 1967 року лунав по всьому штату Флорида. Через них в місті Джексонвілл відбулася перевантаження ліній електропередач, і це викликало стрибок напруги.
Рендалл і Джей проводили планові роботи на лінії під напругою, коли Рендалл випадково торкнувся одного з проводів. Розряд в 4000 В пройшов через тіло і його серце зупинилося. Для розуміння: під час страти на електричному стільці використовується напруга у 2000 В
Бездиханне тіло Рендалла повисло на страхувальних ременях. Але його напарник Джей не розгубився, розуміючи, що дорога кожна секунда, став робити йому штучне дихання прямо на стовпі. Було дуже незручно, але іншого виходу не було. У такій ситуації важко провести нормальну реанімацію, але Джей все одно намагався запустити серце товариша до тих пір, поки у того не з’явився слабкий пульс.
Тільки після цього він відчепив страховку напарника і, закинувши його собі на плече, спустився на землю. До моменту прибуття рятувальників (їх викликав професійний фотограф Рокко Морабіто, який випадково опинився на місці події), Чампіон вже в свідомості лежав на землі.
Він не тільки був врятований завдяки Томпсону, але й прожив ще 35 років. Рендалл помер у 2003-му у віці 64 років. Томпсон живий і сьогодні.
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Олімпіади, як відомо, проходять нечасто і дарують світу не лише чемпіонів, а й дивовижні історії.
Вранці 13 липня 1912 року в американця Джима Торпа вкрали туфлі. Це було б не так страшно, якби Джим не був учасником Олімпійських ігор у Стокгольмі, і через кілька годин він не мав би брати участь у десятиборстві.
Десятиборство включає біг на різні дистанції (у тому числі з бар'єрами) і стрибки. Без взуття це проблематично. А 1912 року спортивного магазину, в який можна було сходити по обновку, у Стокгольмі не було.
Будь-який інший уже почав би збиратися додому. Але не Джим. Він знайшов якийсь смітник поряд зі стадіоном, перевернув його вгору дном, і знайшов рвану футбольну бутсу і тенісну туфлю на два розміри більше потрібного. Він одягнув по дві вовняні шкарпетки, щоб великі туфлі не бовталися, і в такому вигляді пішов на стадіон.
І це при тому, що навіть у ті роки взуття для професійних спортсменів виготовляли індивідуально. Кожен зайвий грам та міліметр могли позначитися на результаті. А тут... уявіть собі, що Роналдо вийде на поле у кирзовому чоботі на правій нозі та у пляжному шльопанці на лівій. Суперники ж будуть корчитися від сміху!
Щось подібне відбувалося і на стадіоні у Стокгольмі. Основний конкурент Джима, швед Хуго Вісландер саме так і пояснював свою поразку в першій дисципліні: від сміху не міг бігти на повну силу.
Але коли Торп виграв ще 6 дисциплін (заради справедливості зазначимо, у 4 дисциплінах він не був першим, хоч і увійшов до трійки призерів) - сміялися вже над ким завгодно, але тільки не над Джимом.
За это сообщение автора Warisdeath поблагодарили (всего 2):
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Просто історичні фото.
Настоятель Лаври від УПЦ МП Павло Лебедь-Мерседес з Орденом Дружби РФ, щойно врученим путіним.
Довоєнна фотографія. Київ, 27 липня 2013 року. Намісник Києво-Печерської лаври митрополит УПЦ (Московського патріархату) Павло (Лебідь), нагороджений державною нагородою росії, і російський президент володимир путін перед початком зустрічі з членами синоду УПЦ (МП) Фото:Mikhail Klimentyev (TASS)
Президент росії володимир путін під час вручення державної нагороди росії наміснику Києво-Печерської лаври митрополиту УПЦ (Московського патріархату) Павлу (Лебідю). Праворуч – патріарх Московський Кирило (Володимир Гундяєв). Київ, 27 липня 2013 року
Президент росії володимир путін і митрополит Онуфрій УПЦ (Московського патріархату) на церемонії, присвяченій 1025-річчю Хрещення України-Русі. Київ, 27 липня 2013 року
За это сообщение автора Warisdeath поблагодарили (всего 2):
Я знаю про всі негаразди своєї країни, але не вважаю можливим під час війни ганьбити її ні в публічних постах, ні в публічних місцях. Я - не помічник ворогу.
Знаменитая фотография атаки пилота-камикадзе A6M "Zero" на USS Missouri, столкновение не нанесло существенных повреждений линкору, т.к. самолет попал в броневой пояс, 11 апреля 1945 года.
За это сообщение автора Ё-МАЁ поблагодарили (всего 2):
А боньба? ОН же полтонку должен был нести. не завелась?
Потерял по дороге
Хотя это же "ноль", истребитель, не все их модификации с бомбой под фюзеляжем летали. И очень не всегда. Да и сбросить мог неудачно, а потом решил - гори оно все к японой матери! Банзай!
Подборка фотографий периода Первой мировой войны, сделанных на полях сражений и в учебных лагерях Соединенных Штатов и их союзников. Все эти снимки в...